Paul, Apostle of Christ

РИМ, 67 рік н.е.

МІСТО ЗРУЙНОВАНЕ ПОЖЕЖЕЮ.

ІМПЕРАТОР НЕРОН ЗВИНУВАЧУЄ ПОСЛІДОВНИКІВ

ІСУСА ХРИСТА І ОДНОГО З ЇХНІХ ЛІДЕРІВ, САВЛА З ТАРСА,

СЕРЕД РИМЛЯН ВІДОМОГО ЯК ПАВЛО.

ХРИСТИЯН КИДАЮТЬ ДО КРИВАВОГО ЦИРКУ НЕРОНА

АБО СПАЛЮЮТЬ ЯК РИМСЬКІ СВІЧКИ, ЩОБ ОСВІТИТИ ВУЛИЦІ.

Більше нічого?

ДІЗНАВШИСЬ ПРО АРЕШТ ПАВЛА, ДО РИМУ ТАЄМНО ПРИБУВАЄ ЛУКА,

ЩОБ ПОЧУТИ ОСТАННІ МУДРІ СЛОВА ПАВЛА.

До мого гарнізону два тижні тому було призначено чоловіка.

Він дуже вправний із мечем.

Це добре.

У тебе ще є люди?

Звісно.

Нерон, захисник Риму.

Нехай він стоїть у центрі вашого дому.

Наш благословенний імператор Нерон, захисник Риму.

Так, це добре. Для тебе.

Сильний, здоровий, добрі зуби.

Він вам добре послужить.

Хочете, складу компанію?

-Дивися, це Лука. -Про кого ти говориш?

Це Лука?

Дякувати Богові.

Це Лука.

Лука?

Присцілло.

-Дякую, Юбуле. -Нема за що.

Луко.

Дякувати Богові.

Ми вже почали хвилюватися.

Довелося чекати біля брами довше, ніж я думав,

але я тут.

Тут стільки людей.

Багато хто втратив свій дім під час пожежі,

іншим погрожували сусіди, переслідували на вулиці.

Ходімо. Аквіла в будинку.

Аквіло.

Аквіло.

Луко. Добре, що ти тут.

Радий тебе бачити, брате.

Ти чудово все організував.

Настали страшні часи. Не можна ризикувати.

Я знаю. Листи, які дійшли до нас, торкнулися серця громади,

і ми зібрали трохи грошей.

Тут не так багато, як я сподівався.

Їжа та припаси закінчуються.

Ми дуже вдячні за кожну монету.

Тарквіне, спитай у Геродітона та Руфа,

що нам потрібно в першу чергу. Іди.

Тарквін? Але ж він замолодий, щоб виконувати доручення.

Він вірний. Це хлопець-римлянин.

Втратив обох батьків під час пожежі.

Ми його прихистили. Це його кузен Кассій.

Він вступив до нашої громади, коли дізнався, чим ми займаємося.

Незабаром він прийняв хрещення.

Аквіло, тут усім можна вірити?

Ми віримо в Бога.

Ходімо їсти. Ти, мабуть, зголоднів.

Сам приготував?

Не знаю, чи я настільки зголоднів.

На місто опустилася темрява,

якої не було під час мого з Павлом останнього візиту.

Нерон став ще жорстокішим.

Він ще частіше проводить свої циркові ігри.

Чоловіків, жінок, дітей

розривають звірі під сміх натовпу.

Боже мій.

Нерон каже, він це робить, щоб показати громадянам Риму,

що послідовники Христа відповідальні

за те, що місто вигоріло дощенту.

А що буде з нашими братами і сестрами, яких ви тут прихистили?

Скільки ще ви зможете їх переховувати?

Ми не знаємо, Луко.

Ми на роздоріжжі.

Ми не знаємо, чи продовжувати практикувати християнство в Римі,

чи виїхати звідси всією громадою.

Присцілло...

Нащо залишатися в часи таких переслідувань?

Люди зневірилися.

Ми єдине світло, що залишилося в цьому місті.

Та залишившись,

ми наражаємо багатьох людей на небезпеку.

Тут багато сімей.

-Може, коли поговориш з Павлом... -Так.

Так, він нас просвітить щодо цього.

Він знатиме, що робити.

Ми будемо вдячні.

Луко.

Я знаю, тобі треба відпочити,

але дуже багатьом людям тут потрібен лікар.

Проведи мене до них.

МАМЕРТИНСЬКА В'ЯЗНИЦЯ РИМ

Бери вапняк, ну ж бо!

Ну ж бо, ворушися!

Годі.

Підніми його.

Ну ж бо. Піднімайся.

Павло з Тарса.

Людина, відповідальна за те, що половина Рима перетворилася на попіл.

Я очікував більшого.

Хоча б чоловіка, який може стояти на ногах.

Я Маурицій Галлас,

командир Третього легіону Риму.

А зараз - новий префект Мамертинської в'язниці.

«Його величність імператор Нерон оголошує тебе

спокусником і облудником,

тебе звинувачено в державній зраді.

Цей злочин карається смертю

через відрубання голови за наказом імператора Нерона».

А до того тебе залишать самого в темній камері.

Ще 20 батогів старому.

Підроблені римські документи.

Знадобляться, якщо тебе зупинять вартові у місті.

Якщо не придивлятимуться, то все буде гаразд,

а якщо придивляться - тебе вб'ють.

Зрозуміло.

Це сигнал.

Мир Господа нашого нехай буде з тобою, брате.

Він мені знадобиться.

Але пам'ятай,

ти вийдеш, тільки якщо я тобі дозволю.

Звісно, у тебе є влада.

Я повернуся до закінчення нічної сторожі.

Вітаю, брате.

Брате.

Лука.

Мені це сниться?

Ні.

Я тут.

Хвала Богові.

-Хвала Богові. -У тебе свіжі рани.

Вставай.

Сидіти можеш?

Сідай.

Так.

Я не сподівався знову побачити тебе в цьому житті.

Я теж.

Потрапити сюди, мабуть, дорого коштувало.

Гадаю, гроші краще було використати

для добра наших братів і сестер.

Можливо.

Але ніхто зі спільнот не був проти,

навіть коринтяни розщедрилися, хочеш вір, хочеш - ні. Вибач.

Я вдячний.

Я постарів у цих стінах.

Кожна кістка болить.

Мій зір ще погіршився.

Годі скаржитися.

У мене є нова туніка

і чиста вода, аби помитися.

Тож ти будеш чистим старим.

Радий бачити, що тобі було чим зайнятися на час моєї відсутності.

Тебе знов заарештували,

ти знов кинув виклик Нерону

і, вочевидь, знайшов час спалити половину Рима?

Молодець, старий.

Я чув про суд над тобою на Форумі.

Я знаю, що ти там був сам.

Знаєш, я б ніколи тебе не покинув.

Зараз ти тут.

Саме так.

Розкажи мені якісь добрі новини, щоб я міг порадіти.

Добрі новини є на Криті та в Ефесі.

Тит і Тимофій заткнули роти лжепророкам

і розповсюдили правильне вчення.

А які новини в цьому місті?

Рим заплямований кров'ю наших братів і сестер.

Аквіла і Присцілла змушені

обирати, залишатися їм чи тікати.

Павле, нам стільки всього треба обговорити,

але римським спільнотам потрібна...

Їм саме зараз потрібна мудрість.

Яку мудрість я можу їм дати?

Я йшов направо, Христос посилав мене наліво.

Я йшов наліво,

а Христос штовхав мене направо.

Я багато про що шкодую,

я накоїв багато помилок, але все, що я робив,

я робив для Христа.

Йди.

Я незабаром повернуся.

Фізично він розбитий,

але його вперта стара душа повна віри та переконання.

Це добрі новини.

Я молилася, щоб ця самотність не розчавила його.

Він не розчавлений,

але переживає,

що його служінню Христу надійшов кінець.

Павло вам вдячний, що ви ризикуєте життям заради спільноти.

Він передав нам якісь мудрі слова?

Він просить вас визначитися,

куди вас кличе Христос.

Ніяких конкретних вказівок?

Ні.

Він просто навів приклад свого життя.

Сьогодні йому значно краще.

У нього вигляд...

Ось, випий це.