A Cloud Never Dies

Він є світовим духовним лідером

науковцем,

миротворцем,

письменником і поетом.

Шанований в усьому світі за його вчення про усвідомленність,

він залишається сумирним буддійським ченцем

який відчуває себе вдома у тиші природи,

в оточенні своєї спільноти.

Тік Нат Хан написав понад сотню книг,

які прочитало мільйони людей у всьому світі.

Мартін Лютер Кінг публічно висунув його кандидатуру

на Нобелівську премію миру.

Але як вийшло у цього невибагливого духовного шукача з центрального В'єтнаму

протистояти жахам війни і стати духовним піонером,

перенести на Захід вчення Будди,

щоб воно стало силою, здатною зміниті світ?

Тік Нат Хан народився у центральному В'єтнамі в 1926 році,

під французьким колоніальним пануванням.

Іще дитиною

він усвідомлював політичну нестабільність

і сум'яття у своїй країні.

Коли йому було дев'ять років,

він побачив на обкладинці журналу фотографію Будди,

і у нього виникло глибоке бажання бути таким же спокійним і мирним

як той Будда.

Коли йому виповнилося шістнадцять,

він став ченцем-послушником у храмі Ту Хіею

в імператорському місті Хюе.

Там він почав навчатися медитації за традицією Дзен,

а також доглядав за буйволами і працював на рисових полях.

Незабаром він опанував класичну китайську і французьку мови,

і присвятив себе вивченню стародавніх буддійських текстів.

Він пережив Японську окупацію

і Великий голод, який послідував.

Тоді як багато його однолітків звернулися до іноземних ідеологій і насильства,

він твердо вирішив знайти

інший спосіб звільнити свій народ від страждань.

– Буддизм був дуже старий коли я ріс,

але я був переконаний, що якщо ми зможемо оновити буддизм,

то зможемо допомогти багатьом людям.

Це тому, що з історіі я дізнався

про часи,

коли Буддизм був здатний допомогти відновити мир.

Я був переконаний, що якщо Буддизм міг це робити в минулому,

то він це зробить і в сучасному, якщо ми знайдемо спосіб оновити буддизм,

повернути його знову до живої традиції.

Коли він був молодим ченцем, він взяв собі ім’я «Нат Хан», що означає «Одна дія».

Із твердим рішенням відродити буддизм,

він став одним із перших ченців свого покоління,

який вивчав науку,

літературу,

економіку

та англійську мову.

Скоро він зрозумів,

що ченці повинні запропонувати суспільству більше, ніж просто співи та молитви,

і розвинув бачення "Залученого Буддизму".

Припустимо, ви медитуєте

в залі для медитації,

і чуєте

бомби,

які падають

навколо.

Зал для медитації ще не потрапив під бомбу,

тобто ви ще у безпеці,

але оскільки ви медитуєте,

то ви усвідомлюєте, що бомби падають

і руйнують

будівлі та вбивають людей навколо зали для медітації,

тому ви також знаєте, що

не можете більше просто продовжувати

сидіти в залі для медитації.

Тому ви підводитеся і полишаєте залу для медитації

для того, щоб допомогти людям.

І це називається «медитація у дії».

У 1954,

коли комуністична Північ та антикомуністичний Південь змагалися за домінування,

В'єтнам був роз'єднаний, і вирувало насильство.

Протягом всього цього часу горя і відчаю він інтенсивно практикував медитацію.

Але тількі коли він знайшов практику усвідомленного дихання

у стародавніх текстах, він нарешті знайшов ключ для зцілення своїх страждань.

Він розширив цю практику, і таким чином створив медитативну ходьбу,

поєднавши усвідомлене дихання із усвідомленням кожного шагу.

Ці практични засоби, створені для того, щоб впоратися із дуже боліснимі відчуттями,

стали центральними у вченні всього його життя,

і були перейняті сьогодні багатьма людьми у всьому світі.

Він і його друзі заснували гірський притулок,

де вони могли відновлювати свій дух.

Вони назвали його Фуонг Бей:

Запашне пальмове листя.

Вони зрозуміли, що лише коли вони збираються разом як спільнота,

у тісному контакті з природою,

будуть вони в силах протистояти гнітючій атмосфері гніву і відчаю,

і підтримувати свої зусилля для оновлення буддизму.

Це було саме у цей період,

коли Тік Нат Хан познайомився із молодою студенткою, яка вивчала біологію,

та запроваджувала новий підхід до соціальної роботи в нетрях Сайгону.

Натхненна його вченням,

вона стала його соратницею на все життя,

і пізніше отримала ім'я Сестра Чан Конг.

Всього через чотири роки смертельні бої досягли Фуонг Бей.

Тік Нат Хан та його друзі

були змушені залишити їх священний притулок,

і їхня мрія випарувалася, мов хмара.

В 1961 році,

у той час як продовжувалася війна,

Тік Нат Хан поїхав вчитися і викладати

у Прінстонському та Колумбійському університетах у Сполучених Штатах.

Це був час перепочинку і зцілення від жахів війни.

Його медитування поглибилося

і він торкнувся можливості справжнього миру,

свободи

від ненависті,

страху

і горя,

в серці теперішнього моменту.

Пізніше він описав свої прозріння у той час

як «перші квіти пробудження».

Коли гнітливий режим Діема у Південному В’єтнамі був повалений,

Тік Нат Хана покликали додому,

щоб допомогти керувати буддійським рухом за мир.

Незабаром він став провідним світлом в цій ненасильницькій

“третій силі”,

що відмовлялася на чиюсь сторону у цьому конфлікті.

Він із колегами заснував видавництво,

університет,

і провідний буддійський журнал,

який щотижня друкував п’ятдесят тисяч примірників.

Журнал повідомляв про протести

і публікував його вірші про мир.

Їх підхопили відомі співаки того часу

і ці пісні почали співати на вулицях.

Це вірш, який я написав

під час війни у В'єтнамі:

Сьогодні вночі місяць і зірки стали свідками.

Нехай моя батьківщина,

нехай вся Земля помолиться

за В'єтнам, згадає смерті

і вогонь,

горе і кров,

щоб В'єтнам піднявся над своїми стражданнями,

і перетворився на ту м'яку,

нову люльку

для майбутнього Будди.

Хай Земля,

моя країна,

помолиться, щоб знову квітка розцвіла.

Радіо Сайгона,

радіо Ханоя,

радіо Пекіна,

почали нападати на ці вірші,

бо вони закликали до миру.

Ніхто не хоче миру.

Вони хочуть боротися до кінця.

Я багато страждав.

Я дізнався, що

таке війна.

Я бачив, як помирають брати і сестри.

І я сам

уникнув

смерті

просто

чудом.

У 1965 році

Тік Нат Хан та його колеги заснували

Молодіжну школу для соціальної служби,

непартизанські “загони миру”.

Школа навчала тисячі молодих людей

їхати у зруйновану війною сільську місцевість

і відбудовувати зруйновані села.

Але ця робота була небезпечною

і декілька студентів

стали мішенями

і були вбиті.

Ми дотримувалися

програми

розвитку

села.

Ми створювали громадські школи в селах.

Ми працювали із сиротами,

жертвами війни,

і я можу сказати, що ми навчалися

у багатьох учителів,

нашими учителями були наші власні страждання,

наші власні важкі обставини.

У лютому 1966 року,

Тік Нат Хан створив новий буддійський орден.

Сьогодні орден налічує понад три тисячі членів у всьому світі.

- Орден Взаємо-буття народився як

духовний рух опору.

І він повністю спирається на вчення Будди.

Якщо ви прочитаєте Першу Вправу з Усвідомлення,

ви побачите, що це

вправа з неприв'язаності до поглядів,

свободи від усіх ідеологій.

Це пряма відповідь війні.

Перша Вправа з Усвідомлення:

“Усвідомлюючи страждання, породжені фанатизмом і нетерпимістю,

ми налаштовані не поклонятися сліпо

та не бути зв'язаними будь-якою доктриною,

теорією, чи ідеологією,