Radio

ОСНОВАНО НА РЕАЛЬНІЙ ІСТОРІЇ…

АНДЕРСОН, ПІВДЕННА КАРОЛІНА

Тут, у маленьких містечках, мало що змінюється.

Осінь — це футбольний сезон.

Бути дружиною тренера означає вимірювати все перемогами та програшами.

Але той рік відрізнявся.

Джиммі Картер заявив, якщо його оберуть, він зробить усе можливе,

щоб очистити федеральний уряд.

Про погоду в Південній Кароліні. Ввечері і вранці буде хмарно. Завтра…

-Ходімо, хутенько. -Ні, мамо.

Хлопче, ти здурів? Геть з дороги! Дідько!

Лерде, синку, скільки років ти граєш у мене?

Два, тренере.

-Хочеш три? -Так, пане.

-Тоді починай бути уважним. -Так, пане.

Панове, ми працюємо як команда.

Гравець не виконує —

різниця в шість ярдів або шість очок.

Ганікатте.

Нумо приймати упор лежачи як команда,

щоб краще зрозуміти цю ідею.

Ви його чули! Ворушіть ногами.

Тупотіть! Давайте добряче!

Піднімайте коліна! Ворушіть ногами!

Встали! Негайно!

Піднімайте! Піднімайте ноги!

Ворушіться!

«ЄЛЛОУ ДЖЕКЕТ»

Агов.

А можна сьогодні й мені трохи уваги?

Як просувається?

Майже закінчив.

Мері Гелен уже вдома?

Мері Гелен вже годину в ліжку, Гарольде.

У вас ще тиждень до цієї гри, так?

Ага.

Зараз прийду.

Це перше «зараз прийду» цього сезону.

На позиції.

Готуйся. Гра!

Уперед!

Командо, на повній швидкості!

До м'яча якнайшвидше!

Готові? Синя, 24.

Увага!

Ейнштейне, підніми м'яча.

Так, дурко, ти. Ти що, глухий?

Ну ж бо, піднімай.

Кидай його сюди.

Давай, кидай!

Ти що робиш? Тренере!

Він забрав м'яч.

Що…

Повторили гру!

-До завтра. -Бувай, Мері Гелен.

Бувай.

Ти пізно.

Привіт, татусю.

Я кілька разів дзвонила, але було зайнято.

Мама вже спить.

Поговорю з нею вранці, добре?

Гаразд.

Добраніч.

На добраніч.

Мері Гелен стала чирлідеркою шкільної команди.

-Вона дуже рада. -Мабуть, Лінда також.

Так, напевно.

Ще раз!

І ще раз!

Відпрацьовують якусь конкретну гру?

Бий!

Ходімо.

Агов!

Дивись.

-Збери їх. -Шикуйся! Хутко!

Ну що…

Хто мені розповість, що відбувається?

Джонні, може, ти?

Нікому ані руш.

Ні.

Господи.

Я тобі допоможу.

Усе гаразд.

Я зріжу стрічку.

Сиди спокійно.

Не рухайся.

Не рухайся. Поглянь на мене.

Сиди спокійно. Я не скривджу.

Не ворушися. Не хочу тебе порізати.

Боже. Усе гаразд.

Заспокойся. Я зараз.

Витягнемо тебе звідси.

Усе, ти вільний.

Хтось має що сказати?

Скажіть батькам, завтра тренування допізна.

Мері Гелен сказала, що в групі чирлідингу

в цьому семестрі з півдюжини новеньких. Це так?

А ще я чула, спортивний директор

буде нагорі людської піраміди на наступних зборах.

Це правда?

Гарольде, може, якось зайдеш до них,

глянеш, якими неподобствами займається дочка?

Так, звісно.

Татусю, тобі дзвонили.

Хто?

Батьки Боббі Таґґерта.

Френк Клей. Я записала.

Що ти їм сказала?

Що ти передзвониш.

Ти вирішив, що робитимеш із цими хлопцями?

Ще ні.

Я впевнена, вони таке утнули вперше.

Ліндо, ти не бачила виразу обличчя хлопчини.

Він був нажаханий.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА Т. Л. ГАННА

Тренере Джонсе?

-Ідіть. Слушна думка. -Добре.

Пане, можна вас на хвилинку?

Прошу мене пробачити.

Вам хтось колись відмовляв, директорко Деніелс?

Вони тут вже не працюють.

І він забиває!

Ви щось хотіли?

Я чула про вчорашній інцидент.

Так, пані, було таке.

Ти про нього подбаєш?

Скажімо, сьогоднішнє тренування буде не з найкоротших.

Добре. Дуже добре.

Знаєш, Гарольде,

цей хлопець уже давно катається тут,

нікого не чіпає.

Нікому не створював проблем.

Подбай, щоб так було й надалі.

Дякую.

Ні, мені не потрібен м'яч.

Я хочу перепросити за те, що сталося.

Хтось мусив вибачитися.

Ні, я не хочу м'яч. Залиш його собі.

Приходь з ним на тренування.

Я знайду тобі завдання. Може, станеш нам у пригоді.

Синку, більше нічого не станеться.

Обіцяю.

Побачимося. Добре?

Гаразд, ви дев'ятеро.

Ви знаєте, хто ви.

Ідіть сюди.

Зніміть наплічники. Вишикуйтеся на лінії.

Давайте, ворушіться!

Ну…

-Що робитимеш? -Ганятиму їх.

Скільки?

Доки не зупиню.

На лінію!

Усі на свої місця.

Готуйся.

До самої лінії, тренере.

Не смійте зупинятися!

До самої лінії!

Усю дистанцію!

-Привіт. -Привіт.

-Важкий день? -Так.

А твій?

Важкий.

Кажуть, у Мері Гелен з літературою рік почався гарно,

а з математикою трохи складно.

Література — це добре.

Слухай. Погано, коли батько пропускає батьківські збори,

а коли він учитель, це ще гірше.

Коли батько вчитель, він знає, як у дитини справи, і без зборів.

Що?

Скажи, що ти просто забув.

-Я мав розібратися з тими хлопцями. -Ті хлопці.

Ти не знайдеш час і для дочки, і для хлопців?

Не відчитуй мене.

Завтра сходжу до пані Маркс, якщо тобі стане легше.

Мені стане легше?

Мова не про мене.

Вона в передостанньому класі.

Їй лишається цей рік і ще один.

І вона звідси поїде.

РІК «ДЖЕКЕТС»

Уперед!

-Ви готові? -Так, пане!

Так, пане!

Заплющте на хвилину очі.

Слухайте.

Ви чуєте?

Уявіть, що такі будуть звуки, коли ви все зробите як слід.

А тепер…

уявіть, як це відчувається.

Уявіть противника напроти вас.

Ви його бачите?

Якщо старатиметеся кожну гру, ви їх здолаєте.

Гратимете розумно — перехитруєте.

Якщо грати із серцем і душею,

віддавати команді все під час кожної гри,

ви йтимете з поля, почуваючись командою.

Усе.

Граємо за честь «Ганни» і не сумніваємося одне в одному.

Ви виграєте битви —