Squared Love All Over Again (Miłość do kwadratu jeszcze raz)

Кохана, ми приїхали.

Я теж щось візьму.

Добридень.

Дивися!

Привіт. А не даси автограф?

У мене немає ручки.

О!

Моя зіронька.

Даруйте, а можна автограф?

Звісно.

Ага. Добре.

З поверненням у реальність.

-Телефони ввімкнули? -Що коїться?

Ти казав, якщо ми поїдемо на два місяці, то все затихне.

Я теж радий тебе бачити.

-Ми пропустили щось важливе? -Та ні.

Наша збірна епічно боролася та не менш епічно програла.

Петрушка подорожчала вдвічі через інфляцію,

а преса обожнює Моніку. Ти просто всюди.

А я?

А ти…

Геть забув. Ласкаво прошу додому.

Бувай!

ЛЮБОВ У КВАДРАТІ ЗНОВУ

-Добридень! -Вітаю, пані Моніко.

Добридень.

-О, вітаю. -Пані Моніко! Ура!

Моніко! Привіт!

Схоже, у тебе була чудова відпустка.

Візьми й мене якось.

-Ходімо, бо спізнимося! -Вона хоче вивчати кіно.

Серйозно, вона все знімає. Навіть удома.

Рада вас бачити.

Привіт, серденько!

А хто це в нас повернувся?

Клаудія чи Моніка?

Ти лише глянь на неї.

Не соромно приходити першого дня в школу такою засмаглою й відпочилою?

Серденько, вчителька має горіти на роботі, а не на сонці, згодні?

-Звісно! -Я теж за вами скучила.

Так я тобі й повірила. На пляжі, під пальмами.

Гадаю, це буде чудовий рік.

-Це нечесно! -Це подвійні стандарти!

-Список є список! -Це неможливо!

Я ще в червні просила записати мою дитину в цей клас!

Увага всім! Будь ласка, заспокойтеся!

Пане директоре, це несправедливо. Оля була в списку ще з початку.

Запевняю вас, у нас усі класи хороші…

-Як тебе звати? -Ой! Пані Моніко!

Пані Моніко, візьміть мою Олю у свій клас.

-Будь ласка, це важливо! -Так!

Ми не можемо прийняти кожного. Усі наші вчителі висококваліфіковані.

-Та не всі вони на обкладинках! -Точно!

-І на телебаченні. -Добре. Вибачте, я відійду.

Пані, пройдіть у мій кабінет.

Босе, красунчик приїхав.

Місію виконано.

Відпустка минула чудово, машина в нормі.

Час попрацювати.

А Моніка?

Моніка? Чудово.

Я питаю, де вона?

У школі, повернеться ввечері.

І мені час. Спортивні авто самі себе не оцінять.

А як ти оціниш моє?

Поза конкуренцією. Прощавайте!

Таке життя.

Світло.

Мої коштовні малята!

Татко вже вдома.

Усе буде добре.

Привіт, друже! Що в мене на сьогодні?

Дай гляну.

Схоже, що на сьогодні в тебе…

О, нічого.

Смішно. А зараз серйозно. Покажи, що там.

Вибачте, можете допомогти?

Іду. Вибач.

Агов!

Маржено!

Нарешті тебе підвищили! Вітаю.

Заощаджу вам час, пане: я не можу вас пропустити.

Вашу перепустку анульовано.

Та ну, це непорозуміння.

Ну ж бо, начальнице.

Адже тепер ти тут усім заправляєш.

Ну, якщо ви так чемно просите…

Ні. Не можу.

Охороно!

Ензо?

-А ти хто? -Марчин. Нова права рука Алісії.

А як же Шимон?

-У нього нервовий зрив. -Ох…

Він не витримав тиску. Однак

він мріяв побувати на Занзібарі, тож…

-То він поїхав у Мельно? -Ага.

-Алісія в себе? -Ні.

Журнал розірвав усі контракти з тобою.

І ти втратив доступ до корпоративної картки,

автомобілів і телефону.

А де камери? Це такий прикол, га?

На жаль, ні. Послухай,

схоже, це все через модель або вчительку.

І твій із нею роман.

Це ж Алісія мене кинула.

Мені це по-барабану.

Та навряд чи це тупі жіночі ревнощі.

Ні, Алісія не така.

Гадаю, вона хоче тебе знищити

задля розваги.

Знаєш. По-чоловічому.

Без образ.

То як?

Ти віддаси чи покликати охорону?

Не особистий, а службовий.

І картку.

Мене справді звільнили?

Це дуже грубе й огидне слово.

Вважай, що ти «між роботами», між тим і цим.

Думай про це як про новий початок.

Стефане.

Ну, колего,

я знав, що це буде важка битва.

Що це буде не прогулянка в парку.

Але отак з порога? Уже в перший день?

Розумію, пане директоре. Я старатимуся краще.

Ви маєте захотіти цього. І докласти неабияких зусиль.

Ваші результати роботи задовільні, однак цього недостатньо.

Ви маєте зосередитися.

І попри відпустку могли б відповідати на дзвінки.

Журналісти безперестанку дзвонили в школу!

Знаю. Я проводитиму додаткові заняття.

-Безплатно. -О!

Чудово. Сподіваюся, ми порозумілися.

Але це ваш останній шанс.

Я не хочу мати справу з телезіркою.

-Зрозуміло? -Звісно.

Прекрасно.

Мою доньку проігнорували під час зарахування,

хоча вона була в списку.

-На мою думку… -Що коїться?

Я хочу зробити заяву.

Але не тут.

Відійдімо від головного входу.

-Не хвилюйся. Усе буде добре. -Сюди.

Ще трохи.

Ось що я маю сказати…

Дякую.

-Пані Моніко, так не можна! -Це несправедливо! Ми ж домовилися!

Газуй.

ПОКУПКА КВИТКА ВИБЕРІТЬ К-ТЬ

Ензо?

Отакої!

Редактор власною персоною.

Даруйте, це означає, що ви розробляєте

перегонові автобуси?

Ензо…

Це ж Ензо. Серйозно тобі кажу. Я його впізнаю.

Краще вже мій голий зад на білбордах, ніж це.

Я завжди тобі казав, що цей голий зад має почуття, розум, серце та мрії.

І люди нарешті це зрозуміли.

Клаудії надходить купа пропозицій. Скористаєшся цим?

Скажи, що Клаудія звільнилася.

А як тобі таке?

Моніка піде на останнє інтерв'ю.

Розповіси свою історію, спростуєш чутки

і відправиш Клаудію на пенсію. Згода?

-Добре, одне інтерв'ю. -Одне інтерв'ю.

Хто інтерв'юер?

Рафал Вишневський.

-Що? -Нічого.

Рафале, просимо на майданчик.

Глядачі, розсідайтеся, скоро починаємо!

Звук і світло готові. Починаємо за п'ять хвилин.

Рафале, просимо на майданчик.

Новини ширяться вмить.

Це природне середовище для пліток.

Кшиштофе!

Чекай. Кшише!

Друже, сто років не бачилися! Маєш класний вигляд! Це все качалка?

Стрес.

Радий тебе бачити.

У мене з'явився вільний час, і я подумав про шоу, які ти пропонував…

Вибач, ні.

Чому? Я вирішив почати з чистого аркуша…

Як я чув, за тебе це почав дехто інший.

А я не самогубця, щоб перти проти Алісії.

І ніхто не попре.

Про що це ти? Кшиштофе!

-Зроби мені послугу. -Пізніше, добре?

Початок за 2 хвилини!

Раз, два.

А ось і він.

Даніель Новацький, письменник. Остання книга — «Внутрішня гармонія».

Потім Моніка Ґрабарчик. Вчителька і донедавна модель.

-Зустрічається… -Зі мною.

-Я читав газети. -А я дивлюся твоє шоу.

Привіт!

Може, зробиш виняток

і будеш із нею м'якшим?