The 3 L'il Pigs (Les 3 p'tits cochons)

Автори сценарію: П'єр Ламот, Клод Лалонд і Патрік Уард.

Фільм Патріка Уарда.

Ви обережніше, в неї слабке серце.

- Що ти робиш? - Треба подзвонити братам.

- Чорт! - Заспокойся. Краще їдь до матері, я сама їм подзвоню. - Добре.

Алло. Зачекай хвилинку.

Крістіане, дзвонять з лікарні.

Так.

- Приїдеш в лікарню, подзвони. - Так.

Чому іграшки валяються на подвір'ї? Можеш мені пояснити чому?

Вони коштують, чорт знає скільки, а ви їх розкидали на подвір'ї.

Їх тут раз два і вкрадуть, а дівчатка скиглити будуть, клянчити нові.

- Хто вкраде? - Хто, хто? Злодії.

Заспокойся, я чула, що днями поліція схопила групу злодіїв,

так що красти нікому. - Це справа принципу,

нам не можна втрачати пильність.

Чорт забирай! Лайно! Лайно!

Ти в курсі, що зараз ніч?

- Не можу згадати код від свого замка. - Що?

Я забув на який код закрив замок.

Що ти на мене дивишся?

- День мого народження. - Так, точно.

Подивимось, подивимось...

Так в яку лікарню їдемо?

- Ти в нас санітар, не я. - Де вона минулого разу лежала?

- Сенлюк. Ні-ні, Мезенеф Резмо. - Чудово.

Три хтивих поросятка.

У головних ролях: Гійом Леме-Тівьерж

Поль Досе

Клод Леголь

і Франс Кастель.

Ми з дитинства знали, що коли Люсіль переповнювали почуття, вона непритомніла.

Зазвичай це закінчувалось струсом мозку. І ось знову.

З розуму зійти, вона ще жива.

Жива в якомусь смислі.

Хоча лікар сказала, що її життя поза небезпекою.

- І життя поза небезпекою. - І що вона видужає. - Вона видужає.

Наш батько помер у 85-му році і з тих пір ми часто плакали,

боячись залишитись сиротами. - У 86-му.

- Правда? - Не треба залазити в такі нетрі.

Ця історія почалась тут і зараз, після випадку з мамою.

Саме він дав хід подіям, які змінили все наше життя,

перевернувши його з ніг на голову.

На голову.

Для початку дозвольте представити вам двох моїх братців.

Це Ремі, найстарший, найрозумніший, найбагатший.

Поряд з ним Крістіан, молодший.

Він так і не знайшов своє місце в житті.

Та він його й не шукав, він тільки розважався і грав.

Вдивіться в його обличчя, на ньому написано тільки одне питання.

Ти з нею переспав?

Ви знову за своє? Тільки не тут.

Поки що ні, але до цього все й йде.

Ти готовий ризикнути всім заради інтрижки?

Ти хоч розумієш що це?

Брехня, таємні зустрічі, подвійне життя.

Ти не витримаєш, в тебе язик довгий.

Ти сам себе здаси.

Припини, поки ти не потрапив у халепу.

Моя тобі братська порада.

Але я саме цього й хочу, потрапити в халепу.

По-вашому я остання сволота? Я погоджуюсь.

Але я ж не монах і я можу вибирати.

А вибір величезний.

Молоді, старі, красиві, бідні, і вони повсюди.

В автобусі, в магазині.

На будь-який смак і... Вони дійсно

Вони повсюди, навіть в кіно.

Зараз будете чистенькими.

Матьє, ти не відповіси, а то я не можу.

- Зачекайте хвилинку. - Алло. Алло.

- Алло. - Так.

Мсьє Кенталь, мсьє Дежарден з бухгалтерії, я з приводу вашого рахунку.

- Так. - Питання делікатне. - Я вам вже говорив, що у мене в четвер зарплата.

- Ви що, думаєте, мені приємно надзвонювати вам кожен день? - Ні, я вас розумію.

- Чекаємо оплату в четвер. - В четвер. - Чудово.

Дякую.

Женевєв, я так більше не можу.

Я фінансовий директор, а мене дістають з бухгалтерії.

Ми не оплатили минулорічні рахунки за опалення.

Тому що гроші зжер магазин цього хрінового мила.

Якого мила?

Хрінового.

Ти знову хизувався цією своєю блондинистою асистенткою.

- Припиняй це, а то погано закінчиться. - Це закінчиться нормально.

- А ось твоєму магазину кінець. - Я вже прийняла певні міри.

Я скоротила робочий день Лін.

Я буду менше платити постачальникам, а сама буду працювати більше.

Більше?

Ми й так майже не бачимось.

А малятка? Дівчаткам потрібна мама.

Я не правий? Наші дівчатка і так батьків майже не бачать.

- Вона мене б'є. - Не правда.

Ви можете хоч трохи посидіти спокійно?

- Не бийтеся. - Вона перша почала. - Не правда.

Заспокойтесь, сьогодні будете митись самі.

- Матьє. - Заспокойтесь і мийтесь.

- Досить! - А що таке? - Йди пройдись.

Схожу за цигарками.

Якщо б ти так не димів як потяг, ми давно б заплатили за опалення.

З чого це ти в тридцять шість років, раптом почав курити?

Алло.

- Як ти? - Якби ти знав, яка я рада, що ти подзвонив.

Яке щастя чути її голос. В такі моменти мені здавалось,

що Жозіан схожа на дику кішку, яка мріє, щоб її приручили.

Але все було на багато складніше.

Матьє, я знаю, що у нас в конторі всі один з одним сплять, але я так не хочу.

Я хочу більшого, я інша.

Ні-ні, просто моя мати лежить в лікарні поряд з твоїм будинком.

Тому ми могли 6 з тобою частіше зустрічатись.

- Так, але для чого? - Щоб бути разом.

Я знаю, ти моя краща подруга і мені близький твій погляд на життя.

Твої ідеали, твої смаки.

В мене одного разу був зв'язок з одруженим чоловіком.

Це погано закінчилось.

Я розумію.

- Бувай. - Бувай.

Ми затіяли небезпечну гру.

А може нам сподобається.

Я дуже занепокоєна людина.

Я хочу бути з тобою не заради спокою.

- Як в неї справи? - Це важко сказати?

- Дивно. - Так, але це хороший знак.

Раз вона посміхається, значить їй не боляче.

Гаразд, там буде видно.

- Чуєш, як у тебе з нею? - Я її поцілував.

Протягом тижня я з нею пересплю.

- Як ти це зробиш? - Ну, як, як? Як всі.

Ну спочатку я її вмовлю. А ти що б зробив?

Я молодець. Я не вмію вмовляти.

Треба вміти спокушати словами.

Я ж не красень, у мене дві доньки, я одружений.

Хочеш - тоді вмовляй.

Ні, ти не думай, я їй ніяких гидот не кажу.

Очманіти, ви досі про це говорите.

Зупинись доки не пізно.

Та все буде в порядку. Головне Це не закохатись.

- А я в неї не закоханий. - Бери приклад з Крістіана.

Візьми на тиждень пару дисків з порнухою, рушник, щоб не вимазатись.

І на баб тебе більше не потягне.

Рушник. А серветки одноразові тобі не підходять?

Ні-ні, йому більше подобається рушник.

З ним чистіше.

Ви 6 себе з боку чули.

- А вона нас чує? - Ні.

Хоча деякі спеціалісти зі мною б посперечалися.

Я пізніше зайду.

Треба перевірити. Пішли.

Мамо. Мамо.

Френк Сінатра, Елвіс.

- Вілфред Лебутьє. - А це ще хто?

- Як хто? Її улюблені співаки. - Стривай.

Мамо... піка шість.

- Так, це набагато краще. - Груповуха,

оргія, сусідка, вікно.

Що?

Так, ти права, нам треба зав'язувати з двозначними поцілунками.

- Але ми ж залишимось друзями? - Так, звичайно.

Але мене завжди буде тягнути до тебе.

Мене також.

Мене також буде тягнути до тебе.

Але це нерозумно.

Якщо 6 ти був вільний, тоді гаразд.

Знаєш, мені страшенно подобається, як ти говориш.

Як ти ходиш.

Як слухаєш мене.

У тебе такі сексуальні вуха.

Мама каже, що одружений чоловік, як книга з бібліотеки.

Ти їх береш, але потім завжди доводиться повертати.

Твоя мама права. А що, в неї був великий досвід?

Я не знаю, Матьє.

Послухай, Жозіан, так, я одружений чоловік.

Я розумію твої сумніви. Нам краще все залишити так як є.

Так, в певний момент потрібно зробити вигляд, що ти відступаєш.

Через два дні Жозіан запросила мене до себе.

Я переміг.

Але мені потрібен був хтось, хто мене прикриє.

- Елен вдома? - Що? Говори голосніше.

- Елен вдома? - Ні. - Увійти можна? - Так.

- Жозіан чекає мене увечері в себе. - Та ти що.

Так. Ти повинен мене прикрити,

що я разом з тобою був в лікарні. - Що за справи? - Я прикриваюсь.

- Та ні, ось це що? - А, це.

Жозіан каже, що у мене вуха сексуальні.

- Ну так що, ми домовились? - Так.

- Лікар секс, де ти? - А це хто?

- Лікар секс? - Ти що не сам?

Так... тобто ні.

- Гаразд, заходь. - У тебе дах поїхав. - Та зачекай ти.

Досить на мої труси витріщатись.

У мене можливо сеанс кібер сексу. Хочеш подивитись?

Це моя віртуальна коханка, зовсім голенька.

Дивись.

Зачекай трохи.

- Так... - Дивись на мене, збоченець! - Чорт.

Я не дозволю руйнувати моє життя.

- Я тобі голову відірву, виродку. - Чорт. - Відріжу яйця.

- Але це не я. - Ні це ти.

Ні-ні, я з твоєю дружиною не спілкуюсь, це все він.

Я тебе знайду, свиня хтива.