Bunko Ramen

ВИСТАВКА МИРУ '99

Цього літа — дитяча виставка!

Заради дітей, які щодня стараються з усіх сил.

Заради того, щоб вони й далі могли гратись.

Відвідайте Яманасі, місто майбутнього!

Яскраве майбутнє чекає на тих, хто візьметься за руки.

Всесвітня дитяча виставка миру 1999 року! Починаючи з 20 червня…

Думаєш, можна красти їжу?

Агов!

Дякуємо за вашу роботу.

Робочий день закінчено.

Будь ласка, змийте піт і бруд перед поверненням до будівлі.

Спати не помившись негігієнічно.

Агов.

-Бачила зірку, що падала? -Так.

Загадала бажання?

Не загадала? Як шкода.

Я загадала стати багатою, щоб більше ніколи не працювати.

Агов, ти!

Годі байдикувати. До роботи!

Бо щелепу зламаю!

Ми набираємо додаткових працівників для проєкту з очищення довкілля.

Платня в п'ять разів вища за звичайну!

Підніміть руку, якщо хочете взяти участь!

Я!

Ти не хочеш?

-Ходімо разом. -Ще хтось?

-Я! -Ти, довговолосий зі 105-ї.

-Я! -Ще хтось?

-Я! -Ти, лисий із 204-ї.

-Хто ще? -Я.

Дівчина з 303-ї.

-Хто ще? -Я!

Може, моє загадане бажання здійсниться!

Гаразд, ти. Так, і та жінка.

Добре, ти. Старий ліворуч.

Більше ніхто?

БІЛИЙ ЦЕНТР

-Що ви збираєтеся робити? -Закопаємо їх тут!

-Тут? Ми не можемо їх тут лишити. -Тоді що? Забрати їх додому?

Ні. Знаєте,

метеорит занадто небезпечний.

-Не варто було погоджуватись. -Кому яке діло?

Ніхто й не помітить, якщо вони зникнуть!

-Як усе пройшло, Сацукі? -Може, викличмо поліцію?

-Ти заробила багато грошей? -Поліцію?

-Тоді все повернеться до самого початку! -Сацукі?

Вони справді всі мертві?

Хіба не видно?

Доведеться їх носити.

Сацукі?

Я вивезу їх.

Куди ви поїдете?

-Сонце скоро зійде. -Я знаю!

Не забудь закрити.

Сацукі.

Сацукі.

Прокинься.

Агов, з дороги!

Що? Зупиніться!

Дивись, куди йдеш, паскудо!

Припиніть!

Це божевілля!

Припиніть!

Я тебе вб'ю!

Агов! Ти що, знущаєшся?

Агов!

РАМЕННА «БУНКО»

Два з соєвим соусом, стіл два.

Добре.

З соєвим соусом.

РАМЕН ПІСЛЯ ФЕСТИВАЛЮ — НАЙКРАЩИЙ!

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МАМО

МІСО РАМЕН І РАМЕН ІЗ ЗЕЛЕНОЮ ЦИБУЛЕЮ ДУЖЕ СМАЧНІ

Усі такі щасливі.

-Зробити твоє фото? -Ні, дякую.

Сумно буде бути одному.

-Можу стати поруч. -Це ще гірше. У тебе страшне обличчя.

Страшне обличчя?

Поголи бороду.

Я не фотографуватимуся з бороданем.

Він не поголиться, що б ти не казав.

-Перепрошую! -Так?

-Ще ґьодза, будь ласка. -Ґьодза.

Можна половину смаженого рису замість звичайного?

Добре.

-Перепрошую! -Так?

Мені теж пів порції смаженого рису.

-Дві пів порції. -Гаразд.

Рене, тобі як завжди?

Так. Але сьогодні дві порції.

Дві порції?

Агов, зачекай. Зачекай хвилинку.

Ти ж голодна? Адже так?

Слухай.

Річ у тім, що сьогодні я замовив забагато рамена.

Я не думаю, що зможу все з'їсти. Може, ти мені допоможеш?

Я бачив тебе крізь вікно.

Що ти тут робиш?

Який гарний камінь.

Звідки ти прийшла?

Дивись, рисова кулька.

Як тобі?

Ні?

Як тебе звати?

Хочеш поїсти рамена зі мною?

Рене, може, викликати поліцію?

Чекай!

Стій.

Зачекай. Заспокойся.

Я зрозумів.

Ми не викликатимемо поліцію.

Обіцяю.

Як тобі таке:

я допоможу тобі знайти твій дім.

А поки що поїмо рамена.

Гаразд?

Він смачний.

-Місо рамен із маслом і кукурудзою! -Ось і він!

-Прошу. -Дякую. Смачного!

-«Радикальний рай». -О, почалося.

Ох. Яка смакота!

Що таке? Їж.

А тепер рубрика, на яку ви так чекали — «Радикальний рай».

Слухачу, загадай бажання.

Тема цього тижня: «Подяка, яку я не міг висловити досі».

Слухач, якого ми сьогодні вибрали, живе в Токіо.

Його радіоім'я — «Любитель місо-рамену Бунко».

-Ось його листівка. -Що?

«Я був такий голодний, що думав, помру».

-Це ти! -Це я!

-Ти надіслав листівку? -Я надсилав щотижня, просто так.

Агов! Усі, слухайте!

-«Власник пригостив мене раменом». -Ця листівка про мене.

-Вона моя! -«Я спитав, чому.

Виявилося, що того дня вибрали пісню, яку він замовив на цій передачі,

і він був дуже щасливий.

Смак рамену та пісня, яка в цей час грала в раменній,

стали для мене незабутнім спогадом.

Я хочу, щоб у цій радіопрограмі знову поставили цю пісню для власника».

-Не схоже на тебе! -Дякуємо за чудовий лист, пане Бунко.

А тепер послухаймо цю пісню. Насолоджуйтесь.

Слухай.

Знаєш цю пісню?

Мою заявку раніше ніколи не виконували.

Я був такий щасливий.

Це була та ж пісня, що грає зараз, «Ellie My Love».

Сьогодні вибрали мою листівку!

Може, це завдяки тобі, маленька.

Кіоко…

Я не «маленька».

Я Кіоко.

Кіоко?

Я Рен.

Називай мене дядько Рен.

Мамо, одна золота рибка не рухається.

Що? Де?

-Ось. -Вона, мабуть, померла.

Це «Радикальний рай»!

Слухачу, загадай бажання!

О, ні. Вибач.

Дивися, це той камінь.

Гарний камінь. Як рисова кулька!

Зачекайте! Я заплачу!

Зупиніться.

Послухайте мене. Я все вам розповім.

ЛЮДИНА-ПАРА

Перший.

Другий.

Тобто наступна ціль — хтось із поліції?

-Телефон Отомо з місця… -Щось знайшли?

Так.

Відео надіслали і видалили після смерті Отомо.

ВЛАСНИК: САБУРО ОТОМО

Зрозуміло.

Хто міг…

Мабуть, Кіоко Коно.

Вона ж переслідувала його на авто, так?

Отомо вкрав це в людини, пов'язаної з «Білим центром».

ЖУРНАЛ РОБІТ

Тут містяться всі докази.

Ого.

ЗАГИНУВ ЧЕРЕЗ ХВОРОБУ

МІСЦЕПЕРЕБУВАННЯ НЕВІДОМЕ

То хіба ви вже не досягли своєї мети?

-Зробіть репортаж про цей журнал. -Ні.

У цьому журналі

не вказано, хто наказав прибрати метеорит і приховати це.

Справді?

«25 лютого.

Муфу прийшли до Білого центру перевірити, як проходить прибирання метеорита».

То це Муфу їх змусили, так?

Я шукала,

але не знайшла жодних записів про Муфу.

Ймовірно, це була

підпільна організація, пов'язана з владою.

«Отомо, Сакамото і Кай із Муфу».

Що? Отомо?

Бос якудзи, якого вбив Людина-пара?

Так.