ആദ്യത്തെ 132 വരികൾ.
Іди за мрією
Аж до зірок
Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає
Слухай своє серце
-Дай собі волю -Волю
Повір у свою долю
Іди за мрією
Аж до зірок
Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає
Іди за мрією
Аж до зірок
Іди за мрією
АКАДЕМІЯ ЄДИНОРОГІВ
Софіє, що ти накоїла?
Острів єдинорогів. Зовсім не змінився.
Я бачила тебе уві сні Дикої Зірки. Хто…
Лазул.
Це він ранив мою бабусю.
-Ні! -О ні!
Тату!
Радий нарешті познайомитися, Софіє.
А, Дика Зірка.
Майлз багато мені розповідав про вас.
Він думав, ви не повернете Ґриморію,
та я знав, що ви допоможете.
Допоможемо? Ні, ми…
Тато просив нас… Він нам…
Що? Посилав сигнали через кулон?
Ти впевнена?
Знайшовши зірки корони, з їхньою силою ми зможемо його повернути.
Чого воно хоче?
Ми йдемо, тату.
Це був ти?
Твій тато молодець, що подарував цей кулон.
Бач, я маю зв'язок з кристалами,
і він зв'язав мене з тобою.
Ти використав мене. Ти обдурив мене!
Я допоміг тобі.
Я підштовхував тебе на пошуки зірок.
Ти зробила неймовірне, Софіє.
І на знак подяки я привів тобі тата.
Я все одно був у нього в боргу.
Ув'язнивши Ґриморію,
він дещо мені подарував.
Час.
Час на взяття влади за відсутності Воронелли.
Тепер, з поверненням Ґриморії,
я розширю свої володіння.
І почну я із захоплення академії.
Ми цього не допустимо!
Мені чудово відомо, яка ти вперта і безрозсудна,
але цього разу все інакше.
Ти ж не хочеш, щоб я нашкодив твоєму татусю?
Він же тільки повернувся.
Тату, ні!
Софіє, не підходь!
Не стійте на моєму шляху.
Усе скінчиться швидко.
Тату!
Софіє!
Ти як?
Торкнися він хоч однієї волосинки…
Схоже, Лазул прийшов з друзями.
Лазул!
Ні!
Потрібне підкріплення, їдьмо.
Треба попередити пані Першоквіт.
Що? Як ти можеш після всього вірити їй?
Вона брехала…
Ти теж брехала, і я. То й що?
Зараз не час дутися.
Чи є краща ідея?
Ви впораєтесь, так?
Бо нам доведеться залишитись тут.
Як ти… Що ти накоїла?
Ґриморія повернулася.
Зірки корони. Ти повернула батька.
Що?
Так, але Лазул забрав його.
Лазул? Не може бути.
Це правда, тітко. І він іде в академію.
Саме цьому я і намагалася запобігти!
Я знаю.
І тепер, якщо завадимо Лазулу, він нашкодить тату.
Іноді вершники йдуть на жертву,
як твій тато, щоб врятувати острів.
Стережіться!
Якщо ви не бачите, у нас проблема.
Магія Ґрим, монстри, суцільний хаос і паніка.
Збирайте вершників і готуйтеся до захисту острова!
Так вам! Не зліть воїнів погоди!
Ой-йой.
Будьте готові.
Сюди прямує Лазул. На драконі. Це не перебір?
А де Софія?
Що? Позаду ме…
Серйозно, Мендосо?
Він мав рацію. Це все моя вина.
Я знаю, ти зі мною,
та Лазул обдурив мене.
Я не послухала Першоквіт.
Я довірилася інтуїції. Тепер академія в небезпеці, а тато…
Якщо не можна вірити собі,
то кому можна?
А кажуть, я егоїстка. Ходімо. Треба рятувати острів.
Валентино, я не знаю, що робити. Я не хочу втратити тата.
Тому ми врятуємо його першим.
-Але Лазул… -Той клоун не знає, з ким зв'язався.
Врятуємо твого тата і знищимо Лазула.
Можеш вірити нам, Софіє.
Вперед, антилазульці!
Питаннячко. А де зараз Лазул?
У нього дракон! Де завгодно.
Так, блін.
Якби ж у нас було щось суперкруте, що могло б його вистежити.
Жартую. У нас таке є, і воно вже працює.
Квітко, як наш друг-метелик?
Квітка знає, де Лазул.
Тоді вперед!
Ось де ви тримали Воронеллу.
Розкішні кристали. Вони, мабуть, її бісили.
Знаєш, якщо чесно,
у неї були досить маленькі цілі.
Мої плани набагато масштабніші.
Тепер Ґриморія має гідного короля.
І після захоплення Острова єдинорогів,
я захоплю весь світ.
Ура!
-Тобі це не зійде з рук! Софія… -Не стане ризикувати!
Поки ти у нас в гостях.
А тепер прошу мені вибачити,
мене чекають справи.
No comments yet. Be the first to leave one.