I Know What You Did Last Summer

Переклад здійснено командою СвійDUB.

Я ЗНАЮ, ЩО ВИ СКОЇЛИ МИНУЛОГО ЛІТА

- Ласкаво просимо додому. - Дякую.

- Гарного дня. - Навзаєм.

Гаразд. Що це за штучка?

На неї сьогодні чекає видовищна розвага.

О ні.

«Майло, що ти робиш на вечірці на честь заручин наших друзів?»

Ти з ним у старших класах зустрічалася. Чого ти так за нього переймаєшся?

Сукня жахлива.

Бінго.

Привіт, подруго.

О ні. Ні.

НАЙКРАЩІ ПОДРУГИ

Ти чудово проведеш час.

Сумую за тобою, мамо.

Даніка і Тедді — пов'язані назавжди

Привіт!

- Привіт! - Даніка!

- Дякую, що прийшла. - Ти маєш чудовий вигляд!

Люба, я думаю, що ти і Майло повинні сьогодні зблизитися.

Ні.

Мої заручини — це найкраща нагода розпалити давнє кохання.

- Яка самовідданість. - Ти чудово виглядаєш.

Феєрверки на тлі — на мою думку, це дуже еротично.

Я не хотіла тобі казати. У мене був сеанс із Флером...

Стривай. Флер — коуч із саморозвитку, цілитель чи ворожбит?

Ні, він новий. Це емпат із даром ясновидіння.

Він сказав мені, що Плутон у Водолії,

і незабаром станеться щось переломне.

Я не вірю в астрологію.

Це не астрологія, це емпатія.

Ти дивишся на Аву.

- Ні. Ми... друзі. - Авжеж.

Приємно її бачити.

Придушувати емоції — нездорово.

Читала «Тіло пам’ятає все»? Даніка дала. Крута штука. Прочитай.

Гаразд. Піду візьму щось випити...

Гей.

- Ти мій найкращий друг. - А ти мій.

- Добре, татку. - Добре.

Дякую, що прийшли.

Тедді, коли я бачу, що ти виріс

людиною з принципами,

з великим-великим серцем,

мене розпирає гордість.

Поговорімо про справжню зірку вечора, Даніку.

Твоє тепло і доброзичливість є благословенням

для всіх навколо.

Добре сказано!

- За здоров'я Даніки і Тедді! - За нас.

Ти б подумав, що вони одружаться?

Знаєш що?

Так.

Ви могли б тут залишитися.

Знайдемо вам якусь квартирку.

Повернення до Саутпорту навряд чи розглядається.

Ти б кинув свою роботу в політиці, щоб сюди повернутися?

Ні. Ніколи в житті.

Але я не спадкоємець родинної імперії нерухомості.

О Боже.

Я серйозно розчулився, що ти назвав це імперією.

Дякую.

А до речі,

може, влаштуємо сентиментальну подорож?

Зрештою, сьогодні 4 липня.

Гей, ви там!

Агов!

Земля викликає.

Так?

Маєте бажання?

Ах ти, хитрий засранцю.

Майло! Ти ж знаєш, що він не може відмовити.

- Так, поїхали. - Так?

Поїхали.

Ні, ні. Я за кермом.

- Стривай. Що? - Так.

Я твереза. Від алкоголю набрякаєш.

Гаразд.

Чекай. Це Стіві?

О Боже.

Точнісінько як у школі.

Хто це?

Знайомі з іншого життя. Ми дружили в школі.

Після тієї історії з моїм батьком, вони поїхали вчитися, а я тут застрягла.

Як так сталося?

Розійшлися.

Вона чудово виглядає.

Це правда, що вона була в реабілітації?

Так.

Ти дивуєшся? Батько просадив усе, що вона відклала на навчання.

- Запросімо її. - Так.

Було б мило.

Плутон у Водолії...

Ходімо.

- Іти з вами? - Ходи.

Добре.

Стіві!

Гей.

- Як справи? - Привіт.

- Як ти? - Що ти тут робиш?

Шеф залишився за баром, а я збираю порожні пляшки.

Добре, що ти тут, бо ми якраз їдемо дивитися феєрверки. Як колись.

Поїхали з нами.

Ви зібрали всю компанію.

Так, усі тут.

Але я на роботі.

Я тут сама приберу. Тобі варто їхати.

Звідти найкраще видно феєрверки.

- Ні. - Стіві повернулася!

Тедді, передаси?

- Один ковточок. - Ні.

- Вибач. - Я тебе вб'ю!

Стіві!

- Рада тебе бачити. - Я тебе теж.

Обережно!

Що?

Що? Ні!

- Свиня! - Було смішно.

- Анітрохи. - «Анітрохи».

Але ти швидко загальмувала.

А кажуть, що жінки погано водять.

Жартую. Серйозно.

Це просто жарти, жарти, жарти.

Негарно.

- Дякую, татку. - Ти нас не вбила!

- Дякую, матусю. - Як гарно!

О Боже.

Ой!

Зачиню.

- Дякую. - Нема за що.

- У чому справа? - Давай косяк.

Він хоче... Ні!

Давай запалимо.

Трясця!

Мені цього бракувало...

Мені вас бракувало.

Навіть Стіві тут.

Боже, ви це відчуваєте?

Тут така енергія, що аж встає...

Боже! Я вас усіх люблю!

О Боже мій, він такий нестерпний, коли накурений.

Подивіться на ці феєрверки. Це... поезія.

Тут відбувається магія.

О Боже.

Бо ми всі цього потребуємо.

Чудово, Ніколь Кідман, але щось їде.

До біса це.

- Що з ним? - Не знаю.

Людина проти машини.

- Тедді. - Я покажу вам свою силу.

- Злазь. - Це не смішно.

- Спокійно! Вона зупиниться! - Досить.

- Припини блазнювати. - Ти мене бісиш.

- Тедді? Зійди... - Коханий, прошу!

Тедді!

О Боже!

Коханий! О Боже!

Що з тобою?!

Боже милий!

- Мій Супермен. - Припини.

- Іди! - Що ти коїш?!

Що ти, в біса, робиш, Тедді?!

- Зійди з дороги! - Злазь.

Я б не дав себе збити. Ти винен мені самокрутку.

- Трясця. - О Боже.

Люди...

Що тепер?

- З ним усе гаразд? - Ти ж бачиш, що ні!

Застрягло! Чорт!

Він живий! Ми вас витягнемо!

- Що робити? - Тедді.

- Витягни його. - Зараз ми вам допоможемо.

Тримайте ззаду, щоб не впав!

Спробуйте переважити!

Не відпускайте!

Вислизає! Тедді! Я не можу!

- Тримай! - Я не можу!

Чорт!

Що ти наробив?

Хай йому грець!

Дзвоню в 911.

Ні. Нам треба туди спуститися. Ця людина жива.

Заспокойтеся. Спокійно...

Це...

Спершу поговоримо.

Про що? Ця людина жива. Треба йому допомогти!

Треба домовитися, що ми скажемо.

Яка різниця, що ми скажемо? Треба щось робити.

Як нам туди спуститися, Стіві? Це нереально.

- Я думаю, нам треба... - Так, так.

Я подзвоню в поліцію. Дай мені хвилину.

Я така... Навіщо я сюди з вами приїхала?

Якщо буде кримінальна справа, ви можете дозволити собі адвокатів, а я ні.

Звідки кримінальна справа, Стіві? Ми нічого не зробили.

Це був нещасний випадок. Ми просто дуріли.

Він стояв посеред дороги. Це було вбивство з необережності.

Цю ділянку недарма назвали Поворотом Смерті.

Тут купа аварій. Ніхто не знає, що Тедді стояв на дорозі.

Ми знаємо!