Bliss

БЛАГОДАТЬ

Привіт!

Скільки часу над нею працюєш?

Десь годину.

А ти щось робила?

А що, схоже?

Ну...

Навіть не знаю.

Мав би вже бути

якийсь послідовний прогрес, чи не так?

Бля...

От чорт.

Я маю їхати за 20 хвилин.

До речі, ти ж досі збираєшся... Ти ж мене підвезеш?

Не зовсім.

Та годі, ти серйозно?

Ти ж казала що підкинеш мене. Ну ж бо.

Будь ласка?

Це по дорозі.

Не змушуй мене їхати автобусом.

Гаразд.

Щоб за 15 сраних хвилин ти був готовий.

Буду готовий за 10.

Ти справжня наволоч, ти це знаєш?

Я ж просила тебе. 15 бляцьких хвилин!

Чуваче, ти мене конкретно підісрав!

Боже. Я ж вибачився, Дез.

Твої вибачення мене туди вчасно не доставлять.

Знаєш, що я мала зробити?

Змусити твою халявницьку дупу взяти таксі!

Але я цього не робитиму.

- Хочеш дізнатись чому? - Чому?

Бо я не така сволота як ти.

Справді? Ти починаєш бути схожою на неї.

Дезі!

Ти намагаєшся уникати мене? Минуло вже два тижні

і мені потрібна плата за квартиру. Тут тобі не притулок.

Я маю вести бізнес.

І на мене вже насідають

і нагадують мені, що я повинен стягати плату

з усіх мешканців будинку.

Ленс. Ленс, послухай мене.

Я зараз якраз йду до свого агента

аби забрати свій чек.

Я два тижні не могла його отримати, розумієш?

Тож коли із цим кидають мене, то виходить що я вимушено кидаю тебе.

І ми обоє в лайні в підсумку.

Вибач, чуваче.

Я знаю, що це повна срака.

Зайдеш увечері, ми розрахуємось.

- Тебе це влаштує? - Ввечері я буду спати.

Гаразд, тоді завтра вранці.

Я їду на день народження сестри.

Ну тоді вже у клятий понеділок, згода?

Ну ж бо, зглянься наді мною.

Це цілих три дні відстрочки, Дезі.

Краще твоєму чеку бути у мене в руці до кінця понеділка,

затямила?

Так.

Срака-байрака!

Ти ж в курсі як сильно моя бентега мені зараз зриває дах.

І все це просто, ну типу...

Послухай.

Я завжди намагаюся бути терплячою і доброю до людей,

але інколи вони просто бувають... Ну реально,

якого хуя?

Знаєш що, люба?

Гадаю тобі слід зараз

трохи розслабитись. Заспокойся, все буде добре.

Авжеж, "Розслабся, бляха".

"Сучко, все буде добре".

Ти вже три місяці мені це кажеш.

А той пузатий козел ладен

вигнати мою дупу на вулицю через три дні.

Знаєш, в чому плюс?

Якщо він тебе вижене, то не біда.

Зможеш нарешті переїхати до мене.

У мене класно. Тобі точно сподобається.

Я живу у квартирі розміром

як те твоє полотно.

Вилазь вже із тачки.

Затягнешся?

Я це конфіскую!

Дякую, що підкинула, мала.

Подзвоню тобі потім.

Тільки посмій не подзвонити.

Так, звісно,

те саме ти казав і про Мауї, сучий ти сину!

Добре, мене тут клієнт чекає,

тож побачимось вже завтра ввечері.

Гаразд, бувай.

Вибачай.

Ти нещодавно говорив із Ніккі Сент Джин?

Так, щодо цього...

Мені потрібна двотижнева відстрочка.

Ти це мені казала три тижні тому.

Ти ж знаєш як це буває.

Але все рухається, ну сам розумієш,

у потрібному напрямку. Вийде чудово.

Ніккі переконує мене відмовитись від твоїх робіт.

Відмовитись від моїх робіт?

Вона ж навіть нову ще не бачила.

Вона не бачила твоїх робіт уже три місяці.

І на нову вона очікувала ще тоді.

Девіде, у мене зараз ні гроша.

На що я маю жити?

А я не можу жити на 10 відсотків від твого нічого.

Картина буде завершена.

Можу я побачити твій прогрес?

Ти ж знаєш що це так не працює.

Тоді як я маю переконати Сент Джин залишити тебе?

Ти ж мій агент, це твоя робота!

Уже ні.

Ти що кидаєш мене?

Ти не даєш мені іншого вибору.

Гей, як воно?

Попалися!

Це Адріан, залиште повідомлення.

Ніккі Сент Джин! Це Дезі Донаг'ю!

Слухай, ми з Девідом більше не співпрацюємо,

тож я не знаю що він там тобі наговорив,

але картина буде завершена,

попри все що ти могла від нього почути.

Тож, передзвони мені.

- Дез! - Гей.

- Ого, ти жива? - Так.

Жива... І бляха, здорова.

Ти маєш?

Від тебе три місяці ні слуху, ні духу

і ось так ти зі мною вітаєшся?

Ну серйозно...

То ти маєш чи ні?

Ну звісно ж.

Чудово, зараз буду.

А ти доволі спритна.

То ти вже стала знаменитою?

Еге ж, залишу автограф на твоєму члені.

Дез, це ти?

Як справи, стариганю?

Досі робиш малюнки?

Так, я досі малюю,

пердло ти старе.

Малюнки, картини... Яка в біса різниця.

Пробач старому.

Його за півроку запроторять

до будинку пристарілих надовго.

Щойно ти це зробиш, я пущу кулю собі в голову

і тебе з собою заберу.

Це все чим ви бовдури займаєтесь

цілий день, з дня у день?

Гей, на мене не дивись.

Я і слова не сказав.

Нехай і надалі так буде.

Ти тільки те і робиш: "Бла, бла, бла".

Не стулиш патякало -

киватимеш п'ятами!

Твої погрози звучать майже зворушливо.

Бла, бла, бла.

- Можемо перейдемо до діла? - Так.

У мене є кращі заняття аніж стирчати тут,

і слухати як ці придурки

базікають про свої пенсії по інвалідності.

Гей, я ще працюю!

Я також!

Тільки не перестарайтесь.

Знаєш, у мене справи пішли вгору

відтоді як я бачив тебе востаннє.

Обзавівся бомбезним асортиментом.

"Бомбезним"?

Гей, дітлахам до вподоби як це звучить.

Точно.

Так, отже...

У нас є Непроглядний Теннессі.

Трохи каламутна штука.

Досить невиразна і

майже не впливає на візуал.

Далі.

Чорний динаміт.

Міцна штука.

Досконале поєднання потужного заряду

з акцентом на візуальщину.

Розковбас на всю ніч забезпечено.

Ти цю промову репетирував чи що?

Так, репетирував.

Йди в сраку.

А це що?

А цього лайна навіть я не торкаюся.

Ну хіба що інколи, але у вену - ніколи.

Ця хрінь надпотужна.

Це найбільш наближений варіант до суміші чистого

нерозбавленого кокаїну та ДМТ.

Фантастична штука.

Що ж.

Тоді, я беру.

Хочеш спершу взяти на пробу?

Я і так збиралася купляти,

але звісно, я охоче зніму з нього пробу.

Ну звісно знімеш.

Але із цим треба починати з малого.

Вдихнеш забагато - ноги відкинеш.