The Trust: A Game of Greed

Що буде, якщо групі незнайомців запропонують розділити чверть мільйона

порівно?

Чи приймуть вони це, чи проголосують за вигнання одне одного,

щоби залишити більше собі?

Гроші — це стимул для мене.

Я хочу щось, що показує: «Я краща за вас».

У цьому змаганні нікого не обов'язково виключати.

Ми можемо спробувати й поділитися сумою грошей, що змінить життя.

Їх випробовуватимуть…

Виклади в порядку від найбільш до найменш відданих.

Вона відданіша за мене?

…і спокушатимуть.

«Ви отримаєте по 10 000 доларів, якщо хтось поїде додому».

Важко відмовитися від такого.

Вони виключать одне одного?

Я не голосуватиму й далі ділитиму гроші.

Він ходячий тривожний дзвіночок, тож має піти.

Виключення його значить, що решта отримає більше частку.

Тут або вбивай, або вмирай.

У раю я відчуваю більше стресу, ніж навчаючи 150 дітей.

Вони всі починають переможцями,

і всі можуть піти переможцями.

Якщо вирішать поділитися.

Гадаю, усі за своєю природою хороші, і бути поганим — це вибір.

Звідки таке его?

У мене багато інформації, і я захищала всіх вас.

У моїй голові більше немає команди. Є лише я.

Моя чесність не продається.

Може, я стаю кращою людиною.

Увесь цей досвід — це вибір:

усе мені чи поділитися з іншими.

Ну хіба тут є про що думати?

ДОВІРА: ГРА НА ЖАДІБНОСТІ

Я схвильований, нервую, досі не знаю, що буде.

БРАЯН, 42 ФЕРМЕР

Я не знаю. Наскільки я чув, є змога позмагатися за суму грошей,

яка може змінити життя, і я такий: «Я зацікавлений».

Звісно, гроші мотивують усіх.

Усе мотивоване грошима.

За гроші я можу жити. Гроші надають відчуття безпеки.

Гроші можуть принести як радість, так і стрес.

У грошах сила.

БРАЙС, 22 РІЄЛТОР

Усі хочуть стати багатшими, щасливішими.

Та гроші не творять особистості людини.

Коли в людей немає грошей, з'являється відчай. І це погано.

Я вважаю, що це частина нас — прагнути більшого.

І я хочу отримати якомога більше.

Як інакше?

Вітаю. Рада знайомству.

БРУК БОЛДВІН ВЕДУЧА

Я відразу помітила,

що тут люди з усіх верств суспільства.

Застібнув один ґудзик. Лише один ґудзик на сорочці,

і він застібнув лише нижній. Це прояв сили.

Поруч зі мною бабуся. Я така:

з вами все гаразд? Тут спекотно. Може, вам сісти?»

Я дивлюся, як усі одягнені,

і думаю: «Ой, а я впишуся сюди?»

ДЖЕЙ, 70 ПЕНСІОНЕРКА

Але я не збираюся цілий день зациклюватися на цьому.

Я на океані, і сподіваюся, тут є кляті кити.

У мене в руці документ.

Це довіреність.

Вона обіцяє кожному з вас рівну частку…

Дочекайтеся.

…чверті мільйона доларів.

-Нічого собі! -Непогано.

Декому з нас точно не завадить.

Грошенята скрізь. Вони можуть змінити моє життя.

Чи я живу життям своєї мрії? Ні.

Чи можу я хочу заробляти куди більше? Так.

-У чому заковика? -Заковики немає.

Саме так. Ви тут. Ви вже переможці.

Але питання в тому, чи так буде й надалі?

Протягом усього часу, що ви тут, кожен окремо прийде сюди,

на край скелі, і зробить вибір.

Ви хочете розділити гроші порівну

чи проголосувати за вирізання когось із довіреності, щоби залишити більше собі?

-Я бачила. -Я відверта.

Ви це бачили?

Ми тут уже вирізаємо.

Подумайте. Проста арифметика. Вирізання людей збільшить вашу частку.

Чверть мільйона — це великі гроші.

ЛІНДСІ, 43 БІЗНЕС-ТРЕНЕРКА

Але якщо розділити ці гроші на 11, то це не так уже й багато.

Це найкраща перевірка довіри.

Бо навіть якщо один із вас проголосує, а решта вирішить не голосувати,

той, проти кого був цей голос, поїде додому ні з чим.

Ви кажете,

що лише одним голосом можна вигнати когось звідсіля.

Я не знаю цих людей. Довіряти їм?

Я довіряю людям, лише коли не дихають.

Майте на увазі, це правило більшості.

Якщо буде нічия,

то більшості немає, і всі в безпеці.

Але ви не змушені нікого виключати.

Ви не змушені голосувати.

Це цікаво.

Якщо ми не змушені вирізати нікого, може, просто й не треба.

Уперше ви приймете це рішення

прямо зараз.

Ой леле.

Йой.

Що?

Тому, якщо хтось хоче вирізати когось із довіреності,

зробіть крок уперед.

Чи проголосую я за чиєсь виключення

перш ніж вони проголосують за моє виключення?

Сподіваюся, ніхто не такий жорстокий, але знаєте що?

Якщо хтось наважиться, то повішає на себе мішень,

бо ми всі це побачимо. Отже, прошу, якщо бажаєте.

Зрештою, я прийшла по перемогу.

Переможниця — Толу.

Вона вдає, що ріже, ніби збирається вирізати,

а я думаю: «Мене першого ж дня не виріжеш».

Ніхто не зробив кроку вперед, тож сьогодні нікого не виріжуть із довіреності.

Поки що живі.

Та наступного разу ви прийматимете це рішення на самоті,

лише ви та я, завтра ввечері на першій церемонії довіри.

А зараз вітаю. Побачимося на заході сонця на першому випробуванні.

Овва! Чорт забирай.

Овва.

Цур заскочу гола в басейн.

Неймовірно!

Я звикну до цього, це точно.

Яка краса!

Я звідси не поїду.

-Яка краса. -Овва, а який краєвид.

Агов, а де їжа?

-Ми ще не знайомі. Гаспаре. -Гаспаре?

Як привид Каспер, але «Г».

-Браян. -Дуже приємно.

Очевидно, ти з Техасу.

-Авжеж. -Я з Нью-Йорка.

Я фермер, і, на жаль, це…

Ми ще не настільки круті, аби я міг наймати ковбоїв.

Отже, я скотар. Я ковбой.

Я перевожу худобу. Я фермер.

-Служив? -Так. Десант.

-Морська піхота. -Крутяк.

Теж маю вашу футболку, тож…

О, клас!

Я готовий.

Я радий бути не на фермі.

Думаю, це справжня перевірка характеру,

і якщо я кажу, що щось зроблю, я це зроблю. Можете розраховувати.

Я побачила «С» на тату! Боже мій!

Твоє намисто!

Я знала, що це моя подружка. Потім я побачила татуювання Африки.

Не знаю, чи ви помітили…

Моя культура та моє походження —

дуже сильні частини моєї особистості.

Я знайшла свою подружку.

Мої батьки перші в родині переїхали з Нігерії в дуже ранньому віці,

тож вони приїхали сюди ні з чим.

Я зроблю все, що в моїх силах,

аби покинути це місце з якомога більшою кількістю грошей,

щоби віддати батькам

і відплатити їм удесятеро за жертви, які вони принесли заради мене.

Як чудово!

-Дякую. А ти? -Можна мені з дівчатами?

-Так, ти з дівчатами! -Це точно.

-Боже мій! -Я Джулі.

-Джулі? Я Вінні. -Тут простір для дівчат.

Дуже приємно.

Як вам таке? Ну ж бо!

Вінні відразу проявилася як альфа.

Толу теж альфа. Я теж альфа.

Чи порвемо одна одну, чи станемо найкращими подругами.

Думаю: «Це краща можливість стати найкращими подругами».

І я знаю, що якщо зможу, то протримаюся довго.

Ми вибираємо кімнати? Виберімо?

Обрати кімнату на трьох — гарна стратегія.

-Чудова. -Ну авжеж! А як інакше?

-Ми дівчата. -Тепер ми — більшість.

Але як позначити свою територію?

-Ми можемо роззутися. -О, роззутися!

Ніхто не забере ліжко з моїм взуттям.

-Молодчина. -Ти кмітлива.

Ти кмітлива. Ми хотіли бути гарненькі. Ноги болять.

Я єдина дитина в сім'ї. Я не люблю ділитися.

Але водночас це гра чисел.

Це не може бути реальністю!

У нас із Вінні та Джулі

гарні стосунки.

Якщо ми почнемо збивати людей,

у нас почне більшати грошенят, розумієте?

Ви вже оглянули будинок? Тут так чудово. Я…

-Боже. Така краса.. -Неймовірно.

Цей травертин на підлозі та на стінах…

-Овва. -Я просто не можу.

-Ой, точно, ти ж рієлтор. -Я просто чманію.

Ти такий: «Ой, аж слина з рота!»

-«Я би влаштував тут показ». -О, сходи! Що? Та ну.

Моя мама — ветеранка у сфері нерухомості, а я — рієлтор у третьому поколінні.

Я люблю свою роботу,

і люблю казати своїм клієнтам, що вони мільйонери.

Просто неймовірно.

Усі архітектурні задуми просто прекрасні.