Squid Game (오징어 게임)

Куди це ти зібрався?

Тобі нікуди йти.

Не ховайся як підступний пацюк. Покажися.

Треба було сісти на той літак.

Ти пошкодуєш про своє рішення.

Я тебе знайду.

Хай там що.

Куди їдемо, пане?

У Сеул, будь ласка.

Гаразд.

Пробач, але...

даси мені п'ять хвилин?

Джун Хо.

Джун Хо, ти мене чуєш?

Лікарю! Покличте лікаря!

Мій син розплющив очі!

Ін Хо.

ГРА В КАЛЬМАРА 2

ХЛІБ І ЛОТЕРЕЯ

2 РОКИ ПО ТОМУ

Якого фіга?

Ви без шолома. Ваші права, будь ласка.

От бляха, полюєте із засідки?

Ницо так ловити людей.

Обдираєте бідних громадян?

Ваші права.

Зачекай.

Може, відпустиш нас? Я ж у шоломі.

Ні, пані.

А ти красунчик.

Ви заважаєте роботі поліції.

То ти крутий?

Зробімо селфі.

Божечки, класна фотка.

Штраф за відсутність шолома — 20 000 вон. Оплатіть вчасно.

Можна опублікувати фото?

Ти є в інсті? Будемо стежити одне за одним!

Ти куди?

Чекай! Куди ти їдеш? А я?

Попроси цю дурну свиню підвезти тебе на патрульній машині!

Чекай!

Придурок!

Бляха!

Хван Джун Хо!

Ти перевівся сюди, щоб тебе називали свинею?

Шефе.

Ви додаєте оцет?

Ми так давно не бачилися, що я вже й забув.

Джун Хо, годі марнувати час. Повертайся у відділ тяжких злочинів.

Не на цибулю, а лише на мариновану редьку, так?

Заради бога, тебе досі це гризе?

Слухай, я намагався.

Я не раз звертався у відповідні органи.

Берегова охорона кілька днів прочісувала місцевість.

Знаю. Їжте локшину, поки не розмокла.

Я хочу тобі вірити.

Ні, я тобі вірю.

Але ми не отримали ті фото, які ти начебто надіслав.

Твій телефон на дні моря, і ти не знаєш, де той острів.

Ті ігри, які ти бачив, де вбивали людей...

Я намагався переконати керівництво,

але доказів недостатньо.

Єдиний доказ — куля у твоєму плечі, яку не вдалося ідентифікувати.

Дозволь тобі нагадати, розумнику. Ти розмахував зброєю

і опинився на порозі смерті.

Я тобі не казав,

але коли ти прийшов до тями,

тебе хотіли звільнити, я їх ледь умовив.

Авжеж, дякую.

Я в боргу перед вами, пане.

Гівнюк ти саркастичний.

Слухай, ми поліція.

Пожежники гасять вогонь водою, а поліція...

«Бореться зі злочинністю за допомогою доказів».

Знаю. Тому я й перевівся в дорожню поліцію.

У нас завжди чіткі докази.

Червоне світло, перевищення швидкості, відсутній шолом...

Усі наші докази зафіксовано. Не посперечаєшся.

Джун Хо, ти справді не пам'ятаєш,

хто в тебе стріляв?

Ні.

Ін Хо.

Ходімо зі мною.

Ін Хо, чому...

Куди ми йдемо?

Дивися, тут є мотель.

Цей?

Що таке?

Перепрошую.

Тут є хтось?

Ви відчинені чи як?

Агов!

Нам обов'язково тут зупинятися?

Це якийсь смітник.

Не світиться. Вони зачинені?

Не світиться, отже все зайнято. Ходімо деінде.

А ти звідки знаєш?

Хто тобі сказав?

Обов'язково питати? Просто знаю.

Просто знаєш? Ти що, експертка з мотелів?

Ти серйозно? От мудак.

-«Мудак»? - Тобі ж подобалося, що я все знаю.

Просто скажи, звідки ти знаєш. Тобі колишній сказав?

Щезни!

Чому не відповідаєш?

Хто там?

Гравцю 456.

Ти це шукаєш?

Це я.

Я приніс їжу та ліки. Як почуваєшся?

Нормально.

Щось не схоже.

Я ж просив не перевтомлюватися.

Ти себе доб'єш, перш ніж знайдеш того типа.

Є новини?

Ми перевірили всі станції метро з першої по четверту лінії.

І знову нічого.

Час пошуку?

З десятої ранку до десятої вечора.

Годинні перерви на обід і вечерю. Їмо по черзі.

Він знає, що ти його шукаєш. Може, він кудись поїхав?

Ми шукаємо вже два роки, але ніде й сліду.

Завтра візьми більше людей, розширте пошук. Від першого поїзда до останнього.

Перевіряйте всі лінії одночасно.

Усі лінії одночасно?

Для цього знадобиться більше людей,

а це купа грошей.

Він знайшов мене три роки тому приблизно в цей час.

Якщо гра триває,

він якраз набирає гравців.

Якщо я не знайду його зараз, доведеться чекати ще рік.

Авжеж... Розумію.

Цього разу я його знайду. Обіцяю.

- У Соку. - Що?

Від завтра нам знадобиться більше людей.

Що? Скільки ще?

Подзвони всім знайомим.

- Але... - Починаємо о шостій ранку.

Не пиячте. Ідіть додому і виспіться.

О шостій ранку? Хто грає в «Ттакджи» о...

Босе. Я тут подумав, це все не має жодного сенсу...

Ні. Я впевнений, щось таки відбувається.

За останні кілька років зникла

більшість моїх боржників.

- Гроші я так і не повернув... - Угу.

То всіх боржників забрали на якийсь острів

і повбивали, поки ті грали в дитячі ігри? Це ж...

Мені теж не дуже віриться,

але я роблю це за гроші!

Якби Сон Гі Хун сам не прийшов до мене,

щоб сплатити борг, і не найняв мене на цю роботу,

я б не міг платити вам і підтримувати бізнес.

Я знаю, але...

Тоді замовкни і шукай ретельніше.

Добре.

Якщо знайдемо покидька з ттакджи,

заробимо мільярд вон.

- Мільярд? - Мільярд?

Саме так. Тепер ви йому вірите?

- Але... - Слухайте.

Тому, хто його знайде,

я дам половину суми. Ясно?

- П'ятсот мільйонів? - Саме так!

Чого ж ми чекаємо?

П'ятсот мільйонів вон!

Капітане.

Здоров.

Як життя?

Як завжди.

Коли гарна погода, я ловлю рибу. Коли погана — беру пляшку.

Маєте гарний вигляд, як на того, хто щодня пиячить, капітане Пак.

Годі тобі, одягни.

Рушаймо на пошуки таємничого острова.

Куди пливемо, капітане Хван?

Ми вже майже всюди були за останні півтора року,

але ти ніяк не вгамуєшся, уже й не знаю, куди тебе везти.

Де ти, таємничий острове?

Ми не перевірили кілька місць

через негоду чи зміни припливів.

Ось тут.

Спробуємо сьогодні.

Звісно, капітане Хван.

І навіщо я тебе витяг з води?

Тепер маю з тобою клопіт. Мені себе шкода.

СТОЛИЦЯ СОНЦЯ

Слухайте всі.

Ми шукаємо

ось цього чоловіка.

Високий, десь 180 см.

Симпатичний, у гарному костюмі, з портфелем.

І в цьому портфелі

у нього купа грошей і ттакджи.

Він грає з незнайомцями на станціях метро, а потім...

дає їм таку картку.

- Не бачу. - Що там написано?

Щойно побачите когось схожого, телефонуйте за номером, який ми дали.

Сфотографуйте собі.

- Чекай, я не бачу. - Забери голову.

- Посунься! - Ще трохи!

Гаразд. Ви закінчили?