Monty Python's Life of Brian (Life of Brian) (Life of Brian)

- Хто ви? - Ми три мудреці.

- Що? - Ми три мудреці.

Ну, і що ж ви вештаєтеся біля корівника о другій ночі?

Щось не дуже мудро, по-моєму.

Ми астрологи. Ми прийшли зі сходу.

Це якийсь жарт?

Ми хочемо обдарувати дитину.

Ми маємо уклонитися над нею.

Клонитися? Та ви п'яні! Це огидно!

Геть за двері! Геть! Годуєте мене казками про східних провидців.

- Давайте, на вихід! - Ні, ні. Ми мусимо його побачити.

- Ідіть уклоніться іншому щеняті. - Нас привела зірка.

Скоріше, пляшка. Геть звідси.

Ми мусимо його побачити. Ми принесли дари.

- Геть! - Золото, ладан, мирру.

Так що ж ви мовчали? Він отам.

Вибачте, що неприбрано.

- А що таке мирра? - Це цінний бальзам.

Бальзам? Нащо ви йому даєте бальзам? Ще покусає.

- Що? - Це небезпечна тварина.

- Та ні. - Так.

- Вона величезна... - Ні, це мазь.

Ну, є ж тварина, яка називається бальзам... чи це мені приснилося?

Так ви астрологи, так? Ну, то хто він?

Га? Який знак зодіаку?

- Ну, козеріг. - Козеріг, так? І які вони?

Він Божий Син, наш Месія.

Цар юдейський!

- Оце такі козероги? - Ні, це тільки він.

Ну, я якраз збиралася сказати, що тоді таких було б багато.

- Яким іменем ти його нарікаєш? - Ее, Браян.

Ми схиляємося перед тобою, Браяне, наш повелителю.

Молимося тобі, Браяне, і Богу-Отцю. Амінь.

- Так ви цим весь час займаєтеся? - Чим?

- Поклонами. - Ні, ні, ні.

Ну, якщо проходитимете мимо, заходьте.

Дякую за золото й ладан.

Але наступного разу мирри не треба, ясно?

- Спасибі. - До побачення.

Ну, хіба вони не милі?

Правда, зовсім хворі на голову, але... подивися сюди!

Ой! Ой!

- Це моє! Гей, це ж для нього! Ой!

Замовкни!

" Браян "

" Дитя, яке звали Браян "

" Він ріс "

" Ріс, ріс і виріс, "

" Виріс, щоб стати "

" Виріс, щоб стати "

" Хлопцем, якого звали Браян "

" Хлопцем, якого звали Браян "

" У нього були руки й ноги, "

" Долоні й стопи "

" У цього хлопця, "

" Якого звали Браян. "

" І він ріс, "

" Ріс, ріс і виріс, "

" Виріс, щоб стати, "

" Так, він виріс, щоб стати "

" Підлітком на ім'я Браян "

" Підлітком на ім'я Браян. "

" І його обличчя вкрилося прищами, "

" Так, його обличчя вкрилося прищами, "

" А голос став низьким. "

" І в юного Браяна почало "

" Рости дещо, що вказувало, "

" Що він аж ніяк не "

" Дівчина на ім'я Браян "

" Не дівчина на ім'я Браян. "

" І він почав голитися "

" І дрочити, "

" І хотів до дівчат, "

" І гуляти, і сцяти "

" Чоловік, якого звали Браян "

" Чоловік, якого звали Браян "

" Чоловік, якого звали Браян "

" Чоловік, якого звали "

" Брай "

Аа!

Благословенні ті, хто знають, що він Бог.

Благословенні скорботні. Вони утішаться.

Благословенні слабкі духом.

Бо їхнє буде царство Боже.

Благословенні спраглі й голодні...

бо побачать, як запанує право.

Вони наситяться.

Благословенні чисті серцем.

Вони узрять Бога.

- Нічого не чути! - Тсс. Тихо, мамо.

Та я ж нічого не чую. Ходімо на забивання камінням.

- Тсс! - На забивання камінням можна будь-коли піти.

- Ой, припини, Браяне. - Ви заспокоїтеся?

Не дулубайся в носі.

Я не дулубався в носі. Я чухався.

Ти в ньому дулубався, коли говорив до тієї жінки.

- Та ні. - Дай спокій своєму носові.

Може, затихнеш? Я ні слова не чую.

Не кажи, що мені робити! Я говорила до свого чоловіка.

Ну, піди й поговори з ним в іншому місці. Я геть нічого не чую.

Не гарчи на мою дружину.

Я просто просив її заткнутися, щоб ми почули, що він каже, Носатий.

- Не називай мого чоловіка носатим. - Ну, в нього ж великий ніс.

Ви можете вгамуватися? Я не чую, що він каже.

Я теж, бо говорю з Носатим.

Здається, він сказав: "Блаженні сиротворці".

А що такого особливого в сироварах?

Ну, очевидно це не треба сприймати буквально.

Це стосується усіх виробників молочних продуктів.

Бачиш, якби ти, Носатий, не бушував, ми почули б.

Гей! Ще раз скажи - й отримаєш по писку.

Краще слухай. Може, скаже: "Блаженні Носаті".

Ой, дай йому спокій.

Ой, та ти теж красень, морда равликом.

Звідки ви двоє, з міста носатих?

Ще раз скажеш, зараза, підеш жебрати!

Не лайся! І не дулубайся в носі.

Я і не збирався в ньому дулубатися. Я хотів його вдарити!

Чуєш? "Благословенний грек". Грек?

Ну, він, очевидно, успадкує царство Боже.

- Хтось почув, як його звати? - Ти нікого не битимеш.

Я вдарю його, якщо він ще раз назве мене носатим.

- Ой, та замовкни, Носатий. - От! Прекрасно. Я тебе попереджав.

- От я тобі вріжу... - А це про смиренних!

"Благословенні смиренні"! Прекрасно, правда ж?

Добре, що їм щось дістанеться, бо зараз у них не життя, а пекло.

Послухай, я тільки кажу правду. У тебе дуже великий ніс.

Гей, коли я закінчу, твій ніс взагалі буде по писку розмазаний!

- Тсс! - А хто ж твого носа розбив? Старший брат Голіафа?

От. Добре. Це моє останнє попередження.

Ой, заткнися.

Дурна сучка. От колись мені попадешся.

Ой, досить. Ходімо на закидання камінням.

Добре.

Благословенний будь-хто, у кого є шкурний інтерес в статусі кво.

Ну, тільки Ісус не розуміє, що саме смиренні і є проблемою.

Саме так. Цілком правильно, Редж. Я розумію.

Ой, припини, Браяне. Його закидають камінням, перш ніж ми туди дійдемо.

Гаразд.

Це огидно.

Це все вина того дядька з великим носом. Це він почав.

Ой, ненавиджу носити бороду.

Мамо, чому жінкам не можна ходити на забивання камінням?

Такий закон, ось чому.

Бороду, мадам?

Ой, послухайте, чи є в мене час ходити на забивання камінням.

Йому знову погано.

Камінь, сер?

Ні, вони їх там назбирали, вони там задарма лежать.

Але ж не такі, сер. Погляньте на цей.

Яка якість. Як майстерно підібраний.

Ну, гаразд. Візьмемо два гострих і один великий плаский.

- Мамо, можна мені плаский? - Тсс!

- Вибач. Тату. - Гаразд.

Два гострих, два пласких і пакет гравію.

Пакет гравію. На сьогодні буде якраз добре.

- Хто? - Та один місцевий.

- О, добре. - Насолоджуйтеся.

Матвій, син Девтерономії з Гата?

Мені казати "так"? Так. Так.

Старійшини міста визнали вас винним...

у згадуванні імені Божого всує.

Тому як богохульника...

вас заб'ють камінням до смерті.

Послухайте, я тільки вечеряв,

і все, що я сказав своїй дружині було:

"Такий шматок палтуса смакував би і Єгові".

Богохульство! Він знову це повторив!

Ви чули його?

Справді!

Тут сьогодні є жінки?

Дуже добре. Владою, наданою мені...

Ой! Припиніть! Ми ще не почали!

Ану! Хто це кинув?

Хто кинув той камінь? Зізнавайся.

Вона! Вона!

Він! Він!

Вибачте. Я думав, ми почали.

Станьте в кінець натовпу.

Завжди хтось починає зарано. Отже, продовжимо.

Послухайте, я не думаю, що це богохульство просто сказати "Єгова".

Ви робите собі ж гірше.

Роблю собі гірше? Та куди вже гірше?

Єгова! Єгова! Єгова!

Я попереджаю вас: якщо ще раз скажете "Єгова"...

Добре. Хто кинув?

Ану ж. Хто це кинув?

Він, він, він.

Це були ви? Так.

Добре Ну, ви ж сказали "Єгова".

Припиніть! Ви можете припинити?

Припиніть! Слухайте сюди! Ніхто не кидає каміння...

поки я не подму в свисток.

Зрозуміло? Я хочу, щоб ви все зрозуміли.

Навіть якщо я скажу "Єгова".

Як влучно! Браво!

- Мамо, у мене великий ніс? - Ой, припини думати про секс.

- Я й не думав! - Ти весь час про нього думаєш: уранці, вдень і ввечері.

"Чи дівчатам спродобається це? Чи дівчатам сподобається те?

Чи це завелике? Чи це замаленьке?"