Your Name Engraved Herein (刻在你心底的名字)

NETFLIX ПРЕДСТАВЛЯЄ

Нащо зчинив бійку через кохання?

Не знаю, що сказати.

Ти трохи змінився.

Що ви мені порадите?

Розпочнемо.

В якому вона класі?

ПІСНЯ СОЛОМОНА 8:7 «РІКИ І ПОВЕНІ НЕ ВГАСЯТЬ ЛЮБОВ.

ХТО ЗА ЛЮБОВ УСІ СКАРБИ ВІДДАВ, ЛИШЕ ПОГОРДИ БИ ЗАЗНАВ».

Указом Президента від 14 липня 1987 року

ухвалено парламентський документ № 1641.

Із півночі 15 липня 1987 року оголошується

скасування воєнного стану у Тайвані.

Президент Чан Цзінго,

Прем'єр Юй Гохуа,

міністр оборони Чен Вей-юань.

1987 рік − ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ ВОЄННОГО СТАНУ

Щойно перевівся сюди?

«Вільні мистецтва», клас «Є».

Я в 11-А «Наукознавство».

Наостанок потренуємо легені.

Глибокий вдих і занурюємося з головою у воду.

Подивимося, хто витримає найдовше.

Починаймо.

Згодом дізнався,

що його звали «Пташка», а не «Йолоп».

Він казав, що то назва фільму.

Про двох справжніх друзів.

Один із них нормальний, а інший − божевільний.

Божевільного звали Пташкою.

Дві хвилини чотири секунди.

Побив свій рекорд.

Ти з глузду з’їхав?

Отче, яке найбільше безумство ви вчинили замолоду?

Перед відбоєм обов'язкова перевірка гуртожитку.

Не смійте ховати заборонені речі.

Невже я не казав, що ковдри слід складати охайно?

Дотримуйтеся особистої гігієни.

А ти, не зазнавайся.

Якось хтось заховав під матрацом комікси для дорослих.

Коли я його знайшов… А це що?

То не моє.

Гаразд, тут все чисто.

Нічого немає.

Не виставляй тут свої труси.

На цих жовті плями, викинь їх, вони смердять.

Я роблю це заради вашого фізичного і духовного розвитку.

Цю суперзірку слухати не варто.

Гаразд, залишу тобі.

Чому хочете перехитрити мене?

Гадаєте, воєнний стан скасували і все можна.

У цій школі його ніхто не скасовував.

Потім приберете у цій шафі.

Грішник знайде спасіння, щойно зречеться гріха.

Я роблю це, бо люблю вас. Я завжди за вами спостерігаю.

Очей з вас не зводжу.

Що це за витівки?

-Що ти робиш? -Нумо.

Нащо проліз у наш гуртожиток?

-Перевдягаймося. -Ходімо.

Що ти тут забув? Набридло жити?

Хотів позичити мило.

Ось, тримай.

Вперед.

Дідько.

Чорт.

Трясця.

Ти очманів?

Що ти коїш?

Де ти був?

Я геть не всрався.

До біса, ходімо.

Всім привіт, ми…

Група «Трубачі».

-Я власне Трубач. -Я Рокі.

Я Філ.

Я Цзя-хань.

Зараз я до тебе доберуся, пустунка.

Ходи до мене.

Не уявляєш, як важко у школі для хлопців.

Ти мов чернець, що спустився з гори. Такий збуджений!

Не любиш відвертих людей?

Ти ж граєш на музичному інструменті?

Грайся з моїм тілом, наче з інструментом.

Як тобі?

Не встає.

То ти…

Вибач.

Поводьтеся з інструментом , як із коханою.

Тримайте його з любов'ю,

інакше він перетвориться на каміння, і у глядачів кров із вух потече.

Пам'ятайте, що слід, як кажуть французи,

«Жити у моменті».

У вашому віці кохання таке прекрасне.

Воно знайде вас, якщо судилося. Ніщо йому не завадить.

Пусті слова. Звідки вам знати, якщо ніколи не любили?

Хто сказав, що не любив?

-Отакої, отче, невже любили? -Авжеж.

Отче, розкажіть нам.

Отче, одне просте запитання:

«Ви… цілувалися?»

Скажіть, як то було?

Хлопці, кохання − то не суто фізична близькість.

Вона також із Монреалю?

Так, звідти. Ми познайомилися на танцях.

Наші погляди зустрілися.

Задоволені? У нас попереду церемонія підняття прапора.

Отче, ви не закінчили.

Розкажу наступного разу.

У мене «прапор» вже піднявся.

Повечеряти?

Вийшов купити вечерю?

І випивку?

А ти…чого витріщився?

Хочеш до нього?

Агов, там, позаду, руки вгору!

Хтось із вас утік посеред ночі.

Думаєте, що я не знаю.

Це християнська школа. Господь бачить усіх вас.

Тож радше поводьтеся пристойно.

Пташко.

Це тобі.

Від синців на сідницях.

Дякую.

Зачекай, я майже закінчив.

Не холодно під крижаною водою?

Боляче?

Наступного разу напхай задні кишені газетами.

Я вже все.

Тягніть його.

Покажіть йому, де раки зимують.

-Не чіпайте мене! -Філ, тягни його далі.

Що вже втомився?

-Давай ще разок. -Довбаний квір.

-Нумо. -Мудило.

Це ти настукав директору?

-Ні. -Дивись мені.

-Не брешеш? -Ні.

Чому ж він щодня нас перевіряє?

-Якщо здав, щоб тобі хрін відсох. -Якого підзиряєте за мною?

От наволоч, тягни його сюди!

Дідько, ти досі дзявкаєш?

Не дивися, куди не треба.

Клята зараза.

Себе розглядай, а не мене!

Чув, що у гоміків немає волосся на тілі.

Зніми йому труси!

Ходи до мене.

Ні!

Отак.

Не ворушися!

Не смикайся!

-Лише спробуй ворухнутися. -Годі!

Час підсмажити твого друга.

Хоч раз рипнешся і все. Сюди його.

Хто тут?

Виходь негайно.

Кому сказав.

Це я.

Трясця, налякав мене до чортиків.

-Я після проносу у душ сходив. -Йди сюди.

Ти що вже трулі натягаєш?

Давай його сюди.

Вріж йому.

-Куди зібрався? -Не треба.

-Змитися хочеш? -А як здасть директору?

Гімнюк, навіть не думай.

Дзя-хань, всип йому.

Він щоночі зиркає на хазяйство Трубача.

Яка гидота.

Відгамсель його.

Чого чекаєш?

Хай встане навколішки.

На коліна!

Дзя-хань, від нього тільки більше шкоди.

Він і нас геями зробить.

Наваляй йому.

Нумо, не гальмуй.

Якщо бити, то до крові,

щоб моя отрута вас усіх забризкала.

Кожного з вас.

Чого чекаєш?

Довго він там сидів?

Мабуть, він усе бачив.

Чан Дзя-хань, ви разом милися?

Ні, я був у другій.

Що ти робиш?

Тут Трубач і всі інші.

Чому досі не спиш?

Тобі хана, якщо розбудиш їх.

Коли ти вийшов із душу,

не боявся, що тебе відлупцюють?

Заціни.

Де дістав?

У Скунса в кабінеті.

У нього в кабінеті?

Так.

Пригощайся.

Ті звуки

у таку тиху ніч