İlk 200 satır.
Раніше у серіалі...
Ми об'єднаємо клани,
і я поведу вас до слави.
Чарльз прибув у Шотландію та збирає військо.
Що ти зробиш, брате?
Усе необхідне для врятування Лалліброха, Шотландії
та всього, що нам дороге.
Приведи своїх людей до Кінгассі.
Як скажеш.
Зустрінемося там через два тижні.
Колуме, Дугал з тобою?
Клану буде краще, якщо мій брат залишиться у своєму маєтку.
Щоб врятувати наші клани, нашу країну, ми маємо об'єднатись.
Давай підемо до принца Чарльза з людьми з Лалліброха.
Я не піду до принца після невдач.
Захищати країну - наш обов'язок, батьку.
Я битимусь, навіть якщо ти не будеш.
Годі витріщатися на мене. Їдь до своїх людей.
Я не розумію.
Що ви скажете про те, що ваш син боровся на боці якобітів?
Він сам приймає рішення, це захистить мене, якщо переможуть британці.
Ми виїхали з замку Бофор з сотнею людей
та попрямували до Кріффа, щоб зустрітися з Мертою
та Фрейзерами з Лалліброха.
Але нас ставало все менше.
Багато хто не хотів за наказом лорда Лавата
покидати свої землі та ферми, і дезертирував.
Ми попросили юного Саймона переконати їх повернутися
і пообіцяти дати їм землю після війни.
Тоді їм було б за що битися
і за що гинути.
За планом
ми мали зустрітися в Перті з армією принца.
Мерто.
Вибач, що не танцюю
на честь твого приїзду, як збирався.
Хоча п'ять днів тому я був би тільки радий.
Так.
Через Корреярік треба було йти довше, ніж ми розраховували.
Я навіть згадав часи, коли ми переганяли худобу.
Я думав, у цього старого гада
навіть буханець хліба випросити неможливо, не те що бійців.
Хоча бійці з них нікудишні.
Очевидно, Лават залишив своїх кращих людей у Болі.
Ось вам завдання.
Треба наглядати за ними.
Понад тридцять людей вирішили втекти біля Кінгассі.
Малий Саймон намагається повернути їх.
-Малий з нами? -Так.
Але без благословіння батька.
Лорд Лават зберігає нейтралітет.
Це цілком у дусі цього старого лиса.
Випийте, щоб зігрітися.
-Дякую. -Так.
Міледі! Мілорде!
Фергюсе, хлопче,
гарно виглядаєш.
Мерта добре про тебе піклувався?
Ні, це було жахливо.
Він примушував латати його шкарпетки та подавати їжу.
Я просто намагався показати хлопцю усю красу
подорожі по Шотландському нагір'ю.
Добре, діти.
Я поговорю з жінками,
попрошу їх спекти сьогодні якнайбільше коржів.
Добре.
Пані Клер.
Я прополоскав рота віскі,
щоб ви мене поцілували.
Ангусе!
Добре, що хоч щось не міняється.
Давно не бачилися, Клер.
-Дійсно, Руперте. -Привіт.
А де Віллі?
Щось сталося?
Скажи їм.
Цей хлопець...
Взяв та й одружився.
З ірландською дівчиною.
І поплив з її ріднею до Америки.
Годі розмовляти про цього зрадливого виродка.
Вам усім пішло б на користь одруження.
Хіба ти не радий бачити улюбленого дядька?
Дугале!
Так.
-Добре виглядаєш. -Так.
Незважаючи на те, що ти пережив.
Ніколи не почувався краще.
А, леді Брох-Туарах.
Справді чарівна.
Без тебе Шотландія не була б Шотландією, Дугале.
Отже, Колум змінив думку?
Клан Маккензі приєднається до нас?
Колум вирішує сам. Мене це не стосується.
Ми прийшли, щоб віддати боротьбі
свої серця і мечі.
Що, тільки утрьох?
Здається, тебе не турбувала їхня кількість
під час штурму в'язниці Вентворт,
де було 200 червоних мундирів.
Взагалі-то, 400.
Скоріше, п'ять сотень.
Хлопче.
Я був так щасливий почути, що ти приєднався до якобітів.
Я так пишався.
Ніби мій власний син став чоловіком.
Я знаю, у нас з тобою були розбіжності в минулому,
але я так чекав дня,
коли ми будемо разом битися на одній стороні.
Настав наш час.
Заради слави.
Заради Шотландії.
Вітаю тебе від щирого серця.
-Так. -І твій меч.
Усі ви дуже потрібні нам.
Допоможете мені навчати новачків.
Це має бути дуже просто.
Вони показали, чого варті, лише приєднавшись.
У них серця відважніші, ніж у десятка червоних мундирів.
Може й так, але вони не готові до бою.
Навчимо їх під час маршу.
Вони не марширують.
Вони йдуть, плетуться,
прогулюються, але не марширують.
Їх потрібно навчити до того, як вони приєднаються до армії принца.
Вони й досі селяни, орендарі та ковалі.
Більшість ніколи не тримала в руках зброї, не кажучи вже про битву.
Це гарне місце для тренування.
Отже,
я вирішив поки що залишитися тут.
Ти вже вирішив, чи не так?
Так.
Вирішив.
Добре виглядаєш, Дугале.
Добре.
Зробимо з них справжніх солдатів-горян.
Не будемо гаяти часу.
Джеймс Фрейзер сам учив мене цих маневрів.
І повірте мені,
я збираюся навчити цього і вас,
а ви цього навчитеся.
А тепер шикуйтеся.
По двоє.
Коли почуєте це...
Ставайте в два ряди.
Ось.
Рівняйте стопи по цій лінії.
У ряд. В одну лінію!
Кінкейде, воруши задом!
Думаєш, противник чекатиме, поки ви всі зберетеся?
А коли ми отримаємо справжню зброю?
Спочатку навчіться стояти.
Потім ходити.
І якщо впораєтесь,
ми дамо вам мечі і навчимо вбивати англійців.
А доти...
Шикуйсь!
Чого смієшся, вилупку?
Коли почуєте це...
Повертайтеся ліворуч.
Ліворуч!
Ліворуч від тебе!
Що з тобою не так?
У тебе що, лайно в вухах застрягло?
Струнко!
Ліворуч!
Увага!
Кроком руш!
Малий Фергюсе, бий по м'ячу!
Фергюсе, покажи нам, що вмієш!
Кінкейде, ти б'єш, як дівчисько, й до того ж не дуже красиве.
Я подаю, капрале.
Давай!
-Спробуй-но ти. -Ось.
Так, просто вибий м'яч за межі поля.
-Добре? -Так.
Мій!
Фергюсе!
Не треба сердитися, пані Клер.
Ми просто грали.
Я просила тебе принести мілорду води, чи не так?
-Так, але я просто... -Мені все одно.
Ходи зі мною.
Тримайте дистанцію.
Пам'ятайте, вони добре навчені та дисципліновані солдати.
Іди сюди!
Шотландський палаш.
Треба цілитися в плечі,
якщо хочете відрубати голову.
Навіть у добре підготовлених солдатів є слабкі місця.
Стій! Гей ти там, я сказав: «Стій»!
Зліва!
Коли ведете ближній бій,
і ворог відкриває горло, бийте по ньому.
Перехоплюєш справа.
Горло, підколінні сухожилля, око.
А потім у пику!
Треба тренуватися, поки не вийде.
Підготовка йде добре.
Треба поквапитися та приєднатися до принца.
No comments yet. Be the first to leave one.