The Last House

ЯК НЕВІРНО НАЗИВАТИ ЦЮ ПЛАНЕТУ ЗЕМЛЕЮ,

КОЛИ ВОНА ЯВНО ОКЕАН

АРТУР Ч. КЛАРК

ГРОМАДСЬКИЙ РИБАЛЬСЬКИЙ ПІРС 21

Ти мій перший вилов за кілька днів, але ти замалий.

Ого, дивись, що насувається.

Погано виглядає.

Так, погано.

Краще піду додому, поки не почалося.

-До завтра. -Бувай.

Усі пам'ятають, де були, коли почався дощ.

Це була неділя, ще не зовсім зима.

За прогнозом мало бути сонце.

Область низького тиску біля узбережжя розвернулася і швидко наближається.

Сьогодні в місті очікуються зливи,

пориви вітру до 50 км/год

і загроза незначних прибережних повеней та високих хвиль.

До свят залишався місяць,

і сподіваюся, що несподівана зміна погоди…

Люди почали свій ранок, як завжди.

-Готовий? -Так, давай.

Тоді ми жили близько одне до одного…

Гаразд, бувай.

…але було легко почуватися самотнім.

Дівчата, ходімо. Дощ піде.

Так, ходімо всередину.

У день, коли пішов дощ,

ми дізналися, що ми не самі.

Минулий грудень був найтеплішим в історії спостережень на заході штату Вашингтон,

Давай.

І ми дізналися, як далеко деякі можуть зайти,

щоб захистити свій дім.

ОСТАННІЙ ДІМ

ВВЕДІТЬ ВАШ КОД

ПОДАТКОВА СЛУЖБА ТЕРМІНОВО

Гей, де всі?

Де всі?

Ти мій старенький.

Доброго ранку.

-Не вірю, що діти дали мені поспати. -Думав, чому так тихо.

Ти зловив нам сніданок?

Так. Сьогодні великий улов.

Найкращий рибалка у світі.

-Знаю. -Дякую.

-Доброго ранку. -Привіт.

-Підйом! -Пончики!

-Ого! -Пончики!

-Можна бекон? -Господи!

-Заспокойтеся. Ну ж бо. -Бекон!

-Лишіть трохи для нас. -Стерв'ятники.

-Ще й які. -Увімкни!

-Гаразд. -Увімкни.

Я дала Кессіді ліки, але не годуйте його беконом.

Ти заслужив його більше за них.

ІНТЕРНЕТ ВІДСУТНІЙ

Тату, стрімінг не працює.

Не знаю.

-Будинок розвалюється. -Переїдемо, коли будеш готовий.

Ще кілька лотерейних квитків, і будемо готові.

Гей.

Ти ж знаєш, що я жартую, так?

Це не лише на тобі.

Завтра прийде чоловік перевірити тріщини в димоході.

-Це нове. -Що?

Він думає, фундамент просідає.

Єдине, що тримає будинок — це димар.

Було б сумно, якби дім завалився на нас, поки ми спимо.

Ще хочеш купити ялинку?

-На вулиці дощ. -Припини.

Ходімо. Ти обіцяв. Будь ласка.

-Я не обіцяв. Ти обіцяла. -Тату!

-Ти обіцяв. -Тату!

-Хто вам обіцяв? -Ти!

-Так, ходімо. -Ходімо.

Купімо ялинку.

-Ходімо! -Я виберу!

-Допоможи взутися. -Ти вмієш взуватися.

Гей, не катайся вдома.

Ходімо, мамо! Ходімо!

-Вона завжди так довго. -Тоді не дивуйся, гаразд?

Допоможи сестрі взутися. Чекайте в авто.

Енн! Ходімо!

-Не підганяй. -Я не підганяю.

Я ховаюся від наших дітей.

Коли ми перестанемо ставити ялинку?

Це ж Різдво, Ґрінч.

Гаразд, що ти зробив?

Треба відімкнути, дурна.

-Я відімкнула, дурний! -Замовкни!

Годі сперечатися! Ви обидва дурні.

Не відкривається через Ґрема.

-Не звинувачуй мене. Це ти. -Ти щось зробив.

Ні. Чому ти завжди мене звинувачуєш?

Це все через тебе.

Тому я улюблена дитина. Від тебе проблеми.

-Заткнися. Ти така дитина. -Я не дитина.

Мені вісім років.

Що ви наробили?

-Нічого! -Нічого!

Тихо, Кесс.

Гаразд, Кесс, тихо.

Чому ви не в машині?

-Двері не відчинити. -Не вийти.

Ми пробували всі двері. Закриті.

-Народ. -Спробую вікна в моїй кімнаті.

Гаразд.

Це абсурд.

Так. Це розіграш. Підлітки.

Вони заклеїли всі вікна й двері, так?

Це не жарт. Тихо, Кесс.

У мене немає зв'язку.

-Не підключено. Немає Wi-Fi. -Вимкни роутер і знову ввімкни.

-Ти заплатив за інтернет? -Так.

Кесс, тихо.

У тебе є сигнал?

-Ні, нічого. -Мамо, тату.

Я пробувала вікна в моїй кімнаті. Наче їх заклеїли.

Вікна не відчиняються.

-Кесс! Тихо! -Може, спробуємо вийти… Ґреме, замовкни!

-Тату! Ти цілий? -Тату. Ти цілий?

-Ти цілий? -Так.

Так, я в нормі.

Усе гаразд.

Гаразд.

Що відбувається? Тату!

-Я не розумію. -Відійдіть.

-Чому? Зачекай. Що ти задумав? -Тату!

-Ні! -Відійдіть. Я розберуся.

Джейсоне, ні!

-Припини! -Мамо!

-Зупинися! -Тату!

Мамо.

Тату.

Діти.

Тату, дивись!

-Боже. -Це не лише ми.

-Ми не можемо вийти. -Дивіться, хтось іде.

Так.

Це як її там з будинку навпроти.

-Дружина Ґреґа. -Як її там.

-Сюзан. Приверни її увагу. -Сюзан!

Сюзан, поклич допомогу!

Ми застрягли! Поклич когось!

-Він теж не може вийти. -Я зараз повернуся.

Вона покличе на допомогу.

-Вона покличе. -Так.

Чудово. Усе добре.

-Отже, все добре. -Так. Я знаю.

Це…

Усе добре.

Так, усе добре.

Гаразд, подивімося, що роблять сусіди.

-Ти знаєш усіх сусідів? -Майже.

Річардсони живуть навпроти. У них троє онуків.

Макс, здається, стоматолог.

Це той, як його.

Велосипедист.

-Велосипедист? -Так.

Той, що носить дурнувату форму.

Це Ґреґ. Його дружина побігла по допомогу.

Чому її досі нема?

Не хвилюйся. Вона скоро повернеться з поліцією.

А ще є той допитливий.

-Як його звати? -Боже.

Ти хоч чиєсь ім'я тут знаєш?

Так, ця дратівлива жінка з собакою.

Хто ще?

Ага. І ще той дурник з човном.

Як він називався?

«Лови мить»?

Який же він дурник.

-Молодець. -Угу.

-Енн. -Га?

«Це було на одну ніч. ЛОЛ».

О ні!

Що було на одну ніч?

Це доросла піжамна вечірка.

Чим доросла піжамна вечірка

відрізняється від звичайної?

Ну, під час дорослої ночівлі…

-Можна їсти скільки завгодно цукерок. -Круто.

Мабуть. Я не знаю.

«Уряд?»

Я це довго малювала.

Ні, не довго.

«Можливо. Але чому?»

«Для нашої безпеки?»

Дивіться. Дурень із човном має знак.

ПРЕБУЛЬЦІ

Так пишеться «прибульці»?

Ні, люба, не так.

-Навіщо прибульцям нас закривати? -Вони не закривали.

ЦЕ ЛИШЕ МИ? ЧИ ВСЕ МІСТО?

«Увесь світ?»

Гаразд, подивіться на мене. Ми в безпеці.

Ми вдома.

У нас є все, що потрібно, а головне — ми маємо одне одного.

Можна пончик?

Ні, їж спагеті.

-Але я хочу заїсти стрес. -Звідки ти знаєш про це, Рут?