More

Цей фільм для тих, кому вже 13 років або старше.

Планфілм дістріб'юшн представляє

Чарльз Р. Лачман, Девід Л. Льюїс Джет Філмз представляє

ЩЕ

за участю Мімзі Фармер, Клауса Ґрюнберґа

Гайнц Енґельманн, Мішель Шандерлі Генрі Вольф, Луїза Уінк

автор сценарію та режисер Барбет Шрьодер

оператор-постановник Нестор Альмендрос

Автори музики Pink Floyd

Париж

Лайно!

- Ти не схожий на німця. - Але я німець.

Такі не їздять автостопом.

Я уявляв собі цю подорож, як пошук пригод.

Я закінчив навчання з математики.

Я хотів жити.

Хотів спалити всі мости, всі ці формули,

і якщо я сам згорю, це мене влаштовувало.

Я хотів палати.

Я хотів сонця.

І я пішов за ним.

Бувай.

Я старів й старів, з першої сторінки.

Я прожив кожен рядок, що ти написав.

Візьми мене, візьми мене

з полиці в тебе над головою

і створи мені час де герої говорять віршами,

а розповідь сповнена добра...

- З мене досить. - Так швидко?

Схоже, я на мілині.

Попустися, хлопче.

Це всі твої гроші?

Не хвилюйся.

І я покинутий на полиці як і решта,

а в епілозі сказано наступне...

- Бувай. - Не бери до серця.

- Маєте дрібні гроші? - Ні.

Перепрошую.

- Агов. В чому справа? - Ці гроші, звідки вони?

Слухай, ти граєш як тупиця, а в самого хавіри нема.

Забудь.

Але чому?

Може мені пощастить.

- Дякую. - Та ладно тобі.

Не будь занудою.

Як тебе хоч звати?

Штефан Брукнер.

А я Чарлі. Що п'єш?

Але я плачу, гаразд?

Два пива.

Схоже ти здалеку мандруєш.

Так, з Любека.

- І куди прямуєш? - Хтозна. Може у Фес.

Мене цікавлять арабські математики.

Марокко.

Якось був там з другом. За нами гналися копи.

Тобто, вони не зовсім були копами.

Так, ми знайдемо тобі хавіру.

- Що знайдемо? - Хавіру. Житло.

О, це добре.

Чарлі, як ти поклав мені гроші назад до кишені?

Є способи.

- Професійний секрет. - Га?

В тебе спритні пальчики, га?

Угу.

Але я не користуюся.

Сподіваюся. З тобою все гаразд?

Ну, як пройшло?

Ніяк.

Годину грав без жодної пари.

Потім я назбирав фул-хаус, але в іншого хлопця був флеш-рояль.

Як би розжитися хлібцем?

Працювати.

- Ким? - Хтозна.

Давай продавати, е...

листівки, чи мапи метро, або щось таке?

Угу, хлопче, уявляю нас.

Може дівкам на шию сісти, га?

Це як з картами. Треба капітал.

- Агов. - Що?

Схоже ти чесна людина?

Так собі.

А ти?

Еге. Як ти. Так собі.

Маю лише цю роботу.

Красота. Беріг для друга.

- Скільки? - 2,000, бо трохи ризиковано.

Нічого серйозного.

Власники живуть там весь рік, але кожних вихідних їздять за місто.

Можете зробити це в суботу ввечері. Справа надійна.

- Який район? - Єлисейські поля. Елітний.

Подивимось на плані.

Це запросто.

Спальня, ванна,

Вітальня, один туалет, два туалети,

три туалети!

Ви купуєте речі?

- Готівкою? - Як завжди.

Хвилиночку. Гроші маєте?

- Треба зараз? - Хотілося б.

Слухайте, вони в мене будуть за декілька днів.

Гаразд, якщо ніхто не візьме цю роботу раніше.

- Хіба ви щойно не казали, що це для друга? - Друзів греблю гати.

Дай мені гроші.

Тут не багато, але для нас це чимало.

Решту отримаємо в середу.

- Гаразд. - Бувайте.

Я стояв на березі Нілу...

Агов.

- Привіт, Чарлі. - Як справи?

- Що тут відбувається? - Про це не хвилюйся.

- Отримав гроші? - Лише 200 франків.

Ну, в мене 550. Не вистачає 100.

Знаю. Чия це квартира?

Якогось заможного американця. Він вважає себе хіпі.

Он той хлопець.

- Вип'ємо. - Еге.

- Тут дуже добре. - Ось.

Ширяючі високо над бризом

Завжди йде куди їй заманеться

Вона полетить до островів

На Сонці

Я буду слідувати в її тіні...

Хто всі ці люди?

Звичайний натовп. Знаю лише декількох.

Хлопець там що передає цигарку.

Не знаю. Він тут завжди.

Я закохався з першого погляду.

Такий вже я є.

А дівчина? Блондинка?

- Де? - В кутку.

Я ревнував до хлопця з яким вона розмовляла.

Щ таке? Чого ти на мене так витріщився?

Її звати Естель. Вона живе в Нью-Йорку.

Я часто бачив її в ”Пусікет”.

- Але... - Що?

- Тримайся подалі. - Я не досить гарний?

Не в тому справа. Не можу пояснити.

- І все ж таки? - Облиш. Випий ще.

- Краще питиму пиво. - Пошукай на кухні.

Щось не бачу пива.

- Хочеш приготую тобі щось? - О, було б чудово.

Щоб таке зробити?

- Будеш маргариту? - На твій смак.

- Допомогти? - Ні. дякую.

Як тебе звати?

Естель.

То чим займається Чарлі?

Нічим.

А ти?

Нічим.

А ти?

Нічим.

Чому ти не п'єш? Не сподобалася моя штуковина?

О, так.

Я навіть трохи захмелів.

І я.

Я питав про тебе Чарлі.

- Справді? - Угу.

І що він каже?

Ні, не скажу.

От, лайно. Давай.

Ну...

Ну, я побачив тебе у кутку.

І я запитав Чарлі, а він сказав мені, що ти...

- Агов, нам час. - В чому справа?

Швидше! Треба звалювати. Привіт, крихітко.

- Що відбувається? - Куди тобі подзвонити? Де?

- Готель Луізіен. - Гаразд.

Я дістав решту грошей.

- Як? - Твоя зозуля залишила сумочку без нагляду.

- Що? - Її сумочка. Дякую що відволік її увагу.

- Ти шельма. - Ой, облиш.

Це лише наша нестача, 200 франків.

Я негайно поверну їй гроші.

Слухай, давай виконаємо нашу угоду. Потім гратимеш джентльмена.

Чому б тобі не забути про Естель?

Дідько.

Одяг. Самий одяг.

- Агов, Чарлі. - Чого?

Сюди.

Ого.

- Хто там? - Стефан.

- Хто? - Стефан!

Привіт.

Треба телефонувати перш ніж приходити.

Я приніс тобі дарунок.

Симпатичний пакуночок.

Я повертаю 200 франків які вкрав в тебе.

Цікаво.

Заходь.

- Тепер вони виросли до 400. - Невже?

- Саме. - Яким чином?

Відсоток з позики. В мене вигоріла справа, дякуючи тобі.

Вітаю. Наступного разу, як схочу вкласти гроші, прийду до тебе.

Авжеж...

Також, це виправдання щоб знову побачитись.

Ти мнеі нічого не винен.

Хочу тобі дещо розповісти.

Давай.