As primeiras 200 linhas.
Раніше в серіалі...
Твоя обручка. Ключ від Лалліброха,
щоб ти знала, що він так само мій, як і твій.
Якось у жовтні
капітан Рендалл заїхав до нас.
Зараз же відпусти мою сестру.
Твою сестру?
Ні!
Приїхав герцог Сандрінгем.
Я хочу допомогти вашому чоловікові
відновити його добре ім'я.
Це моя перша реальна можливість отримати помилування
і зайняти належне мені за правом місце лерда Брох-Туарах.
Я народилася 20-го жовтня 1918 року.
На 200 років пізніше.
Я з майбутнього.
Ти ж цього хотіла,
повернутися додому.
Відвези мене додому, до Лалліброха.
І вони літають, як птахи?
Ну, не зовсім. Крила літака нерухомі.
Ними не можна змахнути.
Ти літала колись?
Так, кілька разів.
Люблю літати.
Наскільки високо можна злетіти?
Точно не знаю.
Гадаю, на тисячі футів.
Тисячі футів?
З такої висоти, мабуть, відкривається божественний вид.
Так, вид чудовий. Особливо коли летиш уперше.
Все, що бачиш на землі,
поступово зникає доти, доки не розтане в хмарах.
Скільки тобі років, сассенах?
Не хотів питати.
Мені 27.
Я завжди вважав, що ти мого віку або молодша.
-Розчарований? -Ні.
Просто коли мені буде 40,
тобі - 245.
Здається, ти помилився у своїх розрахунках.
Ось він.
Лалліброх.
Він такий, як ти й казав.
Так.
Йдемо.
Пішли.
Тепер усе позаду, Джеймі.
Це в минулому.
Ходили чутки.
Дугал розповідав,
що Рендалл залишив Дженні з байстрюком.
Це чутки.
Так.
Хочеш подивитися ще?
Або підемо до будинку, де ти розважиш мене по-іншому?
Привіт.
Привіт, мене звуть Клер.
Ти граєшся з яблуками?
-Як тебе звати? -Джеймі?
Дженні.
Ти не писав нам чотири роки.
Це мій синок Джеймі.
Це твій дядько, на честь якого тебе назвали.
Чому?
Чому ти назвала його на честь мене?
Що з тобою, любий? Ти хворий?
Не думаєш, що я й так настраждався від того, що сталося,
ти ще й назвала байстрюка Рендалла на честь мене,
щоб зганьбити мене на все життя?
Байстрюка Рендалла?
Джека Рендалла, капітана червоних мундирів?
Іди знайди місіс Крук, моє ягнятко.
Виправ мене, братику, якщо помиляюся,
але в мене склалося враження, що ти вважаєш
мене повією капітана Рендалла.
Я волів би померти, ніж бачити, як ти опустилася до такого...
А цей від кого?
Те, що ти пожертвувала невинністю заради мене - сором, але...
Але ще одна дитина без батька, який дасть йому ім'я?
Нам не варто було приїжджати.
Джеймі, давай підемо всередину...
Скажи цій шльондрі, щоб не втручалася.
Вона моя дружина, і ти будеш ставитися до неї з повагою.
Джеймі, будь ласка.
Мені що, вчинити, як у дитинстві?
Схопити тебе за дзвіночки, щоб змусити стояти сумирно та слухати мене?
Тепер ти хочеш зганьбити мене перед моєю дружиною?
Якщо вона твоя дружина,
то думаю, вона знайома з твоїми яйцями набагато краще за мене.
Не випробовуй мене, брате.
Коли я бачила тебе востаннє,
ти був закривавлений і побитий,
підвішений за зап'ястя у тій чортовій арці,
потім я думала, що ти помер,
що більше ніколи не побачу тебе.
І ось так ти повернувся додому.
Чия це дитина?
Моя.
І ця теж.
Йен?
Твій зять.
Радий бачити тебе, Джеймі.
Завжди ефектно з'являєшся.
Ми думали, що ти мертвий,
поки не отримали твою посилку із замку Леох.
А це...
Шльондра, також відома як Клер Фрейзер.
-Дженні, я... -Рідкісний дурень,
що анітрохи не порозумнішав за 4 роки.
Будете віскі?
Можу випити склянку-другу.
Думаю, сьогодні ми вип'ємо набагато більше, Клер.
Дякую, Йене. За нас.
Що в тебе було з Рендаллом?
Я хочу знати.
Я повинен знати.
Добре, я розповім.
Вперше
і востаннє.
Коли він тебе вирубив...
Візьми мене за руку.
Візьми мене за руку.
Я пішла з ним до будинку.
Він повів мене нагору.
Він увесь час щось говорив, але я не розбирала слів.
А я гарячково намагалася придумати, що робити.
Намагалася зберегти розсудливість.
Він відвів мене у спальню.
Дивись на мене.
Він кинув мене на ліжко, а потім близько хвилини стояв
і тер себе.
Я жодного разу не була з чоловіком,
але зараз розумію, що він намагався...
Себе підготувати.
Відвернися.
Не знаю чому.
Це єдине, що спало мені на думку.
Але йому не сподобалося,
що я розсміялася, і, помітивши це, я продовжила реготати.
Я наказав тобі відвернутися, шотландська суко.
Коли я опритомніла, його вже не було.
Тоді я востаннє бачила капітана Рендалла.
Задоволений?
Як бачиш, ти був неправий, так що я чекаю вибачень.
Хіба я вже не вибачився?
Ні, не вибачився.
Вона має рацію, ти повинен вибачитися.
Це стосується тільки мене й брата.
Я лише хотіла сказати, що він...
Можна тебе на хвилинку?
Вибачте нас.
Я твій чоловік.
Ти не повинна ставити мене
в незручне становище перед моєю родиною та слугами.
У тебе самого це добре виходить.
У тебе гострий язичок, Клер,
але зараз не час і не місце.
А ти вирішуватимеш, коли?
Ти повинна довіритися мені в цьому.
Це моя родина, моя земля...
Мій час.
Я лерд.
А ти моя леді.
І ми обидва маємо поводитися відповідно.
Я не з лагідних і слухняних.
Не думаю, що хтось сумнівається в цьому, сассенах.
Але те саме
можна сказати й про дружину Колума.
-Летицію? -Так.
Сильна жінка. Її шанують.
Навіть бояться.
Але вона ніколи не суперечить чоловікові при всіх.
Хоча за зачиненими дверима...
Між нами кажучи,
дядько не раз ухилявся від посуду.
Будь обережний, мій лерде.
Я влучніше кидаю, ніж прекрасна Летиція.
Отже, звідки ти, Клер?
З Оксфордшира,
але, думаю, мій дім тепер тут.
Ви плануєте залишитися?
Так.
Так, ми залишаємося.
Але ж ти в розшуку?
Я очікую помилування за сприяння герцога Сандрінгема.
Ми ще не маємо його, але сподіваємося, що скоро матимемо.
Ніколи б не подумала, що ти так довіришся англійцям.
Можна у вас попросити теплої води, щоб умитися?
Ці кілька днів були важкими.
І ти казав про скриню з Леоха?
Так.
Її надіслала жінка на ім'я місіс Фіцгіббонс.
Вона нагорі, в кімнаті для гостей.
Оскільки лерд залишається, він має зайняти головну спальню.
Перенеси наші речі до північної кімнати.
Ні, ми не хотіли вигнати вас з кімнати.
Ну...
Так чи інакше, це кімната лерда,
я принесу ключі.
No comments yet. Be the first to leave one.