ആദ്യത്തെ 135 വരികൾ.
Іди за мрією Аж до зірок
Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає
Слухай своє серце Дай собі волю
Волю
Повір у свою долю
Іди за мрією Аж до зірок
Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає
-Іди за мрією -Іди за мрією
-Аж до зірок -Аж до зірок
Іди за мрією
АКАДЕМІЯ ЄДИНОРОГІВ
Ей! Геть!
-Ізабель! -Не підходьте!
Магія Ґрим? Гаразд. Що я про неї читала?
Валентино!
Усе гаразд. Я з тобою.
Не хвилюйся. Я щось придумаю.
Валентина?
Ви витягли нас, ми витягнемо вас.
Задай їм жару, Вуглику!
Так! Точно в ціль.
Добре, мамо. Може, все це через нас,
та я маю право порадіти.
Молодець, Валентино!
Ти як?
Валентино, не віриться, що ти побігла не роздумуючи,
без реального плану чи порад.
Нічого особливого.
Усе набагато гірше, ніж ми думали.
Я і не думала, що Воронелла залишить стільки магії Ґрим.
Це загроза всьому острову.
Усе вирішено.
Негайно повертайтеся до школи і не виходьте до подальшого розпорядження.
Як так можна?
Вершники єдинорогів не чекають розпоряджень.
Тато точно не чекав.
Думаю, для учнів інші правила.
Типу: «З єдинорогом в ліжко не можна. Він не влізе».
А я кажу, що я влізу!
Не знаю, як ви, та побачивши магію Ґрим…
Пані Першоквіт просто оберігає нас.
Що скоріше знищимо її, то скоріше вона зникне.
Влучне зауваження. Але ж страшно.
Ми в академії, щоб захищати острів.
Але з паном Блискорогом ми нічого не захищаємо.
-Без образ, Ейво. -Все ок.
Але що нам робити?
Про магію Ґрим ми знаємо лише те, що вона суперлячна.
Ну, в бібліотеці є книга, яка нам поможе.
Або ще більше налякає. Або поможе і налякає. Так.
Що за книга?
Називається «Збіро-книга», вона потрясна.
І заборонена. Та в ній є про магію Ґрим і, можливо, те, як її зупинити.
Тоді піжамна вечірка — все. Ходімо.
Але нам не можна виходити.
Пані Першоквіт казала бути в школі.
А бібліотека в школі, тож ми нічого не порушуємо.
Небезпека? Ні, дякую. Але дослідження? Дайте ще!
Взагалі-то бібліотека зараз зачинена,
та, на щастя, пан Пижмо міцно спить.
Книжки галасливі.
Так, він нам не завадить.
Філбіне, Рорі, стережіться каченят.
На горизонті чисто.
Я не експертка з бібліотек, але тут немало книг.
Тут багатовікова колекція.
Ми вічність шукатимемо нашу.
Або дві секунди, якщо знаєш, що шукаєш. А я знаю.
Зустрічайте Збіро-книгу.
Усі книги магічні, але ця особлива.
Вона вбирає всю інформацію, яка є в бібліотеці.
Просто кладете руку на обкладинку і кажете «магія Ґрим».
Ого, він дійсно міцно спить.
Ух ти!
Це просто божественно!
Гаразд, бери і ходімо.
Ходімо? Не можна забирати складні магічні книги.
А Збіро-книга дуже складна. Її треба читати під наглядом.
Формально ми її не забираємо.
А позичаємо. Хіба бібліотеки не для того?
Знову влучне зауваження.
Але знову страшно.
Усе буде добре.
До того ж у нас є місце для читання.
Це краще, ніж мій нічник-єдиноріг.
Так, Дика Зірка крута.
Отже, поглянемо. «Магія Ґрим приймає різні форми,
від грізних поодиноких куль до примарних монстрів.
І керувати нею може лише одна істота — Воронелла, королева Ґриморії».
Може, не добре так казати,
але я рада, що ви перетворили її на камінь.
Що ще там написано?
«Існують й інші небезпечні істоти, як-от ґримліни».
Фу. Ні, дякую.
І щурогусені. «Напівщур-напівгусениця»?
Вони, мабуть, миленькі.
О ні. Я помилилася.
А це що?
Ґриморський крижаний дракон.
У нього магія льоду, як у тебе, Крижинко.
Не зовсім.
Крижане дихання дракона
перетворює усе на мерзле небуття.
Що таке мерзле небуття?
Не знаю. Але я б не хотіла з ними зустрітися.
Що таке, Соф?
Мені щось почулося.
Божечки.
Ми всю ніч сиділи.
Пан Пижмо помітить пропажу книги.
Він нас приб'є.
Влучне зауваження. Їдьмо.
Так. Дай мені вафлю, Левіоро.
Ейво, обіймайтесь тихіше.
Вибач. Я просто дуже її люблю.
Дякую, Збіро-книго. Ми чудово провели час.
Ти що, цілуєш книгу?
Ні.
Лейло, а це норм, що Збіро-книга світиться?
Може, вона так віддає інформацію?
-Магія Ґрим! -Як вона туди потрапила?
Ні! Я знала, що не треба було її виносити.
Може, вони насправді милі?
Ні! Геть від мене!
Ні! Стійте!
Це все я винна.
Треба просто прочитати, що робити з одержимими книгами.
Ми впораємось, як і вершники до нас.
Так. Ми команда.
Вибач, Збіро-книго.
-Ти не винна. Але ти мені потрібна. -Лейло, годі цілувати книгу!
Ранок такий ранок.
Валентино, як ти виглядаєш так свіжо?
Мій ранковий ритуал має 14 кроків. І починається за ніч.
Крок перший…
No comments yet. Be the first to leave one.