The Tailor of Panama

ШТАБ-КВАРТИРА МІ-6, ЛОНДОН

Панама.

Панама?

Я зробив, що міг, Ендрю,

за таких обставин, зважаючи на твої гріхи.

Вони жадали крові.

Я відстоював твою справу.

«За його довгу службу і світлий розум

на противагу гральним боргам,

викриттю та дружинам».

Дружинам.

Отже, останній шанс.

Панама.

Не висовуватися?

Відбути свій термін?

Не зовсім, Ендрю. У нас там є інтереси:

Канал — життєво важлива артерія. Там є робота.

Але, заради Бога, будь там обережним, чоловіче.

Там брудне кубло з відмивання грошей,

наркоторгівлі та корупції.

Справді?

У Панамі живе лише 200 британських резидентів.

Але ти точно зможеш знайти одного чи двох,

які дадуть тобі доступ до коридорів влади.

Дивіться, дивіться! Міст Америк.

Знаєте, відколи канал розрізав їх навпіл,

цей міст — єдиний зв'язок між

Північною та Південною Америкою.

Тільки подумайте!

Його часто називають восьмим дивом світу.

Панамський канал був побудований американськими інженерами,

ним керувала армія США протягом 85 років.

Наприкінці 1999 року його неохоче повернули Панамі,

що викликало бурхливі суперечки щодо майбутнього цього важливого шляху.

Тим часом на краю Панама-Сіті своєю справою займався...

Як на мене, у кожного з нас є мрія,

що ми можемо бути чимось більшим.

«Пендел і Брайтвейт» допоможуть вам втілити цю мрію

у традиціях Севіл Роу.

Тепер приміряйте ось цей.

О, так, гадаю, це щось на кшталт...

Я знав, що вам сподобається. Вибір містера Коннері.

Щойно ви зайшли, я подумав: «Кого він мені нагадує?»

І ось воно. І статура теж. Плечі гольфіста.

Як тобі таке, дядьку Бенні?

У тебе є хист, Гаррі. Я завжди це казав, і він у тебе є.

Ти найкращий кравець у світі. Без перебільшень.

Легше, дядьку Бенні, легше.

Гаррі, швидше.

-Я йду. -Гаразд.

Сідай першою, Саро. Не забудь пристебнутися.

-Саро. -Я намагаюся!

Марку.

Ну все. Бувайте.

Джордже, Джордже, я бачив тебе вчора.

Ну гаразд, тримай. Як твоя стара?

Саро, Саро!

Привіт, Белло.

Тату, дай мені чверть долара.

Ти вивчила вірш?

Тигре, тигре, сяйво дня В нетрях нічного вбрання

-Бувай, тату. -Шалом.

Шалом.

Поглянь на своє волосся!

Чия безсмертна рука чи око Створили твою семетрію жорстоку?

Ні, «симетрію». Симетрію.

Я все одно не розумію, що це означає.

-Бачила вчора новини? -Так, бачила.

Твій народ хоче повернути канал.

Не мій народ, Ернесто. Це скажені праві сенатори.

-Знаєш, хто вони? -Скажи.

Покидьки.

Бачиш?

Повернись.

Тут зовсім трохи, Рамоне.

Хочеш мати гарний вигляд в моєму костюмі — схудни й підрости на 30 см.

Зайди в крамницю. Ми трохи розшиємо.

Гаразд.

То що будемо робити з перевищенням кредиту, Гаррі?

Ти мені скажи, Рамоне.

Тобі варто подумати про продаж ферми, Гаррі.

Продати її?

Це ж золота жила, Рамоне.

Анджело все виправляє. Він дуже хороша людина, Рамоне. Віддана справі.

Я чув, у вас проблеми з водою.

Були, Рамоне, були. Я все владнав.

Тепер вона тече як...

Вода.

Саме так, Рамоне.

Може, не варто було її купувати, га?

За твоєю ж порадою, Рамоне. Будьмо чесні.

Банк бажає побачити значне скорочення

залишку суми боргу до кінця наступного місяця.

Інакше...

вимагатимемо повернення.

Що?

Усієї суми?

Звісно, усієї суми.

Ти мій друг. Мені прикро це робити, але мої руки зв'язані.

Що я можу сказати?

Що я скажу Луїзі? Я купив ферму на її спадщину.

Ну, ти ж у нас майстер розповідати байки, Гаррі.

Ти просто янгол.

До тебе прийшли.

О, так? Хто?

Каже, що новий клієнт.

Вітаю. Моє прізвище Оснард.

Я телефонував.

Містере Оснард. Гаррі Пендел.

Дуже радий знайомству, сер.

Не ображайтеся, але я сподівався побачити містера Брайтвейта.

На жаль, це неможливо, сер.

Мій покійний партнер уже давно відійшов на той світ.

Хоча його високі стандарти досі живі й процвітають.

Радий це чути.

Знаєте, він одягав мого батька.

Ще за часів Севіл Роу.

Оце так! Мушу визнати, таке у мене вперше.

Від батька до сина, від Севіл Роу до Панами.

-Ти чула це? -Я знав, що ви здивуєтеся.

Я здивований і в захваті, сер.

Марто, запиши містера Оснарда як старого клієнта.

Артур Брайтвейт шив для його батька.

Будьте ласкаві, сюди, містере Оснард.

Що, в біса, з нею сталося?

Це з тих лихих часів? Часів Нор'єги?

Жорстока розправа?

-Будь ласка, сідайте, сер. -Дякую.

Ми звемо це Клубною кімнатою. Багато джентльменів проводять тут час

в обідню перерву та наприкінці дня.

А чому б і ні?

Що саме ви хотіли замовити, сер?

Думаю почати з кількох костюмів. Подивимося, як піде.

А потім — по повній програмі, як казав старий Брайтвейт.

Розумію. Дуже добре, сер.

Шкода, що цей вираз перекрутили. Тепер він означає зовсім інше.

-Мені так і казали, сер. -В чому мати народила.

-Саме так, сер. -Гроші не проблема.

Погляньте на ці зразки. Оберіть, що вам до вподоби.

Вони ідеальної щільності для цього жахливого клімату.

Двісті грамів найкращої вовни, що чудово дихає.

Максимум, що можна витримати в таку спеку.

Як щодо цього? Альпака, я правий?

-Дуже добре, сер. -Ідеально.

Саме те, що я б і порадив.

Враховуючи, що гроші не проблема?

-То що далі? -Мірки!

Ваші параметри. Пройдіть сюди, будь ласка.

Звісно.

Прошу вас зняти піджак. Дякую, сер.

Ви ж були кравцем Нор'єги свого часу, чи не так?

Вибачте, сер, це проблема?

Не обов'язково. Смердючий був паскудник, еге ж?

Дозвольте, сер.

Сто.

А талія...

Який результат?

Дуже солідні 86 з гаком.

З яким гаком?

З гаком на обід, скажімо так, сер.

Дуже добре.

Ви не сумуєте за батьківщиною? За Севіл Роу?

За Роу. Ну, знаєте...

І так, і ні.

Ніщо з нею не зрівняється, але там

я завжди почувався в тіні старого Артура Брайтвейта.

Хоча саме Артур Брайтвейт заохотив мене розправити крила.

-Славний був малий, цей Артур? -Старої школи, сер.

А тепер, якщо дозволите...

Дуже добре, сер.

На який бік кладемо?

Більшість джентльменів нині за лівий. Не думаю, що це через політику.

Ніколи не знаєш, де та штука. Бовтається, як флюгер.

-Що ви казали? -Що казав, сер?

Брайтвейт. Казав вам розправити крила.

Так, звісно. Пам'ятаю, як учора.

Я саме кроїв піджак для полювання у стриману клітинку для лорда Брейберна.

Найкращий мохер, дрібка кашеміру.

Я підвів очі, а він дивився на мене з порога.

Артур Брайтвейт, власною персоною.

Він був великим, показним чоловіком.

Він мав харизму. Важко передати словами.

-Це все вуса. -Вуса?

Чортові густі вуса, заляпані супом.

-За моїх часів вусів не було. -Я бачу їх як зараз. Руді.

Здається, нас викрили, Гаррі. Нічого не визнавай. Усе заперечуй.

Здається, пам'ять вас підводить.

Ви думаєте про іншого чоловіка і приписуєте його вуса Брайтвейту.

Продовжуйте.

«Гаррі», каже він мені, «думаю, ти заслужив своє місце.

Як щодо до того, щоб понести моє ім'я

та традиції в Новий Світ?

Я пропоную повноправне партнерство».

Не приховую, у мене на очах були сльози.

У мене теж ледь не сльози.

Дякую, сер.

Я ще ніколи в житті не чув такої купи лайна.

Йди-но сядь, Гаррі.

Усе гаразд.

Я твоя фея-хрещена.