Outlander

Раніше у серіалі...

Вона прокляла Джеймі та відвадила його від мене.

Вона поклала підклад під моє ліжко. А ще намагалася звабити мого чоловіка!

Пане! Ця жінка брехуха та відьма!

Але Біла пані - це біла відьма,

я займаюся білою магією.

Із французькими грошима ми об'єднаємо клани,

і я поведу усіх вас до воріт Лондона.

І слави.

Принц - хитрий та слизький чоловік,

що обдурює порядних людей, виставляючи себе обранцем Бога.

Ми повинні завадити йому.

Ми можемо опинитись на самому краю прірви, що на нас чекає

на дні Каллоденських боліт.

Відвези мене додому.

-До Шотландії. -Так.

До Шотландії.

Ми повернулися зцілитися у спокій Шотландського нагір'я.

У сестри Джеймі Дженні та її чоловіка Йена

народилася ще одна дитина, поки ми були у Парижі.

Їхня доброзичливість та буденні турботи Лалліброху

були наче бальзам на наші зранені душі.

Ми сподівались, що зробили достатньо для припинення війни.

Ми почали планувати спільне майбутнє,

проте, як казав один шотландський провидець,

і мишачих, і людських мрій немало гине.

Клер! Клер! Вони готові!

Поглянь, які вони великі!

Велетенські!

Матір Божа, Реббі.

Дійсно.

Можна з'їсти їх сьогодні?

Чому б і ні?

Ходімо, спитаємо у пані Крук.

Не знаю, чи бачила я більшу картоплю.

Ви ніколи не бачили.

Ні на землях Фрейзера.

Ні дотепер.

Клер, ти була права, коли порадила нам посадити їх.

Це гарний врожай.

Хочу подивитись, як ви будете молоти її на кашу.

Мені здається, що це робитимете Ви, пані Крук.

Невже?

То що ж з нею робити?

Картоплю варять.

-Її їдять із сіллю. -Так.

-З маслом теж смачно. -Можна підсмажити.

Або потовкти з молоком.

Хочу побачити, як ти готуєш, англійко.

Я не впевнена, що вмію готувати, але точно зможу зварити картоплю.

Тоді влаштуємо бенкет.

Молодець.

Витирайте ноги та знімайте брудні черевики,

доки не затоптали килим.

Ходімо, хлопці.

Допоможете мені відчистити їх.

По дорозі я зустрів Гектора.

Він дав мені пошту.

Джеймі, це для тебе.

Луїза.

Ось рахунок за насіння.

Лист від тітки Джокасти.

Добре, вона не писала вже кілька місяців.

То що, ти відремонтував плуг?

Коваль сказав, що він розламався навпіл.

Перекувати неможливо.

Доведеться працювати вручну, доки не дістанемо нового.

Повірити не можу, я стаю фермером.

Три французькі романи та збірка поезії з Парижу.

Що почитаємо сьогодні?

У чому справа?

«Любий кузене, яка радість.

Словами не передати моє захоплення вашою сміливістю та мужністю.

Молюся за вас».

-Герб Стюартів. -Так.

Лист проголошує божественне право Стюарта на трон Британії,

за підтримки вождів кланів нагір'я,

лист підписаний тими, хто присягнув у вірності Чарльзу Стюарту.

«Маккіннон, Оліфант, Макдональд з Гленко.

Джеймс Олександр Малкольм Маккензі Фрейзер».

Господи Ісусе, він підробив твій підпис.

Саме так.

Чарльз знаходиться у Шотландії і збирає свою армію.

Це опублікували та розповсюдили.

Імена, згадані у листі, - це зрадники корони.

Джеймі.

Усе це буде, чи не так?

Повстання якобітів, Каллоден, вигнання.

Знищення усього цього.

Схоже на те.

Ми можемо поїхати в Ірландію або в колонії.

А як же Йен та Дженні?

Мої племінниці, племінники, наші кузени?

Можемо взяти їх із собою.

Усіх?

А як же наші мешканці?

Залишити їх на милість британських м'ясників,

якщо візьмуть Каллоден?

Твоє ім'я у цьому документі таврує тебе зрадником для британців.

Тебе повісять, як зрадника, якщо упіймають.

Ми не можемо залишитись.

Ми знаємо, що станеться, якщо якобіти програють війну.

Але...

Що, як вони виграють?

Не виграють.

Це вирок історії.

Отже, ти більше не хочеш спробувати змінити майбутнє, англійко?

А ти хочеш, навіть після Парижа?

Так, Париж -це гірке розчарування.

Але ти здатна змінити майбутнє.

Ти це довела.

Томас Бакстер живий завдяки тобі.

Ти позбавила Париж від епідемії віспи.

І Луїза де Роуен народить дитя Чарльзу Стюарту

завдяки тобі.

Ти хочеш боротися за принца Чарльза?

Боротися за нашу сім'ю.

Та за Шотландію.

Я не бачу іншого виходу.

А ти?

Жодного, з яким ми могли б жити.

Кажуть, що божевілля - це

повторювання чогось знову і знову, очікуючи на інший результат.

Не знаю, хто так вважає, англійко,

але поб'юся об заклад,

що вони ніколи не подорожували у часі.

Отже, разом із Деніелем Воллесом та Дунканом Макленнаном

у вас буде 30 здорових чоловіків із Лалліброху.

Добре. Мерто, мені треба, щоб ти привів людей у Кінгассі.

Ми з Клер зустрінемося з вами там через два тижні,

разом ми приєднаємося до принца у Кріффі.

Як скажеш.

А де ж ми будемо ці два тижні?

Принц Чарльз направив мене

набрати людей та заручитися підтримкою нашого родича,

лорда Саймона Фрейзера з Лавату.

Ви зустрінетеся з лордом Лаватом?

Проситимете його про допомогу?

Допомогти врятувати його країну

та повернути на трон законного короля.

Тобі відомо, що раніше він уже допомагав якобітам.

Так, а ще британцям та усім охочим набити йому кишені

та отримати титул вождя клану Фрейзерів з Лавату.

Він має право на цю посаду і займає її вже понад 20 років.

Тепер ти захищаєш старого скнару?

Батько, певне, у труні перевертається.

Хто такий лорд Лават?

Наш дідусь.

Якого ми бачили лише раз у житті,

коли він приїхав з візитом одразу після смерті нашої матері.

Батько вигнав його ще до того, як він переступив поріг.

Чому?

Він намагався викрасти нашу матір і вивезти її на острови Монах,

щоб завадити їй узяти шлюб з нашим батьком.

Між Лаватами та Маккензі була ворожнеча.

Думаю, принцу Чарльзу невідомо про цю ситуацію?

Це не лише принизливо

для тебе повзти до цього чоловіка по допомогу.

Це марна справа.

Старий лис ніколи не діє проти своїх інтересів,

до того ж безкоштовно.

Ні.

Джанет, було б нерозумно дозволити гордості стати на шляху

моїм спробам зробити все для порятунку Лалліброха, Шотландії,

і всього, що нам дороге.

Завтра ми з самого ранку вирушаємо в замок Бофорт.

Я був не зовсім чесним стосовно моєї сім'ї, англійко.

-Ти про що? -Мій батько...

Він народився поза шлюбом.

Його визнав батько, лорд Лават,

та він усе ж байстрюк.

А твоя бабуся?

Була кухаркою лорда Лавата.

Вона виростила мого батька у замку Бофорт.

Треба було розповісти до одруження.

Пробач. Я побоявся.

Джеймі, ти повинен знати, що походження твого батька

не має для мене значення.

Але

повинно було б мати.

Не має.

-Ходімо до ліжка. -Так.

Немовлятку не спалося,

так само, як і Джеймі.

Він вирішив, що вони трішки побудуть одне з одним,

поки ми з Йеном спимо.

А ще він намагається до мене підлеститись.

Вийшло?

Це вже початок.

З немовлятами можна говорити так, як ні з ким іншим.

Можна відкрити їм своє серце, не добираючи слів,

зовсім нічого не приховуючи.

Це справжня втіха для душі.

Так ми розмовляємо з ними ще до їх народження.

Ти знаєш.

Так.

Я знаю.

Треба діждатися народження дитини,

тоді взяти немовля на руки,

відчути усе, що може бути,