Ae Watan Mere Watan (ऐ वतन मेरे वतन)

1942 РІК БОМБЕЙ

ПОЛІЦІЯ

Це поліція Бомбея.

Наказуємо всім спокійно вийти надвір.

З порожніми руками.

Той, хто почне викаблучуватися,

решту життя проведе за ґратами.

Наказуємо всім обережно й повільно вийти надвір.

Це лише для вашої власної безпеки.

Не створюйте перешкод нашій роботі.

Дотримуйтеся спокою.

О, моя люба батьківщино

- Скільки буде 25 плюс 25? - П'ятдесят!

- Тепер розумієте? Добре! - Так!

Діти, це наша сіль.

1930 РІК СУРАТ

Згідно з порадою пана Ґанді, ми власними руками

зробили цю сіль під час Соляного походу сатьяґрахи.

Пане, але чому пан Ґанді це сказав?

Ушо, ти отримаєш два пакунки за таке розумне запитання.

Діти, британці вважають нас своїми рабами.

Тому пан Ґанді розсердився і сказав: «Британці можуть іти до біса».

Потім він узяв прапор і почав Соляний похід.

Слухайте, у нас тут діти.

Нехай живе Магатма Ґанді!

Не бийте мого вчителя!

Нехай живе Магатма Ґанді!

Пане!

Не бийте його.

Прошу, не бийте мого вчителя.

Ванде Матарам.

- Тату, прошу! - Її побила поліція.

Тепер вона терористка.

Мамо, британці — погані люди.

Вони били мого вчителя.

- І мене. - Ходи.

- Іди сюди. - Ні, тату!

Тату. Тату, прошу.

Твій тато — суддя.

- Ти мала подумати про це. - Тату, прошу!

- Їжу давайте їй туди. - Тату, відчини, прошу! Тату!

Тату!

Це білі журавлі.

Вони летять аж із Сибіру, перетинаючи піки Гімалаїв.

Я теж хочу літати, тату.

Звідки ти візьмеш крила?

То й що, якщо ти не маєш крил?

Тепер у тебе є цілий світ.

- Радіо? - Так.

Я привіз його з Лондона для тебе.

Тепер усі новини й пісні зі всього світу прилетять до тебе.

Крила.

1942 РІК БОМБЕЙ

Ми хочемо правосуддя!

Ми хочемо правосуддя!

- Ми хочемо правосуддя! - Ми хочемо правосуддя!

- Ми хочемо правосуддя! - Ми хочемо правосуддя!

- Ми хочемо правосуддя! - Ми хочемо правосуддя!

У Бомбеї ввели військовий стан.

Джип британського офіцера переїхав маленьку дівчинку.

Скільки ще британці будуть нас гнобити?

Скільки ще ми будемо страждати?

Британці, припиніть тиранію!

Припиніть тиранію!

- Британці, припиніть тиранію! - Припиніть тиранію!

- Ми хочемо правосуддя! - Ми хочемо правосуддя!

- Британці, припиніть тиранію! - Припиніть тиранію!

- Британці, припиніть тиранію! - Припиніть тиранію!

- Британці, припиніть тиранію! - Припиніть тиранію!

Балбіре!

Балбіре!

Страх змушує людей забути про свої обов'язки.

Сьогодні ти вчинила правильно.

Настав час узяти на себе більшу відповідальність за свою країну.

Завтра вранці ви всі прийдете до Конгресу.

- Перемога Індії. - Перемога Індії.

- Перемога Індії! - Перемога Індії!

СУДДЯ ХАРІПРАСАД

Прем'єр-міністр Вінстон Черчилль цілий день виступав із промовами у Британії.

Куди б не їхав Черчилль, він уселяв довіру та прагнення

боротися і перемогти у війні.

Тисячі вийшли на вулиці, щоб побачити Черчилля,

який показував знак перемоги, тримаючи сигару в роті.

- Черчилль... - «Ми битимемося на пляжах».

Промова, яку Черчилль проголосив у парламенті,

досі резонує у всьому світі.

Черчилль надихає нас тут, залишаючись в Англії.

Черчилль захистив нас від японців і німців.

Знову він за своє — вихваляє Черчилля.

Ушо, зачекай дві хвилинки.

Ось те, чого ми так довго чекали!

Уряд дав мені службову автівку, яка підкреслює мій статус.

Досі я був просто суддя, а тепер став «паном» суддею.

Поглянь.

Позаду доволі зручно можуть сидіти троє людей.

Чого ти чекаєш? Ходімо!

Лакей Черчилля може насолоджуватися автівкою Черчилля сам.

Ушо!

Тато завжди змушує мене обирати.

І тепер, коли...

Тепер, коли він стає на бік британців, як я можу стати на його бік?

У цьому є сенс.

Але я все ж розбила татові серце.

Ніколи не знала,

що правильні вчинки можуть так сильно ранити.

Слухай!

Я не маю стільки сміливості.

Це моя сміливість змушує тебе хотіти бути поруч зі мною?

Це ще одна причина,

чому я хочу бути поруч із тобою.

Перш ніж я скажу вам, люди, що робити,

ви скажіть мені, що ви можете зробити, щоб здобути нам волю.

Пане Балбір, у мого батька ювелірна фірма,

я можу допомогти зібрати кошти.

Я вивчаю літературу,

тому можу допомогти написати будь-які матеріали.

Я вивчаю медицину, тому вам усім знадобиться моя допомога.

Оце вже точно.

Фахаде?

Я помру за країну, пане Балбір.

Я теж.

- Ви всі хочете померти зі мною? - Так.

- Я не поступлюся тобі в смерті. - Тоді...

- Притримайте коней! - Пане Балбір,

Уша й Фахад такі хороші друзі,

що вони поб'ються з катом, щоб піти першими.

Дух суперництва.

Ви істинні ґандійці.

Ми не можемо забрати чуже життя заради своєї країни,

але пожертвуємо власними.

Зараз британський терор дійшов до такого рівня,

що ніхто не знає, коли вилетить куля,

яка забере ваше життя.

Тоді краще братися до роботи.

Найбільші революції починаються з найменших ініціатив.

Заберіть інформаційні бюлетені Конгресу, бланки тощо

в друкарні інженера й занесіть на наш склад.

Після гучних обіцянок пан Камат змушує виконувати дрібні доставки.

Ми прийшли почати революцію, а мусимо розносити буклети.

Правда, вона красуня?

Один, два, три, чотири.

Шпигуєте?

- Ні! - Ні.

Ми зі штабу Конгресу.

Фірдосе, не чіпай їх.

- Ходімо потанцюймо. - Ходімо.

- Ходімо. - Вам сподобається.

Я написав цю пісню.

Склав музику, заспівав, а також записав.

Отже?

- Робіть як ми! - Як ми!

Обертай її!

Агов, ти куди?

Що це все таке?

Це —

автопсія моєї музичної радіостанції.

Іде Друга світова війна,

і британці заборонили всі приватні радіостанції.

Тому я вчинив це вбивство.

Рамманохара Лохію звільнили з в'язниці.

Він доктор Рамманохар Лохія.

Нове покоління — не рівня пану Лохії.

Чому, Фахаде?

Ти питаєш чому? Просто подумай.

Коли всі їхали в Америку чи Британію на навчання,

чому він став доктором у Німеччині?

Бо всі мислителі — німці.

У віці 24 років

він заснував Соціалістичну партію Конгресу в Конгресі.

І він питає чому!

Старший лиш на два роки.

І...

Хоч він і народився в багатій сім'ї, усю молодість він боровся за свободу.

Коротка біографія д-ра Рамманохара Лохії.

Так, його правда.

Ну ж бо, смійтеся з мене.

Наче я не розумію.

Ніхто з тебе не сміється.

Але ти поводишся так, наче ти єдиний його шанувальник у світі.

Його герой — пан Неру,

але й він не уникнув критики пана Лохії.

Ти сліпий шанувальник людини, яка проти сліпого шанування.

БЮЛЕТЕНЬ КОНГРЕСУ

ЗУСТРІЧ ІЗ ҐАНДІ У БОМБЕЇ НАСТУПНОГО ТИЖНЯ

Тату.

Ми, бувало, сперечалися, коли йшлося про британців.

Але сьогодні ти перетнула всі межі.

Це не просто автівка!

Це моє життєве досягнення.

Мені дали її британці, але я заробив її важкою працею.

Заради своєї сім'ї!

Британці шанують самоповагу.

Вони не такі вже й погані.

Оскільки ти зачепив цю тему, то обговорімо її детальніше.

Скільки б виправдань ти не вигадував,

істина в тому, що британці — тирани й терористи.

Я відчуваю до них тільки ненависть.

Через того Ґанді всі з'їхали з глузду.

Ти маєш обов'язок тільки перед своєю країною?

А перед сім'єю в тебе обов'язків немає?