Phantom Thread

Рейнольдc здійснив усі мої мрії.

А натомість я дала йому те, чого він жадав найбільше.

Що саме?

Себе. Усю й до останку.

Він дуже вимогливий, чи не так?

Мабуть, бути з ним - зовсім непросто.

Так.

Можливо, він найвимогливіший з-поміж усіх.

-Доброго ранку. -Доброго ранку.

Доброго ранку.

-Доброго. -Доброго ранку, мадам.

Усім доброго ранку.

-Доброго ранку, Бідді. -Доброго, містере Вудкок.

-Доброго ранку, Нано. -І вам, містере Вудкок.

-Піппо. -Доброго ранку, сер.

ВУДКОК ЛОНДОН

Скуштуй.

Рейнольдсе?

Вони дуже смачні.

Пригадуєш, я казав тобі, Джоанно?

Я більше не їм важкого.

Я цього не знала.

Може, ти сказав це комусь іншому.

-Доброго ранку. -Доброго, моя пташко.

Де ти витаєш, Рейнольдсе?

Жодні мої слова

більше не привернуть твою увагу до мене.

Хіба ні?

Я не можу починати день суперечкою. Будь ласка.

Сьогодні я віддаю сукню.

Мені не до суперечок.

У мене на них просто немає часу.

Доброго ранку, графине.

Доброго ранку, Сиріл.

Доброго ранку, Пітере.

Хто ця прекрасна незнайомка?

Я повинен набагато частіше тебе бачити, Генрієтто.

Я дуже схвильована.

Я також.

Проходь.

Неперевершено.

Так?

Пройдись у ній.

Леді, ви чудово попрацювали.

-Дуже дякуємо. -Дякуємо.

Вона прекрасна, Рейнольдсе.

Варта всього того, через що ми пройшли.

Гадаю, вона додасть мені сміливості.

Пані та панове, просимо зайняти свої місця.

Добрий вечір, Стівене.

-Вона тут? -Так, сер.

Що ти робитимеш із Джоанною?

Вона мила, але тягнути більше не можна.

Вона зовсім розжиріє,

якщо так і буде сидіти й чекати, поки ти знов у неї закохаєшся.

Я дам їй жовтневу сукню.

Якщо ти не проти.

Мене охопило таке непевне відчуття,

що я й сам не розумію,

звідки воно виникло.

Якийсь неспокій.

Останнім часом я все згадую маму,

вона приходить до мене у снах,

я відчуваю її запах.

Я чітко відчуваю,

що вона поруч.

Що вона звертається до нас.

Я дуже надіюся, що вона сьогодні бачила сукню. А ти?

Я також.

Мене заспокоює думка про те, що мертві наглядають за живими.

Як на мене, це зовсім не страшно.

Може, поїдеш за місто сьогодні?

А я під'їду завтра.

Так, можна.

Це ти гарно придумала,

моя пташко.

Містере Генсфорд?

-Містере Генсфорд? -Так?

-Доброго ранку. -Доброго.

-Заправте, будь ласка. -Авжеж.

І перевірте мастило та шини.

Чудово. Дякую.

Морозно сьогодні.

Холодно, правда? Аж пронизує.

ГОТЕЛЬ «ВІКТОРІЯ» ПАБ

Перепрошую.

-Можна нам ще тостів, будь ласка? -Так.

-Ось, прошу. -Дякую.

Доброго ранку.

Доброго.

Бажаєте щось замовити?

Вельські грінки із сиром,

з яйцем пашот, будь ласка.

Але не надто рідким.

Бекон,

скони,

масло, вершки,

джем,

але не полуничний.

Ні.

Малиновий?

Щось ще?

Кави або чаю?

У вас є лапсанг?

Тоді, будь ласка, чайник лапсангу.

Гарний вибір.

І пару ковбасок.

І пару ковбасок.

Покажіть.

Ви запам'ятаєте?

Так.

Я залишу це собі.

А тепер?

Ви повечеряєте зі мною?

Так.

Для голодного парубка.

Мене звати Альма.

Я спізнився?

Ні.

Що скажеш?

Мені смакує соус.

Яєчний.

Так, він смачний.

Альмо, дозволиш?

Люблю бачити, до кого говорю.

Ось.

Ось так.

Тепер краще.

У твоєї матері були карі очі?

Зелені.

Ти схожа на неї?

Не знаю, мабуть.

У тебе є її фотографія?

Так.

Дозволь поглянути.

Вона не тут, удома.

Носи її з собою.

Завжди май її при собі.

А де твоя?

Твоя мама.

Вона зашита ось тут.

Тобто?

У піджак можна зашити майже все.

Таємниці,

монети,

слова, невеликі послання.

Ще в дитинстві я почав ховати речі

у підкладки одягу.

Лише я знав, що там щось є.

У себе на грудях я ношу пасмо маминого волосся,

щоб вона завжди була поруч.

Вона була видатною жінкою.

Вона навчила мене мого ремесла.

Тож я роблю так, щоб вона завжди була поруч.

Мабуть, ти дуже її любиш.

Вітаю.

Це Альма.

Привітайтеся з Альмою.

Вітаю.

Це Альма. Привітайтеся.

-Ось так. -Привіт.

Покажемо їй будинок, хлоп'ята?

Я пошив для неї цю сукню, коли мені було 16.

Вона дуже красива.

Вона була для її другого чоловіка, на весілля.

Мій батько помер задовго до того.

Наша нянька, міс Блеквуд...

Ми називали її Чорна Смерть.

Через забобони вона не допомагала мені шити сукню,

бо вважала, що це погана прикмета,

що тоді вона не вийде заміж.

Ніби хтось її кликав.

Нам вона видавалася старовинною: я поняття не мав, скільки їй років,

вона була страшенно потворною.

Тож...

Я місяцями працював самотужки,

згорблений,

я шив, пітнів і шив далі.

А Чорна Смерть все одно не вийшла заміж.

А могла б так мені допомогти!

Зрештою, на поміч прийшла моя сестра, Сиріл.

Існує незліченна кількість забобонів,

пов'язаних із весільною сукнею.

Молоді дівчата бояться торкнутися її, бо тоді вони ніколи не вийдуть заміж.

Моделі бояться, що вийдуть за лисого,

якщо вдягнуть її.

А де ця сукня зараз?

Уявлення не маю, що з нею сталося.

Не знаю.

Мабуть, уже розсипалася на порох.

Розлетілася на ганчір'я.

А твоя сестра?

Що?

Вона вийшла заміж?

Ні.

Ну що, хлоп'ята, розведемо вогонь?

Якщо хочеш позмагатися, хто кого передивиться, то програєш.

Ти дуже привабливий.

Мабуть, тебе оточує чимало вродливих жінок.

Так.