முதல் 200 வரிகள்.
Грудень (1923 року)
Місто Одате, префектура Акіта.
Я Какіта з відділу сільгосп машинобудування.
Оце так хуртовина!
То як воно?
Ймовірно, це займе до самого ранку.
Гайда подивимось.
Ще не народилися.
- Дякую! - Відчувайте себе як вдома.
Цей чистокровний кобель від пана Онода Ґородзаемона.
Тож виводок буде чудовим.
Наш головний інженер, пан Масе, отримав прохання від свого наставника...
Професора Уендо Хідеджіро з Токіо...
Знайти йому цуценя породи Акіта.
Коли народився Ака...
Три дні та три ночі лютувала хуртовина.
Вже й подумали, що будинок розвалить!
Народжує!
Хачіко
Коли ти раптом закричав: «Вона народжує!»,
я подумав, що це твоя дружина!
У мене вже п'ятеро дітей.
Ще одного я б не витримав.
Ось і дім.
Професор Уендо — один з найкращих сільгосп інженерів нашої країни!
І він дуже любить собак.
Коли я відвідував його торік, він щойно втратив собаку.
Це була сучька породи акіта... хоча й не чистокровна.
Прошу, заходьте.
Тоді він згадував, що наступного разу хоче чистокровного.
Він буде в захваті!
Я негайно повідомлю його!
Можна скористатись телефоном?
Ось тут.
Мені потрібне Токіо.
Токіо, район Аояма... номер 2007.
Іду!
Його донька також любить собак.
Це пан Масе з префектури Акіта.
Вітаю, це Шідзуко.
Мої батьки зараз у Хаконе на гарячих джерелах Тоносава.
Вони їздять туди щороку.
Я можу прийняти повідомлення.
Так?
Собака?
Акіта?
Ви нам її даруєте?
Як чудово!
Народилось сьогодні вранці.
Гарненьке цуценя!
Сьогодні 16 грудня.
Тож після Нового року...
Так. Я відразу повідомлю батькові!
Щиро дякую!
Ми отримаємо цуценя акіти!
Знову собака?
Що означає «знову»?
Це ж чистокровна акіта!
Я маю зателефонувати батькові. Який номер у Хаконе?
Подивись, співоча жабка!
З поверненням!
Ваша донька на лінії.
Справді?
Переключити дзвінок у вашу кімнату?
Так, будьте ласкаві.
Чоловік із префектури Акіта... як його звали?
Пан Масе?
Так! Пан Масе телефонував.
Сьогодні вранці народилось гарненьке щеня акіта.
Сказав, що ти про нього просив.
Не зовсім...
Але Масе був поруч, коли Ґонсуке помер.
Він сказав, що пришле мені акіту.
Тож я просто попросив не забути про нас.
Більше ніяких собак.
Так, ну... це був важкий час, коли помер Ґонсуке.
Навіть ти плакала.
Тож давай більше не заводити собак.
Відмовляти вже пізно.
Пан Масе справді хоче, щоб ми його взяли.
Якщо ти не хочеш, я за ним догляну!
Я завжди мріяла про чистокровну акіту.
Вона так каже, але доглядати за ним доведеться мені!
Навіть коли вона знайшла Ґонсуке біля вокзалу...
Усе робив я!
А я терпіти не можу собак!
Я ненавиджу і собак, і котів.
Ти обіцяв, коли Ґонсуке помер...
що ми більше не будемо заводити собак.
Але Шідзуко наполягає.
Та я проти цього.
Цього разу це чистокровний.
Чистокровний чи ні...
Я не хочу знову переживати цей біль...
Шідзуко каже, що сама догляне за ним.
Диви-но, сніг іде!
Будь здоровим, гаразд?
Сподіваюся, він їм сподобається.
Бережи себе!
Я пішла. Не забудь забрати собаку!
- Мені забрати собаку? - Так!
Що сталося?
Я хотіла піти на станцію з тобою...
Але передумала годину тому.
Йду на концерт у парк Хібія.
Перепрошую.
Це Цумору!
Я вже спускаюсь!
Цейво...
Вибачте!
Точно!
Вона завжди така непостійна!
Кіку!
Його тут немає!
Де він? Це терміново!
Ой! Даруйте!
Гей, обережно, не зламай це, добре?
Я тут!
Кіку...
Чому такий поспіх?
О третій на станцію Шібуя приїде собака.
Ще один, окрім Ґонсуке?
Ґонсуке помер минулого року.
Правда?
Так... Я особисто відвіз його на кремацію.
Якщо він із Акіти, то це має бути порода акіта...
Із хвостом. Ох, і гарний же пес.
Перепрошую...
Я проти того, щоб заводити собаку.
Але пані Шідзуко їх обожнює.
Люди, які люблять тварин, завжди добрі.
А ти ненавидиш собак, тому що...
тобі завжди доводиться чистити за ними будку!
Пані Шідзуко така несправедлива!
Вона мала піти зі мною на станцію...
Але раптом передумала й подалася на концерт.
Ну звісно, її наречений прийшов...
Звісно, вона вибере його, а не собаку.
Може, підете зі мною на станцію?
Сам йди!
Але я боюся собак!
Та твоє обличчя налякає їх ще більше!
Певна, ти теж собак боїшся!
Та годі тобі. Собака краща за кота.
Годуй собаку три дні — і вона тобі віддана на все життя!
А кота хоч три роки годуй...
Йому буде байдуже!
Саікічі, ходімо!
Ящик... звідки він?
Із Одате.
З Одате... собака.
А, собака?
Ось він...
Ваша печатка, будь ласка!
Її немає зі мною!
Подивіться! Це для Уендо Хідеджіро!
Ви не знаєте професора Уендо?
Так, але...
Ну, варто було б! Він же відомий інженер!
Я принесу печатку, Кіку.
Та не треба!
Впізнаєш мене?
Ні.
Що це за клерк такий?
Кіку з Інарідзаки добре знають у цій місцевості!
Запам’ятай це, дурило!
- То ще потрібна моя печатка? - Так.
У тебе голова, як свинець! Наче ті залізничні рейки!
Відбитка пальця вистачить.
Чому одразу не сказав?!
Він мертвий!
Залізнична компанія за це відповість!
Що сталося?
Собака, яку відправили з Акіти, померла!
Це провина залізничної компанії!
Він точно мертвий?
І я не збираюся забирати мертвого пса!
Під час перевезення живих тварин...
залізнична компанія не несе відповідальності за їхню смерть.
Ласкаво просимо додому!
А як щодо собаки?
Саікічі пішов її забрати.
А Шідзуко не пішла?
Вона пішла на концерт із паном Моріямою.
Поганий знак! На початку нового року...
Ще один собачий похорон!
Так і мало бути... після двох днів у тремтячому потязі.
Дякую, Кіку!
Професоре...
Щеня померло.
Що з тобою, щеня?
Принесіть молока.
Бідне створіння.
Мабуть, подорож була надто довгою.
Тому я і була проти цього!
Він мертвий, професоре...
Він живий!
Він п'є!
Я вдома!
З поверненням!
No comments yet. Be the first to leave one.