Violent Cop (Sono otoko, kyôbô ni tsuki / その男、凶暴につき) (その男、凶暴につき)

ЖОРСТОКИЙ КОП

- Агов, діду, що робиш? - Добрий вечір.

- Забивай! - Оце удар.

Вставай і йди сюди!

Куди прямуєш?

Повертайся назад!

- Падло! - Не дайте йому втекти.

- Кидай його за паркан. - Давай!

Псяча тварюка.

Виродок.

Вставай уже.

- Давай, чоловіче. - Лови.

Сюди, сюди. Підводься і йди до мене.

Ось так. Ходи сюди.

Круто, мужик. Я звалюю.

Бувай.

- Пусти мене. - Стулися.

- Побачимось. - Давай.

Так.

- Добрий вечір. - Можу дізнатися, хто ви?

- Ваш син щойно прийшов додому? - Так.

Поліція.

Він нагорі?

Пробачте за вторгнення.

- А що таке? - Просто залиште нас наодинці. Не хвилюйтеся.

Чого тобі?

Та бляха.

Завтра приходь у відділок разом зі своїми дружками.

А що я зробив?

Я нічого не робив.

Нічого?

Нічого?

Тоді я теж нічого не роблю.

- Ей! - Дурило!

Як новий начальник цього відділку...

Хочу сказати одну річ:

Бути поліцейським, це не просто робота, а покликання. Завжди пам’ятайте про це.

Пишайтеся тим, що робите.

Майте самоповагу...

Чуєш, Адзумо. Той хлоп сам здався.

Але ти мав ще вчора заарештувати його на місці.

Вдиратись до нього додому і влаштовувати цирк — не найкраща ідея.

Адзумо.

Новий бос хоче з тобою поговорити.

Гей, Адзумо. Новий бос викликає тебе.

Добридень, я Кікучі. Новенький.

Ти ж був на місці злочину, так?

Просто випадковість.

Чому ти не заарештував його там?

А що я міг зробити сам?

Тому ти вдерся до нього додому і змусив зізнатися?

Поліція не так працює.

Не для протоколу, мені до вподоби твій стиль.

Але ти можеш поводитися трохи стриманіше хоча б поки я тут?

Я не дурень.

Знаю, які люди живуть у цьому місті.

І знаю, які копи тут потрібні.

Прошу діяти з розумом. Ось і все.

І знову новий начальник. Це виснажує.

Це через тебе їх міняють.

- Він злився? - Нічого страшного.

Завтра йду в лікарню.

Он як?

- То Акарі виписують? - Так.

- О, це хороша новина. - Так, дякую.

Якщо що — звертайся...

Заходь якось на вечерю. Дружина буде рада тебе бачити.

Дякую.

Дозвольте.

Вибачте за незручність. Я Кікучі, новачок у кримінальному відділі.

Приємно познайомитись.

Пізніше принеси той документ.

- Дякую. - Прошу.

Фестиваль.

Ходімо.

Вона справді так сказала?

Брехуха.

Вона вагітна. Ти маєш про неї піклуватися.

Тому я й казав їй не ходити на танці. Через дитину.

А ти ж сам змушував мене зробити аборт, бо грошей не вистачає.

Хто це сказав?

А хто батько дитини, га?

Ти. А хто ж іще?

Це вас обох стосується. Розберіться, як нормальні люди.

Ми не одружені.

Я живу з нею, бо вона мене вмовила.

Тебе тільки мої гроші цікавлять.

А ти що думала, лярво? Нащо б мені іще з тобою бути?

Все, досить. Не треба так жорстоко.

Нахіба ти мене викликав узагалі?

Чому б тобі не взятися за якогось справжнього мерзотника?

Що сказав?

А що почув?

Чуєш, сутенер має дбати про свою дівчину.

Або йти працювати самому.

- Відпустіть її, а його — в камеру. - Так, пане.

- Хочеш щось випити? - Ні.

- Акарі вже краще? - Так.

Прямо якби в тебе була своя донька.

Моя народиться восени.

- Куди йдете? - Додому.

Я вас проведу.

- Хочеш випити? - Так.

Добрий вечір.

- Що замовите? - Щось міцне.

Може, бурбон?

Два «Дикі індики».

- Часто тут буваєш? - Іноді.

- Як справи на роботі? - Так собі.

- Це ваш колега? - Це пан Адзума.

Пане Кікучі, нагадайте, чим ви займаєтесь?

- Зброя, на замовлення. - Зброєю?

Завтра можливий невеликий дощ.

На цьому тижні ми...

Вони дісталися Атаґо Шіта, пройшли через храм Тентокуджі,

повз містечко Каміячо до Іґура 6-Чьо, потім угору до Іґура Катамачі,

пішли прямо повз кондитерську Окаме Данґо, до Адзабу Наґасакі,

на 10-Бан, угору по схилу Дайкоку, повз Іппон Мацу,

і, нарешті, до храму Мокурен в селі Адзабу Дзеко Каманаші,

до того часу вони вже ледь трималися на ногах.

Вибач за те, що попередив так пізно.

- Товар? - Спочатку гроші.

До речі,

може, зробиш знижку?

Ти серйозно?

Ми ж не вічно цим займатимемось.

Зрештою, весь ризик на нас.

Тоді знайди когось іншого.

Було б чудово, але...

Пане Кійохіро.

Мені теж треба щось заробити.

Я знаю, звідки ти береш товар.

Безпечно і надійно, так?

У поліції?

Саме так.

Схоже, вибору в мене немає.

Не наглій, виродку.

Знай своє місце.

Кікучі, позичиш грошей?

- У мене тільки 5 000 єн. - Добре.

- Робите ставку? - Ага.

Ні! Азартні ігри — це злочин.

Та ні.

Цей автомат не дає мені спокою.

Як справи?

Твої автомати ніколи мене не пускають у плюс.

Ще й як пускають.

Та ні. Саме тому тут нікого немає.

Зазвичай тут повно народу.

То де ж вони?

Що ти робиш?

- Без ставок. - Добре.

- Ти що, грати не вмієш? - Вибачте.

Пане Адзумо, дякуємо, що завітали. Дозвольте компенсувати сьогоднішній програш.

Ні. За це мене за ґрати посадять. Віддай йому.

Ні! Я не можу це взяти!

Зараз тут не видно небезпечних типів. Граєте за правилами?

- Про що ви? - Інші твої справи.

Більше ніякої контрабанди зброї.

Це теж незаконно.

Пане Адзумо.

Не зважай.

Ми вже на південному причалі.

- Куди їдемо? - Без поняття.

- Їдь за патрульним авто. - Добре.

Пане Адзумо. Вже тут?

Був неподалік.

Пане Адзумо, а за таксі.

У мене ні копійки.

Заплатиш йому?

- Бери свої гроші наступного разу. - Дякую.

Кікучі, 1.760 єн.

Пане Адзумо, 1.760 єн.

- Вітаю. - Що сталося?

Підрізали ножем.

В нього судимість. За наркотики.

- Дилер? - Схоже на те.

Я поговорю з тим, хто знайшов тіло.

- Морі. - Так, пане.

- Кікучі, допоможи їм. -Слухаюсь.

- Хомма. - Що?

Позич мені 10.000 єн.

Що?

Вітаю вдома.

- У нас гість? - Один друг заночував.

Добридень.

- Випий кави. - Ні, мені вже час.

Акарі, як пройти до найближчої станції?

- Сісти на автобус? - Не переймайся.

- Я проведу. - Не треба, дякую.

- До автобусної? - Ні, я викличу таксі.

Краще автобусом.

- Ні, я візьму таксі. - Не витрачай гроші дарма.

Не хвилюйтеся за мене.

Що ви робите?

Як звать?

Мене?

- Назви своє ім’я. - Ямада.

Ямада? Ямада?

- Звідки ти? - Із Чіби.