Office Romance

Привіт.

Нарешті зустрілися.

Зменште очікування.

У листуванні я набагато приємніша.

Ну…

Я рада, що ти мене запросив. Нарешті.

Я більше по кардіо. Біля гантелей мене не побачиш.

І я таку вагу не беру. Запросив, бо скоро заробив би грижу викрутасами.

Чому ти переїхав із Лондону в Нью-Джерсі?

Робота тут знайшлася.

Я працюю юристом в «Ейр Круз».

-Я обожнюю «Ейр Круз». Дякую. -Дякую.

-Рейси вчасно, закуски класні. -За нас.

Люблю вашу рекламу.

«Я не лише гендиректорка "Ейр Круз", а ще й пілотеса».

Ненавиджу її.

Їх знімав тато. Він на пенсії, тепер я знімаю.

Найгірше в цій роботі.

У вас чудово виходить.

Ото моя колишня ревнуватиме, що я на побаченні з директоркою «Ейр Круз».

Це не побачення. Це робоча вечеря.

Що ж…

До мене дійшли чутки, що ви самотня,

і я теж… Тепер офіційно.

Найкращі шість місяців.

Що ж…

-Я прийшла обговорювати бізнес. -Вибачте, ви праві.

Повірте, я не хочу говорити про свою колишню.

Добре.

Стейсі.

Чекай. Це ж пониження в посаді.

Не знаю. Займатися міжнародним правом дуже цікаво,

але нині в «Ейр Круз»

я вирішив суперечку між пасажиром і собакою для емоційної підтримки.

Ти щось приховуєш. Дякую.

Серйозно, чому ти поїхав?

-Тебе звільнили? -Ні.

Не стидайся. Я — могила.

Колишній заразив мене коростою, а я нікому не розповіла.

Молодець.

«Ейр Круз» розширюється в «Даллас/Форт-Ворт».

-Це дуже важливо. -Даллас.

І я хочу, щоб лаунж там відображав собор і був схожий на…

Ларрі.

Перепрошую…

Стейсі з Далласу.

Ми там зустрілися.

Ви плачете?

Я не плачу.

-Ларрі! -Вибачте!

Може, поїмо? Замовмо чогось.

Я з'їла протеїновий батончик.

Знаєш, чому я сюди ходжу? Через ці коктейлі.

Смакота, скажи? Текіла взагалі не відчувається.

Але вона там є. Вона точно там є. Може, води замовимо?

Божечко. Це моя улюблена пісня.

Божечко. Я обожнюю цю пісню.

Гарна пісня.

Треба потанцювати.

-Не треба. Точно ні. -Я думаю, треба потанцювати.

Точно ні. Це ресторан, а не дискоклуб.

Ясно. Хочеш сидіти, хтивий песику?

Вибачте. Перепрошую. Таню, будь ласка, благаю.

-О ні. -Боже.

Що за хрінь?

Сядь, або мій хлопець наб'є тобі пику.

-Таню. Вибачте. -Приборкай її.

Для ясності — пику вам не битимуть.

Прошу в усіх вибачення. Я виставлю всім десерт.

От лайно.

І тоді ми перестали спати разом.

Вона думала, що це її вина, але…

якщо чесно…

винен я.

І тепер я мастурбую на неї.

Я дрочу на свою колишню дружину. Це ненормально чи…

З мене досить. Усе.

Перепрошую.

Я чудово провела вечір.

Добраніч, Таню.

Чемний на першому побаченні?

Ти дійсно джентльмен.

Ну…

до зустрічі.

-Добраніч. -Добраніч.

Боже, який сцикун.

Мамо! Я вдома.

Джекі, я хочу ще раз перепросити.

Мені дуже шкода.

Подзвони

Стейсі.

Може, вона теж думає про тебе.

І мастурбує?

Бувай, Ларрі.

ЕЙР КРУЗ

Вибачте.

ОФІСНИЙ РОМАН

Гаразд, Фредеріку, тримай.

Закінчив учора вночі. Віддай м-ру Венсу, коли прийде.

Швидко. Можеш не поспішати, якщо хочеш.

Містера Венса бісять помилки, тож…

Помилок немає.

-Усе добре, Клер? -Ні.

Надворі мороз, у поїзді спека,

тож я впріла в термобілизні.

Поки йшла на роботу, піт замерз.

Тепер у мене висип під колінами.

Ой лишенько.

А ти чим займався вчора?

-Нічим. -Ні, ти чимось займався. То чим?

Чимось особистим.

Наприклад?

Вибач. Мабуть, це різниця в культурі.

Обговорювати особисте з колегою

мені здається недоречним чи грубим.

Тож коли я кажу: «Усе добре, Клер?», я не питаю. Це просто таке привітання.

А я, якщо мене щось запитують, відповідаю.

Бо саме так і ведуть розмови.

Так.

-Ну, наприклад, учора, коли ти… -Доброго ранку.

Коли ти сказала, що в тебе загострення СПК…

Це особисте й стосується особистого життя. Розумієш?

-То що мені казати? -Просто «так».

Я питаю, ти відповідаєш: «Так», і розходимося.

-Але це не так. -У всіх не так. Але ми так відповідаємо.

-Доброго ранку. -Доброго.

-Доброго ранку. -Доброго.

-Доброго ранку. -Доброго ранку.

-Привіт. Як учорашня вечеря? -Жахливо.

-Хто сказав Ларрі, що я самотня? -Це всі знають.

-Точно. -Вибач. Він до тебе залицявся?

-А потім плакав. -Я не можу. Це так бісить.

Люди не вміють розмежовувати роботу й особисте життя.

Крім тебе, бо в тебе робота й лише робота.

Мені зараз ніхто не потрібен. Я зосереджена на роботі.

Я тебе розумію, сестро.

-Боже мій. -Ну все.

Я знаю, що не маю питати, але як ти взагалі ходиш?

Тобі справді не можна питати. Прошу.

-Ні. Ти. -Це твоя компанія. Добре.

Серйозно. Тобі б уже вдома бути. Чи в лікарні… народжувати.

Поїду туди, коли це почнеться, а наступного дня повернуся на роботу.

Ти жартуєш? У нас є декрет. Я хвилююся за тебе.

-Агов, Маркусе. -Так?

-Занеси це юристам. -Міс Круз.

-Так, біжу, міс Блум. -Дякую.

«Біжу, міс Блум»?

Ти готова до допиту?

-Нервуюся. -Ні. Це пусте.

Якщо найбільша авіакомпанія на планеті когось не судить, у них стояк падає.

-Сідні! -Що?

Обережно. Двері відчинені.

-Це правда. -Бляха-муха.

Усе буде добре. Венс їх знищить.

-Так? -Так. Я б купила квиток на це.

Пітер Венс цих покидьків у порошок розітре.

Ґандерсоне. Це Пітер Венс.

Що це за хрінь про перенесення допиту?

Пітере, вибач.

-Та пішов ти! -Пітере…

Слухай, мудаче.

Якщо це єдиний час у розкладі вашого гендиректора,

-я йому теж дам прочухана. -Ти не… Пітере.

Так. Я це можу, бляха.

Перевір пошту, ідіоте.

Знаєш що?

Я можу… Ти там?

Що таке?

Не знаю, чи то яловичина, чи чоризо, але…

-Усе добре, Клер? -Ні, зовсім ні.

Містер Венс подавився бурито на сніданок.

Божечко. Бурито можна їсти на сніданок?

-Як шкода. Як він? -У нього трубка в горлі.

Він показує, що подасть у суд на фургон за надто велику ковбасу.

-Це він? Ви Бленчфлауер? -Так, Деніел Бленчфлауер.

Генерал вибув. Час підключити полковника.

Венс каже, що ви крутий, тож допит «Фелкон Ейрлайнз» на вас.

-За п'ять хвилин — в офіс міс Круз. -Буду.

-Чого ви так на мене дивитеся? -Ти зустрічався з міс Круз?

Ні, Рейчел. Я ще не мав такого задоволення.

«Задоволення»?

Тобі подобається почуватися дурнем?

Вона сувора. Не базікай.

Але й не мовчи. Говори рівно стільки, скільки треба.

І не хвали її туфлі. Це була найгірша поїздка в ліфті в моєму житті.

Вона любить лаванду. Старайся пахнути лавандою.

Вона ненавидить звук дихання. Не дихай. Але якщо дуже треба,

швидко вдихни через кутик рота, отак.

-Проходьте. Вона вас чекає. -Дякую.

Щасти вам.

Дідько лисий.

Ви дуже…

надзвичайна.

Ви…

сяєте, ви…

Овва.

Ви — новий юрист?

Так. Даруйте. Це я, Деніел Бленчфлауер.

Гарні туфлі.

Бляха.