Love Is Blind: Sweden (Love is Blind: Sverige)

ДАНІЕЛЬ І ЙОГАННА

Сьогодні хоч трохи тепла.

Прямо зараз це моє улюблене місце на Землі.

Ось тут, поруч із тобою.

Дякую, що ми поговорили.

Дякую. Я вже сказав, що почуваюся таким дурнем.

Ні, не треба.

Чому я цього не розумію? Невже я такий дурень?

Справа не в тому, що ти чогось не розумієш.

Просто ми по-різному відчуваємо любов.

Справа не в тому, що хтось чогось не розуміє. Хіба ні?

Якось так.

Я так скучив за тобою.

- Чесно? - Дуже скучив.

Очманіти, як скучив.

- Було дуже важко. - Може, я теж трохи скучила.

- Ти не хочеш у цьому зізнатися? - Мені не потрібно кричати про це вголос.

Ні.

Ні, але ж скучила? Це…

Можливо, скучила. Так.

До біса. У нас усе вийде, як я і сказав.

- Дідько. Палець на нозі скрутила судома. - Що ти кажеш?

- У мене судома в пальці ноги. - Я бачу.

Так, боляче.

Якого біса?

Його потрібно розігнути. Це що, паніка?

- Дідько… Що ти говорив? - Так. Ні, але…

Не зважай на це. Розповім іншим разом.

Нічого особливого. Розберися краще зі своїм пальцем.

Якого біса? Ні, але…

- Знаєш, що я зробила? - Ні.

Я знайшла нам серіал.

- Добре. - Я знайшла один і зберегла його.

- Він дуже смішний. - Справді?

Я подумала: «Можна його подивитися з Даніелєм».

- Добре. - Усвідомлюєш, що це означає,

що я зберегла серіал для когось важливого?

І ти сама його ще не дивилася?

Ні, я зберегла його для нас.

Я хочу подивитися з тобою. Хочу посміятися над ним разом.

Ідеально для нас.

Добре. Чекаю з нетерпінням.

- Можна лягти й дивитися тут. - Точно.

Тут затишно, лише подивися на краєвид.

Солоденька. Я хочу поцілуватися.

ЛЮБОВ СЛІПА: ШВЕЦІЯ

ЛАРС-ЕРІК І РОНЯ

Хочеш води?

У нас немає ні соку, ні чогось іншого.

Вип'ю води.

Наші стосунки… хороші. Все йде в правильному напрямку.

Але зараз моя віра — це найбільший камінь спотикання.

Вона каже, що я дуже радикальний у своїй вірі. Не вважаю себе радикальним.

Я вважаю себе дуже розумною людиною.

Я не розумію, що ти хочеш отримати від цих питань.

Здається, це скоріше тому, що хтось шукає привід, як усе закінчити.

Ти часто говориш, що я занадто християнин і типу радикальний.

Щось таке. Не розумію, як це «занадто». Ти або віруючий, або ні.

Я ніколи в цьому не розбиралася.

Я не була частиною цього, поки не зустріла тебе.

Але тепер, може, нам доведеться торкнутися більш серйозних тем.

Тому що я не дуже добре розумію п'ятидесятницьку церкву

і те, як вони виховують дітей.

Я теж беру на себе відповідальність за це.

Може, я мала про це подумати і запитати тебе: «Що це за церква?»

Я навіть не знаю різниці між…

- Якщо порівнювати… - Дуже християнська чи просто християнська…

…п'ятидесятників і Шведську церкву ти кажеш «радикальна».

Шведська церква навіть більше не тлумачить Біблію.

- Але я не бачу різниці. - Ні.

Єдине, з чим я порівнюю, це… Частина про… Як я вже казала,

Думаю, що це добре, що геям тепер можна вінчатися в церкві.

Тому що я бачу в цьому однакову цінність.

Але церква п'ятидесятників все ще… Вони не дозволяють.

- Це залежить від церкви п'ятидесятників. - Добре.

Усі незалежні церкви різні.

Ось чому, коли я перебуваю в церкві, я завжди прислухаюся до їхнього послання.

Тому що кожна церква має різне послання. Треба вибирати, що слухати.

І тут я відчуваю, що ти мене допитуєш.

Тому що ти повинна знати, що я маю хороші цінності.

Якби ти зустріла атеїста, ти б не стала теж ставити під сумнів його цінності.

Справа не в хороших цінностях, а в тому, чи поділяємо ми їх?

Я не знаю.

Я не знаю.

У мене немає сил, щоб зараз намагатися все визначити.

- Ми хочемо спокійний день. - Так.

АРОН І АНГЕЛІКА

Що сталося вчора, коли я покинула тебе… Я пішла від тебе.

Я просто не витримала.

Які в тебе були відчуття?

Не знаю. Коли почуваюся, що мені занадто… Навіть дрібниця…

Типу, коли все добре, а потім стається дрібничка,

і тоді я відчуваю, що все розвалюється.

І я подумала: «Невже у нас завжди будуть такі стосунки?

Тепер я не бачу, як нам одружитися.

Чи виходити за нього заміж?»

Мене трохи занепокоїло, коли ти сказала, що твої почуття змінилися зі ста…

до нуля.

Це змусило мене замислитися: «А як легко вона може втратити свої почуття до мене?

Як хтось може перейти від "Я кохаю тебе" до…

"Я не хочу цього"?» Розумієш мене?

То було тоді. Тому що все… Я ж не роблю це постійно. Ні.

Добре.

Це не мої почуття до тебе, а мої почуття щодо цієї ситуації

змінилися з нуля до ста. Ні, зі ста до нуля.

Я відчув, що ти мене покинула.

І ти відчула, що я покинув тебе емоційно, бо не зрозумів тебе.

І я розумію твої почуття. Ти почуваєшся наче в пастці.

Але… Я хочу, щоб ти знала: якщо ти так відчуваєш…

Я твій друг. Розкажи мені про це.

Якщо ти хоча б даси мені шанс зрозуміти,

а я вирішу не поважати це, то це буде цілком моя провина.

Але якщо я не знаю, що ти намагаєшся сказати своїми діями,

то це досить важко.

Тому я вважаю, що рішення полягає в тому, що поки у нас відкрите спілкування

і ми можемо з цим впоратися…

тоді я не бачу в цьому проблеми, і це приємно.

Мені зараз уже краще, ніж…

- Так. - …сьогодні вранці.

Так, краще нам обом.

- І тепер ми там, де були раніше. - Знову в дії.

Тепер треба готувати.

А потім я хочу з'їсти торт. Або ти вже його з'їв?

Ти все з'їв?

Так, була напружена атмосфера. А коли мені важко, я їм.

- Чесно? - Так.

- А я в таких випадках не їм. - А я їм. Заспокоюю себе їжею.

Чому дивишся на мій живіт?

Ні, я не дивилася.

- Ідіот. - Чорт тебе забирай.

ДО ВЕСІЛЛЯ 14 ДНІВ

ЛАРС-ЕРІК І РОНЯ

- Це вже завтра. - Вечірка з нагоди заручин.

Так.

Буде весело побачити всіх знову. І почути, як у всіх справи…

- Авжеж. - …з їхніми відносинами.

А як ти гадаєш? Як гадаєш, хтось зі…

старих…

учасників прийде?

Не знаю, але, може, прийдуть.

Може, прийдуть.

Просто, щоб…

розбурхати ситуацію.

Так.

Буде весело.

Це твоя вечірка з нагоди заручин.

Ти хочеш зустріти інших і бути щасливою.

Але йдеш туди з почуттям невпевненості.

Але я все ще тут. І я не опускатиму рук.

Я пообіцяла йому, що більше не буду говорити про свою невпевненість.

Треба спробувати і дати нам шанс.

ДАНІЕЛЬ І ЙОГАННА

Ми в старому місті. Не думав про це, коли сидів у капсулах кілька тижнів тому.

- Ні. - Скоро вечірка з нагоди заручин.

Я відчуваю, що все більше закохуюся в тебе.

Так, ти дівчина саме для мене.

Моя дівчина.

Сталося кілька речей, які змусили мене засумніватися, чи можу я йому довіряти.

І це дуже жахливе відчуття.

Тому що довіра дуже важлива. На першому місці, довіра та повага.

Овва!

Господи, тут так красиво.

- Привіт! - Привіт.

- Рада тебе бачити. - Приємно побачитися.

- Привіт, друзі! - Привіт.

- Виглядаєте так по-літньому. Гарна пара. - Ви теж.

Так, у нас у всіх гарні пари.

- Ми принесли сонце. - Який вид, подивися на Глобен.

Дідько, крута споруда.

- Овва! - Привіт!

Ми останні?

- Привіт. - Привіт.

- Хтось нервує сьогодні? - Так.

Може, піднімемо тост за наші заручини?

- Будьмо. - Будьмо.

- Залишилися тільки ми? - Так, тільки ми.

Або ще є пари?

У нас посттравматичний стрес від коктейльної вечірки,

коли прийшли Камілла і Людде, і там розійшлися.

Мені неймовірно цікаво.

- Може, розійдемося по хлопцях і дівчатах? - Всі окремо?

- Так, дуже цього хочу. - Почнемо з цього.

- Ми посидимо там. - Тоді посидимо в альтанці.

Можна сісти всередині.

- Боже… Подивіться, який вид. - Так гарно!

- Сядемо тут. - Давайте тут.

Мені так цікаво, як усі почуваються.

- Що ти хочеш знати? - Все! Ви закохані?

- Я так. - Люба!

Я така щаслива.

Вчора, коли я дивилася на нього, я була така…

- Це твій чоловік, дівчино. - Я ним одержима.

- Щось таке. - Чудове відчуття.

Не думала, що так почуватимуся.

- Ні? - Ні.

Так.

Вона каже: «Я ніколи не бачила, щоб за такий короткий час

було стільки "сварок"». Як на мене, ми просто не згодні в чомусь.

Ми обговорюємо все, в чому ми не згодні.

Для неї це сварка. Ми підняли голос? Ні.