The first 200 lines.
ГЕРЦОГ
Сьюзі Ґласс. Залиште повідомлення після сигналу.
Що сталося, Джиммі?
Ну, вони почали битися.
А тоді узбек, типу, бум, бум.
Але Джек не здавався,
гасив його, типу, бам, і ухилявся.
Бам!
Але узбек був підставним хріном.
А потім Джек просто впав.
Нас це дуже засмутило.
Джиммі, а що Сьюзі? Що вона казала?
Купу поганих слів.
Типу «Б» і «С».
А Генрі Коллінз?
Гадаю, він і був тою «С».
Вона вже на фермі?
Ні. Я думаю, вона вдома.
Сумує.
Де він?
Що? Її дім?
Так, Джиммі. Де її дім?
Ваша Світлосте, це, типу, таємниця. Навіть мені не належить знати.
Але ти знаєш, правда, Джиммі?
Типу.
-Як ти дізнався, де я живу? -Привіт.
Давай поговоримо.
Мені шкода Джека.
Я до цього непричетний.
Чому я маю вірити твоєму слову?
Ти мене притиснула. Пам'ятаєш, Сьюзан?
Ти не дала мені вибору. Я мав діяти.
З Генрі Коллінзом.
Коллінз тобі не по зубах.
Ти й не уявляєш, з чим маєш справу.
Вийшло, як вийшло, Сьюзі.
Твій брат. Як він?
У нього перелом очниці і кровотеча в мозку.
Вочевидь, треба радіти, бо могло бути гірше.
Усе тому, що ти дав собою скористатися.
Слухай, я все виправлю, гаразд?
Я його знайду, я виманю Коллінза.
Це не твоя стихія, Едді.
Тому ти й хотів піти. Пам'ятаєш?
Я можу допомогти.
Ти це знаєш.
Мені не потрібна твоя допомога. Я сама впораюсь.
Гаразд.
ДЖЕНТЛЬМЕНИ
ВІД ҐАЯ РІЧІ
Один заїзд, три цілі. Без права на помилку.
-І старий дав добро? -А ти як думаєш?
Мені шкода.
Ти про що?
Про Джека. Те, що сталося.
Чому тобі шкода? Ти ж нічого не зробив?
Так. Тобі шкода. Мені шкода. Усім, бляха, шкода.
Але це нічого не змінює, правда ж?
-Зосередьмося краще на завданні. -Так, босе.
Що?
Ой.
Спокійно. Ну.
Ой.
Ну.
Містере Ґлассе…
Привіт, тату.
Як він?
Він молодець. Прогнози хороші.
-Він же сильний. -Так.
Тоді чому ти вбиваєш людей?
Гадаєш, я не знаю, що відбувається?
Бач…
ти маєш зупинитися.
Чому?
Бо якщо знаю я, то і сраний Коллінз теж,
а я, бляха, хочу заскочити його зненацька.
Чим ти взагалі думала?
Серед білого дня.
Продажний рефері. Кокнули просто на газоні,
поки він ремонтував BMX.
Після аперитиву ти перейшла до закуски:
109 кг першокласного пітного узбека.
З машини, на пробіжці, у парку.
Прямо, бляха, на ходу!
Тепер основна страва, сам Генрі Коллінз.
Але він сховався, тож ти пригрозила букмекеру.
Забрала не одне яйце,
а всі два.
Але намарно.
Я просто бухгалтер.
Я не знаю, де він!
Розумієш, ти керуєшся не мозком.
Ти керуєшся своїми емоціями.
І тепер Коллінз знає, що ти йдеш.
Добре. Я цього хочу.
Він щось затіяв! Інакше чому він ходить, як грьобаний Рембо?
Прилив крові? Не знаю! Яка різниця?
Його треба зупинити, тату!
Я згоден.
Я згоден.
Але не тобі.
Ти, бляха, не лізь.
У мене є для цього люди.
Чуєш мене?
Ти мій ангел життя, а не смерті.
Це не для тебе.
Що ж,
слухай.
Я не хочу втратити й тебе.
Чорт, тату, він ще живий.
Я знаю.
Що робитимеш?
Довір це татові.
Їдь додому, з'їж щось
і відпочинь.
Розслабся.
-Так, добре. -Гей.
Я тебе люблю.
І я тебе.
Суки.
«НЕ БЕЗ ЗАГРОЗИ»
Дякую, що прийшли, сер.
Містеру Джонстону дуже цікаво, що ви нам запропонуєте.
І щоб вибачитися за свою відсутність,
на знак доброї волі, він дарує вам коробку сигар:
178 мм, 50-й калібр.
Такі самі курив Черчилль.
У сера Вінстона був трюк, яким він користувався під час переговорів.
Він вставляв у сигару шпильку,
щоб, закуривши її, уся увага була прикута до нього.
Щоб усі дивилися і чекали,
коли ж уже впаде нереально довга колона попелу.
Дуже розумно.
Подякуйте йому від мене.
На жаль, після останньої розмови з вашим босом
виникли обставини, через які я більше… не бажаю
вести переговори без відома Ґлассів.
Так, ми чули про жахливий напад на молодого боксера.
Джека, правильно?
Так.
І ми так само обурені цим містером Коллінзом,
як, певен, і ви.
Ми в нашому бізнесі не вдаємося до насильства і обману.
Ваша турбота про Ґлассів похвальна, Ваша Світлосте.
Думаємо, у нас є ідея,
яка покладе мирний і водночас взаємовигідний
кінець усім цим… неприємностям.
Продовжуйте.
Як ви знаєте, містеру Джонстону дуже подобається ваш дім,
який, звісно, не продається.
Але нам відомо,
що є й інші будинки, які дають такі ж можливості, як і ваш.
Одинадцять, здається.
11 МАЄТКІВ
Взагалі-то тринадцять.
Ми б хотіли, щоб ви дістали імена
володарів згаданих будинків.
Для чого вам вони?
М-р Джонстон вірить, що хороша угода — це коли ніхто не йде ображеним.
Імена дадуть містеру Джонстону важіль
у переговорах з Боббі Ґлассом.
Знісши завісу секретності, що захищає його імперію.
Ви і ваша сім'я отримаєте
свободу від Ґлассів, якої ви так бажаєте.
І все це лише за список
імен.
Відколи ми замикаємо ворота?
Обережність не завадить.
То у вас уже канікули?
Ну, не зовсім.
Мені довелося взяти вимушену академічну відпустку.
Дитина?
Ну, так, сподіваюся.
Або дитина, або я розжиріла.
Як мама відреагує на те, що стане бабусею?
Вона розчулиться.
Взагалі, думаю, вона розплачеться. Найімовірніше.
Дякую, Джеффе.
Схрещу пальці.
Щось змінилося.
Нова зачіска?
Ні, тобі ввижається.
О сонечко!
Боже, не можу повірити, що ти тільки зараз подзвонила і розповіла.
Я не сказала твоїм братам. Краще ти сама.
Так, великий.
Чаклз!
Що це, бляха, таке?
В сенсі, як це сталося?
Як сталося? Ну, знаєш,
коли чоловік садить сім'я в жіночий сад…
Більше не кажи слово «сім'я». Хто батько?
Фредеріку, це справа Чарлі.
Не питай, хто батько. Вона не скаже.
Хіба це важливо?
Ти що, любитимеш малюка менше?
Цілком можливо, так.
Ну, іди, обнімемось і все таке.
-Що ж, вітаю. -Хочеш торкнутися?
Ні, дякую. Я пас.
No comments yet. Be the first to leave one.