The first 200 lines.
ТЕЛЕРҐМА, АЛЖИР 20 СЕРПНЯ 1943 РОКУ
Я завжди думаю про тебе:
з самого ранку до пізнього вечора.
І навіть уві сні я бачу тебе.
Ти є і завжди будеш для мене єдиною.
Надіюсь.
Операція Реґенсбурґ-Швайнфурт
на той час було нашою найбільшою й найдорожчою битвою.
Ми втратили Біддіка, Клейтора, Ван Ноя і їхні екіпажі.
Ми не знали, кого вбили, а кого взяли в полон.
Це Дванадцята.
Краще пізно, ніж ніколи.
Надіюся, везуть хлопцям холодне пиво.
Не мрій.
Хлопці, ворушіться.
Збирайте речі.
Вертаємося додому.
Бігом.
На війні відвага проявляється по-різному.
Такі авіатори, як сержант Вільям Квін, що успішно приземлилися з парашутом,
мали єдиний шанс уникнути полону...
ФЛАНДРІЯ, БЕЛЬГІЯ
...з допомогою іноземних друзів.
Коли людину ловили на допомозі авіаторам,
то її чекав або концентраційний табір,
або страта.
Ризик був величезний.
Сиди тут. Я зараз вернусь.
Бейлі.
Ти живий.
Ще хто-небудь вижив?
Крім тебе, нікого не бачив.
Хто він?
Це Боб.
Нагадай, з якої ти групи?
Триста шостої.
- Стрілець? - Так.
Ви, мабуть, гарненько розворушили осине гніздо.
Вони кинулися на нас з небувалою люттю.
Нам теж перепало.
Ну?
Відучора п'ю з корита.
А ви?
Що з Малюком? І з усіма іншими?
Ти. Іди зі мною.
Як тебе звуть?
Сержант Вільям Квін.
Ідентифікаційний номер 6391477.
Записуй відповіді.
Яке було твоє завдання?
Бомбити завод Мессершмітта.
Твоя посада?
Радист.
Записуй відповіді.
Любиш бейсбол?
Так.
За кого грав Бейб Рут до «Доджерс»?
Бейб Рут ніколи не грав за «Доджерс».
Він грав за «Янкіс».
А перед тим за «Ред Сокс».
Яка статуя стоїть на Трафальгарській площі?
Я не знаю, де це, сер.
Ніколи не був у Лондоні?
Ми дислокувалися в Східній Англії.
На Лондон треба щонайменше два дні.
Я два звільнення підряд не мав.
Напиши вгорі сьогоднішню дату.
18 СЕРПНЯ 1943 РОКУ
Який ваш національний гімн?
«Зоряний прапор».
Проспіваєш?
Скажи, що ти бачиш
У світанковому світлі
Як гордо майорять На присмерковому промінні
Широкі смуги і яскраві зорі...
Востаннє мене так грузили на іспиті з соціології.
Не кажи. Думав, що не пройду.
Боб, маєш запальничку?
Так. Стрільнеш і мені?
Ні!
Чому ви це зробили?
Він засланий.
Ні. Я з ним годину розмовляв.
Квін? Ти з ним говорив. Він американець.
Німець. Вони неодноразово пробували проникнути в нашу мережу,
але ми завжди їх ловимо.
Ви могли помилитись.
Ми не помиляємось.
ЗА КНИЖКОЮ ДОНАЛЬДА МІЛЛЕРА
ВОЛОДАРІ НЕБА
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
Двадцять п'ять – магічне число.
Якщо ти переживав 25 вильотів,
тебе відправляли додому на агітаційну кампанію.
Як хлопці сприймуть, якщо Дай не переживе?
Це буде або найвеселіша вечірка або найсумніші поминки.
Восени 1943 року
капітан Ґлен Дай з екіпажем перші наблизилися до того числа.
16 ВЕРЕСНЯ 1943 РОКУ
- Хлопці. - Майоре.
Майоре.
Томмі, і ти прийшов.
Хлопці бережуть тебе від неприємностей?
Джон, вони радше бережуть для мене неприємності.
Не сумніваюсь.
Біллі, Семмі, працюєте з цим розбишаками?
- Хіба що ви дасте нам роботу. - Працюйте з нами.
- Залюбки. - Так.
Оце мотивовані ховрашки.
Ліл, не переживай за Дая. Двадцять п'ять вильотів. Скоро буде.
Дякую, Джоне.
Бувайте, хлопці.
Майоре.
Гей.
Красивий, як з агітаційного плаката.
Почуваюся так само.
- Гей. - Джентльмени.
Приємно чути таке від тебе, майоре.
- Як ти, Бакі? - Джек. Добре, ти як?
Сонце вийшло. Не жаліюсь.
- Майоре. - Гляньте.
- Це Дай. - От і він.
25 вильотів!
Ти вернешся додому!
Двадцять п'ять!
Ти вернешся додому, щасливець!
Він вкрав твій трюк.
І твою дівчину.
З ДВАДЦЯТЬ П'ЯТИМ ВИЛЬОТОМ
Хочеш до хлопців? Ходімо.
От і він.
Бачу, ти розважаєшся.
Обережно з дамою.
О ні. Нема й мови.
- Та ну, Бакі. Це занадто. - Це занадто?
- Його мама вмерла. - От і він.
Наш власний Чарлі Робертсон.
Чарлі? Що за Чарлі?
Рік 1922. «Вайт Сокс» проти «Тайґерс». Ні хоум-ранів, ні ударів, ні помилок.
Останній, кому вдалася ідеальна гра.
До сьогодні.
Перед Флоридою летиш додому?
Ага. На три дні.
Піду на полювання з татом, дам мамі про себе попіклуватись.
А тоді поїжджу по базах,
щоб показати: 25 вильотів – досяжна ціль.
Ага, для одиниць.
Це всі, хто залишився.
Дванадцять екіпажів з...
З тридцяти п'яти, які прилетіли з Ґренландії.
Саме так.
Ми раді за тебе, Дай.
Саме так. Ми раді. Дуже за тебе раді. Дуже.
За хлопців, яких немає з нами, які мали б тут бути.
- За хлопців. - Так.
Так, за них.
Джентльмени, я сходжу до хлопців,
гляну, щоб вони без мене не засвяткувались.
- Чарлі Робертсон. - Що він надумав?
Один вибув.
Не витріщайся.
- Я не витріщаюсь. - Витріщаєшся.
Справді? Та ну.
Вас це не бентежить?
Збуджує й бентежить.
- Це Неш. Неш – це Неш. - Та я не про це.
Я про шалену гулянку через те, що один екіпаж не їде додому в трунах.
Чому? Чому ти завжди мусиш щось таке сказати?
Хто тут у нас.
Обережно, хлопці. Ось і наш танцюрист.
Так.
Не підігрівай його. А то розлякає дівчат.
Класно танцюєш.
Джентльмени, що я пропустив?
Я розглядаю дівуль, а Паппі пробує спонурити мені настрій.
- Тобто нічого. - Спаскудити.
Настрій. Спаскудити настрій.
Ні. Я просто кажу, що для нас це недобрий знак.
Один екіпаж зумів – тому таке несамовите гульбище?
Усі пілоти такі.
- Ти в курсі, що вони тебе бачать? - Надіюсь.
- Хлопці? - Дякую.
- Джентльмени. - Майоре Іґан.
Майоре Клевен.
Розентал. Неш.
Так.
Другі пілоти Спетц й Льюїс?
- Спіс, сер. - Спіс.
Льюїс, сер. Проте всі звуть мене Паппі.
- Ясно. - Хлопці...
До війни ви були пілотами?
- Я адвокат, сер. - Адвокат?
- Мав практику в... - Де навчилася літати на B-17?
- Ларедо, 9 місяців по 12 годин на день. - Ага.
Вогнева підготовка. Як і в Неша.
У вас, хлопців, неабияка репутація,
мушу вам сказати.
Ви про те, що ми літаємо в трусах?
Не зрозумів.
Ми славилися тим, що літали в білизні.
No comments yet. Be the first to leave one.