Johnny Got His Gun

ДЖОНУ ДАЛИ ЗБРОЮ

США набирає добровольців

Швидко прибув.

Медбригада була поруч.

Шлунок та грудна клітка непошкоджені.

Вони завжди скручуються в позу ембріону. Інстинктивно захищають нутрощі.

Це все, що вдалось врятувати.

- Його опізнали? - Ні.

Тоді він залишиться у нас.

Забираю його до повного загоєння рубців.

Це може довго тривати, пане полковнику.

Такий випадок вартує року лікарського життя.

Більше ніде такого не дізнаєшся.

Спинний мозок уникнув пошкоджень.

Тому його серце, нервова система і дихальний апарат функціонують.

Коротше кажучи, він житиме.

"Невідомий солдат, номер 4-7...

... післяопеційні вказівки полковника Тіллері...

... медичної служби армії С.Ш.А.

Хоча й мозочок дозволяє робити якісь певні рухи...

... вони не носять осмисленого характеру.

У випадку рвучких, періодичних рухів...

... їх слід вважати м'язовими спазмами.

І застосовувати заспокійливе.

Мозок зазнав сильних і незворотніх пошкоджень.

Якби я не був у цьому певен, то не дозволив би йому вижити.

Єдина причина продовжити його існування - ...

... це навчитись на ньому рятувати інших.

Доглядайте його так, наче він і справді відчуває біль.

Пам'ятайте, що професійний медичний догляд означає...

... повну відсутність співчуття до пацієнта.

А для цього не забувайте...

... що це безмозка істота...

... позбавлена відчуття болю, насолоди...

... мрій, пам'яті та думок.

Він більше ніколи не відчуватиме...

... і не думатиме.

До скону.

Де я?

Темно тут.

Треба було залишити світло. Твій батько гніватись буде.

Тато нічого не скаже.

Але хотіла тебе запитати...

... чому ти записався у добровольці?

І так залишилось лише шість місяців до призову.

Мої приятелі теж так вчинили.

Тебе б звільнили, бо у тебе тільки сестри.

Моя мама працює. А коли батьківщина кличе - треба йти.

Так повинно бути.

Ніхто не повинен іти. Тебе там уб'ють.

Я й на роботі можу загинути, і на вуличному переході.

Але я буду обережним, не хвилюйся.

Невже ти думаєш, що ті, що загинули, думали про свою загибель?

Є ж купа люду, що повертаються... більшість.

Але решта ніколи не повернеться.

Якщо з тобою щось трапиться - я не переживу.

Не кажи так.

Я кохаю тебе. Спраді кохаю.

Ану годі.

Не в моєму будинку.

Вам що, здається, що ви на задньому сидінні автомобіля?

Встаньте, обидва.

Він завтра від'їжджає.

Я знаю, знаю. Йди до своєї кімнати.

Ти залишся.

Я невелике цабе. Четверть віку гарував у шахтах.

А тепер - сраний машиніст.

Але то дрібне. Йди до неї, вона перелякана.

Будь милим з нею. Розумієш мене?

- Не кривди її. - Так, пане.

- Вона ще дівчина, зрозуміло? - Так, пане.

- Йди до ліжка, синку. -Так, пане.

Синку...

А я тебе бачу.

Гарна кімната.

Це від тата, за мій атестат.

Картина висить криво.

Це від мами залишилось.

- Може роззуєшся? - Гаразд.

- Джо, обернись. - Навіщо?

Мені треба встати.

Хочу тебе бачити.

А я не хочу.

- Подаш мені халат? - Звичайно.

Червоний, на дверях висить.

Що ти робиш?

Задуха.

Дай-но мені.

Підійди та й візьми. Ну добре, вдягай.

Спробуй з іншого боку. Давай допоможу. Ось так.

- Нам потрібні квіти. - Що? А, звичайно.

Якщо ти справді хочеш мене бачити...

Та якщо не хочеш, - то краще не треба.

Ну? Ти ще там?

- Так краще, правда? - Еге.

Ти вже пізнав жінку?

Так, як тебе - ще жодної.

Приємно чути.

- А ти? - Таке не питають.

- Чому? - Бо я панна.

Ти дівчисько!

Я ще не пізнала хлопця.

Я знаю.

Не можеш ти цього знати.

Я не хочу, щоб ти їхав. Чому б тобі не втікти?

Ти просто не хочеш, щоб я побачив Париж, от і все.

Не їдь, благаю.

Просто втічи.

Куди, - в антивійськову спілку?

Куди небуть. Я сховаю тебе, присягаюсь.

- Хочеш, щоб я заникався? - Так.

Тебе ж уб'ють, Джоне, уб'ють...

Рузвельт, великий патріот, сказав...

Пригорни мене міцніше.

Обома руками.

Господь Бог дарує нам перемогу!

Помолимось...

"Отче наш..."

Я не можу так молитись.

Можу тільки: "Боже, нехай він залишиться..."

"Нехай його не уб'ють..."

По вагонах!

Я повернусь...

Тут не вмикають світла?

Темно тут.

Темно й тихо.

Відчуваю, як кров пульсує у венах.

Але нічого не чутно.

Так буває, коли оглухнеш.

Ти глухий, Джо.

Глухий...

Може й ні. Може це тільки сон.

Господи, як болить!

Чую, як піт стікає шкірою.

Вона гаряча, волога, вкрита бинтами.

Навіть на голові.

Мене поранено в голову!

Нічний дзвінок - лихий знак.

Не дозволяй нікому брати слухавку, татку.

Що це? Кроки. Відчуваю їх коливання.

Що вони роблять?

Які перспективи, що житиме?

Нормальні.

Вони щось оглядають.

Дихає через трубку?

Рука на моїх грудях.

Дихає вільно.

Збільшуйте рівень кисню лише в крайніх випадках.

Не розумію.

Крапельниця з поживним розчином під'єднана? Добре.

У мене щось з обличчям?

Колостомія в порядку, систотомія теж.

- Транспорт готовий? - Так, пане.

Забирайте його.

Куди ви його везете?

До шпиталю святого Клода, у Жанвіллі.

Гаразд. Поїхали.

Я повертаюсь, мамо.

Дам знати, коли все закінчиться.

Незабаром я повернусь до праці.

Мені прикро, тату.

Прикро через твою очеретяну вудку.

Я любив тебе.

Мені зняли бинти з руки.

Свербить. От якби мене хтось почухав...

Можемо зняти шви.

І продезинфікувати.

Якби вони вивільнили моє лице, то я б побачив, що там робиться.

- Пробачте. - Дайте інший.

Ой! Вони мене щипають.

Ні, це скорше схоже...

... на укол чимось гарячим.

Знаю! Це як тоді, коли я розсік собі брову колючим дротом.

Тебе зашивають, а коли все заживає, - знімають шви.

Але тут щось інше.

Відчуваю, коли вони торкаються руки, але не чую долоні.

Щонайдалі - це...

... зап'ясток.

Зап'ясток.

Моя рука закінчується ближче!

Біля плеча!

Мені відрізали руку!

Боже милий, невже відрізали?

Вона ж потрібна мені для роботи!

Рука - то ж не якась там всохла гіляка.

Є ж якийсь закон для того...

Потрібен дозвіл, письмова згода.

Ви ж робите з людини каліку!

І після того залишається лише жебракувати.

Ні, тільки не другу руку!

Благаю вас, годі!

Переведіть його в окрему палату.

Для його ж блага.

Ізольовану палату, де ніхто його не побачить.

Немає вільних палат.

В комірку, будь куди.

Він і так нічого не побачить.

Комірка. Не заходити.

Життя - це лотерея, і шанси виграшу маленькі.

Той, хто грає у неї, повинен ретельно все зважувати.