As primeiras 200 linhas.
Кажуть, я був жорстокою дитиною.
Здебільшого до себе.
Бився головою о стіну або...
роздирав власні пальці у кров.
І кидався на кожного, хто заважав.
Пам'ятаю, як мене тримали.
Притискали до себе і просили, щоб я не кричав.
Не знаю, чому я кричав.
Я можу нашкодити людям,
але в мені немає ненависті.
Не думайте, що все насильство через ненависть.
Іноді...
це єдине що надає сенс життю.
Арме.
Іди і відгамсель цього вилупка.
Він чинитиме опір?
Не думаю.
Він знає, що зробить лише гірше.
Продовжує казати, що нічого не робив.
Думав, що ліжко порожнє.
Він там, чекає тебе.
Я замкнув його маму у ванні, щоб не заважала.
Як далеко заходити?
Ну,
головне не вбий.
Як ти, Арме?
Не хочу щоб мама там довго була.
Ясно.
На мене дивись, Фенігане.
На мене.
Я нічого не зробив!
Я її не чіпав.
Добре.
Телек тепер мій.
Більшість знає, від Деверсів краще триматися подалі.
Інакше до вас прийду я.
Але іноді трапляються ті, хто цього не розуміє.
Так було не завжди.
Я займався боксом.
Дімпна з сестрами прийшов подивитися.
Побачив, як мені розсікають брови,
ламають щелепу...
Ніс.
Але мене не нокаутували.
Дімпна сказав якщо працюватиму на нього і дядьків...
На мені і подряпини не буде.
Я погодився.
Сказав, що житиму з ними, якщо захочу.
Я погодився.
Кажуть у Деверсів проблеми.
Але я кажу, в кожній сім'ї є проблеми.
Це моя сім'я...
і так ми вирішуємо проблеми.
Вчора Дімпна запросив усіх випити у дім Деверсів.
Ті хто перепив, обнюхався чи накурився лишалися до ранку.
Як і завжди.
Проблема в тому,
що на цей раз...
Феніган напився як чіп...
а коли усі заснули...
він зайшов у спальню молодшої сестри Дімпни...
і заліз до неї під ковдру.
Чарлі не було і чотирнадцяти.
Деверсів не хвилює кревність.
Для них це формальність.
Головне відданість.
Відданість робить тебе частиною сім'ї.
СТІЙКА БРОНЯ
Як ся маєш, Брендоне?
Знайшов роботу?
Так. Я гендиректор цього дивана.
У нас вакансія відкрилася.
Цікавить?
Ні, дякую, Ді.
- Кльова плазма, Арме. - Дякую, Брендоне.
- А ось і чоловіки. - Дами.
Як моя сестричка?
- Все добре? - Відвали.
Ти чого?
Навіщо плазма?
Хотів Чарлі подарувати.
Який ти уважний, Арме.
У мене вже є телек.
Гей, подякуй.
Не хочу.
Хай так.
Добре, я голодний.
Арме, залиш у себе або позбудься.
Як ви, місіс Дорі?
Дугласе.
Урсула вдома?
Так, звичайно.
Дивіться, я плазму приніс.
І чия ж вона?
Мамо!
Впусти його.
Я не дозволю приносити крадене в мій дім.
А, до біса.
Що як?
- Привіт, Дугласе. - Як мій синочок?
Все добре.
Кому плазма?
Джеку.
Він не дивиться телек.
Ти чуєш? Вона йому не потрібна.
Усі діти люблять телек.
Припини.
Що таке, Джеку?
Він тебе не пам'ятає.
Давно не заходив.
Тримай.
Купиш мамі...
Почуття гумору.
Я зараз закінчу.
Хочу з малим в парк сходити.
Підеш?
Ти на нього штани не надінеш.
То піде без штанів.
Навряд Джек заперечуватиме.
Серйозно, зараз свої от зніму.
- На знак солідарності. - Дугласе, Господи!
- Що це з тобою? - Хай знає.
Ідіть але не надовго, сьогодні кінна прогулянка.
Я думав ти хочеш відпочити від нього.
Взагалі-то ні.
Ти тут не через це.
Гарні новини.
Джека взяли в нову школу.
Спеціалізовану.
Ясно.
Доведеться платити, хотіла щоб ти знав.
Зможеш дати грошей,
хоч трохи?
Ненавиджу просити,
якби мала гроші, не питала б, але на жаль не маю...
Це прекрасне місце.
Ідеальне для Джека.
А як же коні?
Вони допомагають, але...
Віддай краще мені.
Але... Ти можеш
вдягти бісові штани, коли я з тобою говорю?
Я теж повільно розвивався.
Обнадіяв.
Не потрібен мені телек.
Це для Джека.
Бомбезно показує.
Вимкни.
Тихіше.
Вимкни, бляха, телек!
- Зараз, вимкну. - Джеку, заспокойся.
Якщо вимкну з диском,
- йому торба. - Вимикай...
Мені насрати.
Трясця.
Тихіше, все добре.
- Зроби щось корисне. - Я вимкнув!
Бачу. Відчини двері.
Тихіше.
Все добре, Джеку, заспокойся.
Все добре, Джеку.
Телевізор вимкнений. Вимкнений, Джеку.
Зараз спіймаю.
Слухаю, Дімпна.
Де ти, здорованю?
Гектор телефонував.
Припини!
Припини.
Вибач, Ді.
Кажу Гектор телефонував.
Був злий, але не сказав чому.
Думаю, мама розповіла про Фенігана.
Треба заскочити до нього. Де ти?
Я зараз з малим.
Я запитав — де?
У парку.
На Драмонд Райз.
Добре, зараз заїду.
Молодець, Джеку.
- Урсула там живе. - Знаю.
- Не підкинемо Джека? - Ні, часу нема.
Не відповідай, навіть не думай.
Їй потрібні гроші.
Якась спеціальна школа для малого.
Слухай...
Хочу поговорити з тобою про це.
Арме, запам'ятай, що я тобі скажу.
Якщо дозволиш, вона потім не відчепиться.
Я дбаю про тебе і не дозволю,
щоб хтось користався тобою.
Вона, бляха, тебе дурить.
Бо знає, як ти його любиш.
Будь розумніше. Розумніше, Арме.
- Розумніше? - Так, розумніше.
Бісові собаки.
Залиш малого тут.
Все добре.
Лишайся тут. Пограй з чимось.
Я піду поговорити з деким.
Арме! Бляха, поквапся.
No comments yet. Be the first to leave one.