ആദ്യത്തെ 155 വരികൾ.
Іди за мрією
Аж до зірок
Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає
Слухай своє серце
-Дай собі волю -Волю
Повір у свою долю
Іди за мрією
Аж до зірок
Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає
Іди за мрією
Аж до зірок
Іди за мрією
АКАДЕМІЯ ЄДИНОРОГІВ
Так, ось ще одне.
Ти б радше обійняла щурогусінь
чи проїхалася з пані Фурією?
-Щурогусінь! -Щурогусінь!
Дякую, що стежиш за зіркою зі мною.
З другом веселіше.
Будь ласка. Дивитися на зірки з НПВВВ?
Суцільне щастя!
Суцільне знущання.
Навчатися весело, Рорі.
Уяви, що це гра. Я швидше прочитаю!
-Що? -Навіть я б не змагалась.
Чувак, де ти була?
Ніде.
Де Софія?
Вони з Ейвою чекають падіння зірки.
Я думала, ми сьогодні вчитимемося
і готуватимемося до іспиту, від якого залежить наше майбутнє.
Я поступив в цю академію,
щоб втекти від ДЗ.
От що це за «метеорологія»? Нащо мені її вивчати?
Бо у твого єдинорога магія погоди?
Гаразд, так, та чи бачили ви у Грози магію чисел?
Як мені в житті допоможе математика?
Годі, Рорі. Ти розумний. Ти все знаєш, просто не стараєшся.
Так, бо математика нудна.
Ясно. Пам'ятаєш, ти кинув пінну бомбу в туалет?
Це погано, але ти показав, що розумієш хімію.
Ну, так. Розіграші — це моє, школа — ні.
Рорі, скажу тобі, що казав мені мій тренер,
коли я стресувала перед змаганнями.
Зберися! Буде важко. Може, ти програєш.
Не підбадьорює.
Але щоб вирости, ти маєш зіткнутися з труднощами.
Годі жалітися! Будь жінкою і сідай в сідло, білявко!
Навряд останнє про мене.
Краще зосередьтеся на іспиті.
Софія і так всіх відволікає зірко…
Народ, зірка корони падає!
-Зірка! -Ура!
Серйозно?
Ух ти!
Уже все. Зірка впала біля Зоресяйного озера.
-Знайду її, і поверну тата. -Нагадати, що було минулого разу?
Вулкан і Викрадач зірок мало нас не вбили.
Я знаю, ти вперта, та, може, годі наражати всіх на небезпеку?
Пізно відступати. Я так близько.
Але це моя битва. Ви не зобов'язані допомагати.
-Жартуєш? Ми з тобою. -Так, ми на фінішній прямій.
-Ага. -Так.
Отже, на іспит ви забили.
Здається, нам треба йти на місію.
У тебе одна місія — закінчити ДЗ.
Я про нього подбаю.
Але як ви пройдете повз вчителів?
Це проблема. Директорка насторожі.
Їй вже все відомо, Мендосо.
Схоже, вам потрібен оманливий маневр. Час невеликого ДЗ з хімії.
Знаю. Треба було виспатися перед вартою.
Та я не змогла відірватися від книжки.
Що це було?
Біжімо.
Тільки не бульбашки. Моя фобія.
Забагато бульбашок!
О ні.
О ні. Ні.
Що ж, повеселився,
а тепер, мабуть, треба вчитися.
Як тобі?
Грива норм?
Критикувати легко.
Що?
Класика.
«Приходь у Смарагдовий гуртожиток. Сам».
О, інтрига. Може, це питання життя і смерті.
Буде безвідповідально не піти.
Вибач, мала. Сказали «сам».
-Агов? -Привіт, першачку.
Вітаємо у світі нових пригод.
Вау!
Но!
Софіє, я подумала.
Що як зірки повернуть не лише твого тата, а й Ґриморію?
Чорт, це було б погано.
Чесно, я теж цього боюся. Але він мій батько.
Знаю, і я нічого не кажу.
Просто добре було б підготуватися.
Так. Ми з тобою до кінця.
Слухайте, якщо вам страшно, я розумію.
Стій!
Ви це чули?
Я — ні. І нам краще поквапитись.
Давай, кадете!
Покажи мені, як ти засвоїв рівняння.
Куди він дівся?
Ми з Джеймі стежили за тобою.
Що?
У тебе круті приколи. Як для першачка.
Ми хочемо запросити тебе в таємне товариство приколістів.
Таємне товариство?
Таємне товариство?
Боже! Найкращий день у моєму житті!
Ми знаємо. Аседо, розкажи.
Багато років тому на острів напали темні сили.
Панував відчай, аж поки не з'явився вершник і його єдиноріг Арлекін.
У них була магія сміху,
і з її допомогою вони згуртували вершників проти зла.
Ми вшановуємо пам'ять цих героїв, даруючи всім сміх.
І ви запрошуєте мене? Визнання! Нарешті!
Так! Мільйон разів так!
Притримай коней, першачку.
Спершу доведи, що гідний бути в «Посміховищі».
Так. Насамперед спробуй розсмішити нас.
А вона точно нас не бачить?
Ви, може, добре підковані,
та найголовніше, що має засвоїти вершник…
Гм, схоже, насувається буря.
Як я казала, найкраща порада, яку я можу вам дати…
Головне — бути спокійним…
Спокійним перед…
Та йо-майо!
Спокійним перед лицем небезпеки!
Проїхали.
Давай, мала. Знаю, це не наш стиль, та ми маємо їх розсмішити.
Ей, друзяки, давно не бачились. Як життя?
Ми знайомі?
О Деліє, Ясінто, ви мене розсмішили.
Він у Сапфіровому разом з Вел. Ти ж помічник Софії?
Це вона помічник. Чули, як я врятував її від щурогусені?
Отже, заповзла якось щурогусінь.
І Софія така: «Фу, допоможіть!», а я такий: «Гаразд,
я майстер у таких ситуаціях».
А тоді… Щурогусінь!
Здалося. Усе, бувайте!
Жахлива історія.
Фу!
Зірка вже близько.
Ну, як сказати.
Та ви знущаєтесь!
-Покличемо Ізабель? -Але зірка перед нами.
Поїдемо, і Викрадач зірок забере її. Ні.
Ми впораємось.
No comments yet. Be the first to leave one.