The Child (L'enfant) (L'enfant)

Бруно? Бруно, відчини!

- Що ви робите у моїй квартирі? - Нам її Бруно здав.

- Куди він пішов? - Не знаю.

Відчиніть!

Мені потрібен зарядник.

Дайте мені мій зарядник.

Відчиніть!

Це Соня. Я шукаю Бруно. Я передзвоню.

У мене розрядився телефон.

Бруно?

Це Соня. Ви не знаєте, де він?

Він щось передав? Мені та моїй дитині.

Добре.

- Бувай. - Дякую.

Бруно!

- Тебе вже виписали? - Так.

Глянь на нього, він схожий на тебе.

Я на декого чекаю в ресторані.

Подивись.

- Як ти його назвала? - Джиммі, як ми й хотіли.

Хочеш потримати?

Я розбуджу його.

Притримуй голівку.

Чекай.

Він вийшов. Переходить дорогу.

Швидше!

Немає значення, облиш. Забирайся звідти.

- Де ти спиш? - У притулку.

- А як щодо нас? - У притулку для жінок.

- У тебе є гроші? - Ні

- Ти всі їх витратив? - Так.

І нічого не залишив для мене?

Навіщо? Я завжди можу підзаробити.

Гарно, еге ж?

- Ти це купив чи вкрав? - Я не міг це вкрасти.

Йди сюди.

- Підходь. - На нас чекають.

- Я хочу зайнятись коханням. - Помешкання здане.

Я чекала на тебе. Думала, ти прийдеш провідати мене.

Я дзвонила тобі. - Я змінив номер.

Він народився у п'ятницю ввечері. І майже не боляче.

Торкнись мого живота.

Завтра підемо до ратуші зареєструємо його.

Ми маємо дати йому друге ім'я.

- Маєш ідеї? - Ні.

Я щаслива.

Ходімо.

Ходімо.

- Залишилось два дроти. - Більше не було часу.

- Вони майже схопили нас. - 1300.

1300. 130 на 2 = 260.

Тобі.

Тобі.

Тобі.

Тобі.

- Там гроші? - Може бути.

Спробуй ось цим.

- Можеш дати мені плеєр? - Навіщо він тобі?

У моєї сестри день народження. Хочу їй подарувати.

20 євро.

А моя частка?

4 євро.

Тримай.

Це його заповіт. Дай мені дріт.

- Знайшов один. - Давай сюди.

- Так. - Ми хочемо спати. - Ми зачинені після 22.

- Ми спізнились на автобус. - Жодних винятків.

У нас дитина. Відчиніть двері.

- Заходьте. - Можна йому залишитись?

- Тут же більше нікого немає. - Ні.

- Підеш завтра о 9. - Почекай.

І Джиммі теж.

Алло?

У мене є дещо.

Краще зараз.

Я скоро буду.

400 євро.

- 500. - Ні.

- Це твій капелюх? - Так.

- 450. - З капелюхом.

Домовились.

- Тобі щось потрібно? - Сім-карта.

- У мене в машині. - Я вже майже закінчив. Я виграю.

- Твоя дівчина вже народила? - Так.

- Хлопчик чи дівчинка? - Хлопчик.

- Збираєтесь його залишити? - Звичайно.

Деякі люди багато платять за всиновлення.

Не викидай.

Віддай мені.

Бувай.

Дівчина з дитиною вже прокинулась?

Можете їй переказати, щоб вона почекала Бруно?

Дякую.

- Скільки ти хочеш за кабріолет? Я завтра принесу.

Тільки сьогодні. 200.

100 за кільце, 150 за браслет і 50 за сережки.

Мінус 200 за кабріолет?

Завелика.

Ідеально.

- Жахливо. - Йому подобається, він не плаче.

Дурненька!

Залиш!

Завтра ми маємо піти до ратуші.

- Навіщо? - Зареєструвати його.

І треба дати йому друге ім'я.

- Твого дідуся? - Ніколя?

- Я коли-небудь обманював вас? - Ні. Коли ти збираєшся віддати нам гроші?

- Цієї п'ятниці. - За скільки ти продав?

450 за камеру і...

Доброго ранку. Чи тут живе маленький Джиммі?

Я медсестра. Мати з дитиною тут?

А скільки ти отимав за прикраси?

300. Плюс 450, 750. 75 за кожну.

- 80 за затримку. Добре. Маєш сигарету?

- Бувай. - А запальничка є?

- Може варто. - Дурниці.

- 1000 євро на місяць. - Не хочу.

- Має бути непогано. - Я не працюю на придурків.

Дивись, у мене така сама. Хочеш собі таку?

Вона дорога.

У нас 220 євро. То хочеш?

Ідеально.

Напишіть "мати" і розпишіться.

Напишіть "батько" і розпишіться.

Дозвольте.

Працює лише одна каса.

- Давай прийдемо завтра. - Завтра буде так само.

- Може, підеш з ним прогуляєшся? - Давай.

- Якщо почне плакати, - повертайся. - Добре.

- Хлопчик чи дівчинка? - Хлопчик.

Дякую.

У вас є трохи дрібних грошей?

У вас є трохи дрібних грошей?

Так. Ні, мене там вчора не було.

У мене буде щось у п'ятницю.

Це Бруно. Ні, з телефонної будки.

Ті люди, які хочуть всиновити, скільки вони платять?

Мені подзвонити їм?

Коли?

Ні, зараз.

Так, удвох.

Добре.

Алло?

Так, це я.

Ми впевнені. Ми хочемо зробити це якнайшвидше.

Ні.

Йому 9 днів. Хлопчик.

Дякую.

Я приїхав.

Гаразд.

Я зрозумів.

Люди, які хочуть забрати його...

вони хороші? У них є гроші?

Так. Добре.

Ні, ми в парку.

Ні, він не плаче.

Так, так.

Так?

Добре.

Дякую.

Так, я бачу тебе. Погано чути.

Побачимось біля річки.

- Бруно, де Джиммі? - Я продав його.

- Що ти сказав? - Я продав його.

Де він?

Вони збираються віддати його на усиновлення.

- Де він? - Я продав його.

Я скажу поліції, що його вкрали в парку.

Ми зробимо іншого.

Слухай, я отримав гроші.

Для нас.

Соню?

Ти в порядку?

Вона розкаже їм.

У лікарні викличуть поліцію.

Вони повірять їй, а не мені.

Вже запізно...

Так, я впевнений.

Скажи, хай передзвонять мені якомога скоріше.