Unicorn Academy

Іди за мрією

Аж до зірок

Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає

Слухай своє серце

-Дай собі волю -Волю

Повір у свою долю

Іди за мрією

Аж до зірок

Ваш зв’язок вже проступає Магія буяє, наша дружба все зростає

Іди за мрією

Аж до зірок

Іди за мрією

АКАДЕМІЯ ЄДИНОРОГІВ

Що сталося? Промахнулися?

Спробуй ще. У нас вийде.

Ну ж бо, благаю! Ще разок!

Ні!

Не може бути.

Співчуваю, Софіє. Не уявляю, як тобі болісно.

Знай, що завдяки твоєму татові Острів єдинорогів продовжує жити.

Він усіх урятував.

Але його більше немає.

Уже пізно. Вертаймося в академію.

Може, спробуй їх перезапустити?

Зірки — не комп'ютер, Рорі.

А, то вони — сувенір? І хто тут дурний?

Твій план провалився.

Ні, він мав спрацювати.

Щось не так.

Я тобі дещо принесла для сну. Лаванду.

Поклади її під подушку, і одразу заснеш.

Хочеш поговорити?

Про що говорити? Я думала, у мене вийде.

Я так ризикувала, бо вірила, що поверну його.

Яка я наївна!

Відчуття, що я знов і знов його втрачаю.

Ти його не втратиш, Софіє. Він завжди буде частиною тебе.

І він би пишався, якою крутою вершницею ти стаєш.

Поки що стаю.

Не знаю, як зосередитися на іспиті.

Якщо провалимося, мене витурять з академії.

Не турбуйся, добре? У нас є кілька днів.

Зараз тобі треба виспатися.

Тривога! Усі по сідлах! Пані Першоквіт чекає!

Учні, сила зла напали на Острів єдинорогів!

-О ні! -Що?

Ґриморці заскочили нас зненацька.

Вони взяли в полон вершника.

Вони загрожують полоненому і всьому острову.

І ви покликали нас?

Так, Сапфіри найкращі й все таке,

але ми лише діти.

І вас оцінюватимуть як дітей.

О ні!

Ми дивитимемося, як добре ви пізнали себе,

єдинорогів і одне одного.

Це він! Останній іспит!

Нам ставитимуть оцінки?

Краще вже битися з магією ґрим.

Оцінок не буде. Ви або складете іспит, або ні.

Нам потрібні вершники, здатні захищати магію.

Як складете його, залишитесь.

Як ні — вмить покинете острів.

-Серйозно? -Мені погано.

Ану зберіться! Продовжуйте, пані Першоквіт.

Це чарівна карта — важливий інструмент вершників єдинорогів.

А це Трензельні руїни.

Ейво, вони несправжні.

Я знаю. Але оґри? Миттєве виключення? Це занадто.

Ви маєте дістатися руїн,

знешкодити оґрів, звільнити полоненого

і вернутися в академію до заходу сонця.

Три дзвони пролунають під час іспиту.

Як почуєте третій — час вийшов.

До заходу? У нас цілий день.

Раз плюнути.

Трензельні руїни на іншому кінці острова. Туди вічність скакати.

На щастя, вершникам на місіях

дозволено користуватися магією карти.

Вау!

Ого. Ви з татом, мабуть, усе це вже проходили, га?

Ми гаємо час! Їдьмо!

Пам'ятайте, це командна місія.

Ви маєте працювати разом, щоб виконати її.

Якщо вернеться не вся команда,

іспит ніхто не складе.

-Пора йти в бій! -Покажемо їм!

-Так! -Так!

Ого.

Так гарно.

Можна заберу цей портал? Набридло їздити в авто з мамою.

Увага! Усе дуже серйозно, тож будьте зосереджені.

Так!

Сьогодні ви всі Фурії,

а Фурії не лажають.

Блін, не хочу бути Фурією.

Тобто давай розвідаємо ситуацію.

Це, мабуть, вхід.

Значить, полонений там.

Тихо. Хай пройде.

Що це було, Мендосо?

Валентино, вони багато знесли.

Знаю, але то в минулому. Зараз головне — іспит.

Чи можу я на вас розраховувати?

Можеш.

Ми не знаємо, скільки там вартових. Треба простежити за оґром, розрахувати…

Нема часу. Просто їдьте за мною.

Будьте поруч. На бійку часу нема, крастимемося.

Думаєш, ми тебе розуміємо?

Ми близько. Треба обійти його.

Я читала, що оґри люблять яскраві речі.

Молодець. Квітко, зроби щось займисте.

Бідне перекотиполе.

Грозо, повій ним перед оґром.

Ого! Клас! Ти це бачила?

Пані Першоквіт попросила Етеру зробити ілюзії.

Ти в нормі, чувак?

Так.

Схоже, інші оґри не почули.

Бо ми крута команда.

Їдьмо. Наш безстрашний лідер чекає.

Вибач. Не помітила, як ви поїхали.

Ти не помітила, як твоя команда поїхала без тебе?

Ей, вона вибачилась.

Ще два дзвони, і час спливе.

Будьмо разом і напоготові. Права на помилку нема.

Ура! Вперед, командо!

У них огірки замість мізків. Де вони тримають полоненого?

А це не та сама стіна?

-Ми… -Не кажи «заблукали»!

Ні. Я лишаю слід з горіхів.

Вони корисні для мозку.

Ми заблукали.

Може, розділимося?

Ні. Ми повинні вернутися разом. Я не можу спускати вас з очей.