Prayers for the Stolen (Noche de fuego)

NETFLIX ПРЕДСТАВЛЯЄ

Ано, залазь.

Жовтого.

Чорного.

Жовтого.

Жовтого, чорного.

Жовто…

Жовтого.

Чорного, жовтого.

Червоного.

Жовтого.

Чорного.

Жовтого.

Червоного.

Не рухайтесь.

Вона отруйна.

Ану, Пушинко!

Іди-но сюди!

Не лізь туди.

Мамусю, татко дзвонив?

Ні.

Подивимося, чи передасть гроші.

…люблю тебе.

Ще не все готово…

Не було можливості. Усе гаразд?

Скажи, щоб передзвонив, бо всі гроші закінчаться.

Залиште голосове повідомлення.

Після цього можете завершити виклик

або натиснути «решітку» для входу в меню.

Не відповідає.

Спробуємо завтра.

Ано, повертайся додому. Я зараз прийду.

Гаразд.

Алло.

Так, я отримала гроші й усе інше. Гроші, які ти надіслав.

Трохи повернись.

Зараз чуєш?

Як там доня?

Алло.

На маму чи на тата?

Чудово.

-Перевір ще раз. -Я передзвоню…

Так нечесно, ти хитруєш. Відпусти!

Бовдуре, ти порвав мені футболку!

Сам напросився, Маргарито!

Прикрий мене.

Відійди.

-Сам відійди. -Відійди.

-Ні. -От нахаба.

Ти не граєш.

Маргарито!

Відійди!

Молоко вихололо.

Мама намилить мені шию.

Господи!

Відпусти!

Йолопе, мені доведеться знову йти по молоко!

Хуано!

Хуано!

Ано, іди додому.

Це справді ганебно.

Боюся, вони створюють соціальний вакуум,

не повідомляючи, чи справді працюють у поліції.

Ми не впевнені в цьому на 100 відсотків,

бо крім корупційної складової це змусить їх…

Мамусю.

Ано, лягай спати.

…цього досить…

Я щиро хочу, щоб це не була федеральна поліція, інакше…

Це був голуб, крапка з комою

Який утратив гніздо, крапка

Утратив у парку, новий абзац

Тиша!

У скорпіона є жало для захисту від ворогів.

-Готова, Хосефіно? -Так.

Послухаймо вашу однокласницю.

Моя доповідь про живих і неживих істот.

Живі істоти можуть ходити,

дихати й спілкуватися між собою.

Наприклад, корови з коровами.

Собаки із собаками.

Коти з котами.

Усі із собі подібними.

Живі істоти народжуються від іншої істоти

й умирають у старості, як ми.

А чому ти намалювала камінці?

Тому що камінці — теж живі істоти.

Згідні?

Камінці — неживі істоти,

бо в них нема ні очей, ні вух, ні крові.

Не дивися їм у вічі.

Чому?

Відкрий рот ось так.

Трохи скрути губи.

Правильно.

Маєш широко розкрити ротик

і скрутити ось так.

Так тримай.

Цей не фарбує.

Де інший шматочок буряка?

Ось.

Маріє, зробити тобі макіяж?

Так.

Мої мама й тато цілувалися з язиком.

Ой…

Фу.

Вихололо.

Ай!

-Зажди. -Ох.

-Я мокрий. -То й що?

Дівчисько.

Яке огидне хлопчисько.

-Дай мені. -На.

Щоб ти не був телепнем.

Як приїдуть, нехай стануть з того боку.

Там уже нема місця.

Тоді хай стануть он там.

Скільки боєприпасів не вистачає?

У нас усе є.

МУНІЦИПАЛІТЕТ САН-МІГЕЛЬ, ХАЛІСКО

-Виїзд зранку. -Знайдемо краще місце.

Командир сказав, що капрал доповість.

-Нічого не було. -Я стоятиму на варті.

ПЕРУКАРНЯ

-Привіт! -Ти не на роботі?

Пішла раніше.

Що вони знову тут роблять?

Завтра починаються жнива.

Прилетів вертоліт з маски-шоу.

Вони вже почали розпилювати хімікати біля полів, поряд зі школою.

Їм за це платять — розпилювати не там, де потрібно.

Підеш на поле?

Скільки отримаєте цього разу?

Десь 300 на день,

але залежить від зібраного.

Хочеш вір, хочеш ні, урожай там буде гарний.

Можу влаштувати, як хочеш.

Це краще, ніж прибирати чужі будинки.

Ні, дякую.

-Можна завтра привести Ану? -Так.

Не хочу залишати її одну.

Так, час є.

Вони вчора вдерлися в будинок.

Забрали дівчинку.

До кого?

До сеньйора Панчо.

Забрали Хуану?

Так.

Допоможи мені з квасолею.

Ні, ця годиться.

У тебе на губах помада?

Я тобі заборонила.

Наступного разу повибиваю зуби.

Не люблю, коли ти береш мої речі.

Зараз же вмийся.

Я не брала твоєї помади.

У них навіть немає прийому.

Днями їздила в Сан-Мігель по ліки,

які раніше брала тут.

Хто не свій — вимагають гроші.

Хай би краще забирались.

Нас змушували відкрити клініку.

Для чого?

Мамусю…

Годі тобі, Ано.

Кажу ж бо, буде краще.

У тебе довге волосся, і воші відкладають яйця.

Коли я була маленькою, мене теж обстригли.

Мама обробила мені голову хімією, яка спалила шкіру.

Ходімо.

Мерщій.

-Дякую, Елєно. -Будь ласка, Люз.

Бувай, Маріє.

Крім того, у школі сказали, що з вошами чи живими гнидами

на поріг не пускатимуть.

Так буде легше їх вичісувати. Правда ж, Елєно?

Волосся відросте, дитинко.

Рито, лікарю і без того було страшно.

Прийшов його час.

Будеш закриватись?

Ні.

Мене вони не чіпають.

Я плачу, щоб працювати. У мене дах.

Я не хочу!

Чому не обстригли Марію?

Через гірку кров, Пауло.

А воші цього не люблять.

У мене з Аною постійно воші.

Правда, Ано?

Хуано!

Нові, чисто крокодиляча шкіра.

-Помив? -Так.

Бери склянку.

Круті. Де ти їх дістав?

Їх тут виготовляють.

Друже, збирай-но вже людей на мак.

У нас 40 поденників, які мають упоратись.

-Побачимо. -Ага.

Треба рухатись.

Я знаю, що ти там. Ти помреш.