The first 200 lines.
ПІВНІЧНА ТЕРИТОРІЯ ГЛИБИНКА АВСТРАЛІЇ
Гайда, Банджо.
-Накопаємо наживки. -Так.
Якщо хочеш велику рибу, потрібна хороша наживка.
Добре є!
Це або дуже велика риба,
або в цій калюжі дебела ящірочка.
Ой! Це недобре.
Крокодил.
Це геть недобре.
-Там великий крокодил. -Ой!
Дивіться!
-Погляньте на його хвіст. -Господи.
Йому тут не місце. Треба його забрати звідси.
Тут худоба пасеться. Люди приходять.
Треба якомога швидше витягти його.
Так. От тільки задачка:
крокодил, дитина й вода.
-Тому… -Не пускай дитину у воду.
Ми встромимо цей дротик йому в потилицю.
Він його не поранить.
-Обережно. -Крокодил.
-Потримаєш? -Так.
-Я буду тут. -Так. Будь там.
У мами дуже великий крокодил.
Це не класно.
Закинь мотузку на морду.
Йому не хочеться гратися. Ось де він.
Стривай.
Обережно!
Я Матт Райт.
Я ловлю й переміщую найбільших крокодилів на Землі.
Щоб захистити їх і вберегти людей.
Дивися!
Робота з ними — у моїй крові.
Я довіряю команді своє життя.
Ось так.
Північна Територія — це дім моєї сім'ї.
Це один з найдикіших країв на Землі.
Немає нічого дикішого…
Тягни негайно!
…чи небезпечнішого за це.
Віллоу, уже встав?
На фермі «Куліба» крокодил краде худобу.
Беріть спорядження. Зустрінемося там.
-Гаразд, старий. -Будьте готові. До зустрічі.
Доброго ранку, друже. Погодуєш крокодилицю?
Так.
Тримайся!
Зачекай там.
Готовий?
Ось вона.
Стій-стій!
Це маленька крокодилиця.
-Маленька? -Ага.
Невелика, але точно люта.
Доброго ранку, Бандже!
-Ось і мама. -Привіт.
Що ви тут робите?
-Страшно? -Так.
-Слід триматися подалі? -Так.
Молодець.
Мені треба рушати.
-Подзвони, коли приземлишся. -Добре, кохана.
До зустрічі, сонце.
-Кохаю тебе. -І я тебе кохаю.
Помахай па-па!
Бувай.
У нас у Північній Території близько 150 000 крокодилів у дикій природі.
Коли крокодили крадуть худобу
чи несуть загрозу людям.
тоді-то нам і дзвонять.
І ми переселяємо крокодилів у безпечніше місце.
Це не найлегша робота у світі,
але, зрештою, хтось має це робити.
АНГАР МАТТА
Тримаєш?
Їдемо на ферму «Куліба» ловити крокодилів.
Добре є.
Ми їдемо далеко в глушину.
Готово!
Ми далеко від будь-якої крамниці чи магазину техніки.
І повинні бути готові до всього.
У нас є пастки для крокодилів. Є сіті, інші знаряддя.
Баггі, човни, гелікоптери.
Ми готові до всього, що він доручить.
Привіт, Віллоу. Ти на каналі?
Так, прийом.
Їду правильною дорогою. Джоко попереду.
Ми їдемо якнайшвидше.
Гаразд, старий. До зустрічі.
Потрібні надійні хлопці, що не зламаються під тиском,
бо все може швидко піти погано.
Я познайомився з Маттом у 18-річному віці, працюючи на фермі.
Після кількох пляшок рому й поганих рішень
ми стали друзями.
За ці роки в нас було кілька майже фатальних дзвінків, та це й весело.
Я працюю з Матті сім років пілотом гелікоптера.
Поєднання гелікоптерів і крокодилів робить справу небезпечною.
Я втратив кілька пальців,
але в роботі,
яку ми виконуємо, переживаєш не за пальці.
Скоріше за руки й ноги.
КУЛІБА
ТВАРИННИЦЬКА ФЕРМА «КУЛІБА» ПІВНІЧНА ТЕРИТОРІЯ
Я щойно приземлився на фермі «Куліба».
У її власника Мілтона біда з великим крокодилом.
Його треба спіймати й переселити.
Гайда.
-Мілтоне. -Привіт, Матті.
Як ти, друже?
Усе добре?
Як тут справи? У тебе клопоти з крокодилами?
З одним конкретним точно. Так.
-Ясно. -Величеньким таким.
Джек зве його «Коровожером».
Я люблю крокодилів, але не коли вони їдять худобу.
Коли розводиш худобу на сотнях тисяч гектарів глушини, як Мілтон,
то крокодили — це професійний ризик. Причому дорогий.
Убивають мінімум раз на тиждень.
Корова сьогодні, мабуть, коштує 1200 баксів.
А на рік 20 чи 30 корів утратити можна.
Нам не можна їх нищити, але можна ловити й переселяти.
А це вже справа Матті.
ОПЕРАЦІЯ «КОРОВОЖЕР»
Нещасний власник, проблемний крокодил.
Мені належить зупинити цього шкідника, переселивши або кудись подалі,
або в притулок, як-то мій біля Дарвіна.
Я намагаюся вгледіти Коровожера
й водночас відчуваю, що ця ловля буде серйозною.
Між хлопцями й річкою вісім кілометрів покарлюченої глушини.
Їм треба завезти туди крокодилячу пастку, вагою 900 кг,
а дорогу порозмивало.
Переді мною їде Вільсон,
у нього лиш два колеса торкаються землі. Так тут точно не проїдеш.
Я знайшов його.
Він величенький.
Віллоу, як зрозумів?
Прийом, старий. Плюс.
Ми знайшли якусь велику тварину
з коровою.
Прибудемо, облаштуємо цю пастку й спробуємо його швидко витягти.
Корова вже щось не дуже. Можемо зачепити її на канат,
тоді витягти її звідти
й використати як наживку.
Так, дорога поганенька.
Є можливість залишити причіп і переправити все гелікоптером?
Гаразд, можна й так. Ага.
Переправлення гелікоптером вимагають постійної пильності.
Усе може швидко піти шкереберть.
Немає права на помилку.
Треба її обернути.
Гаразд.
Ми облаштовуємо пастку лише за 30 метрів
від місця, де той великий крокодил гриз корову.
Працювати по коліна у воді — не ідеально,
але що треба, то треба.
Потягни її на себе.
Ага, саме так.
Піди до тієї корови
й обв'яжи шию канатом.
Я підійму її й переміщу в пастку,
і вона буде приманкою.
-Добре. -Будь украй обережним.
Крокодил прямо там.
Буде дуже цікаво.
Працюючи з крокодилами, слід бути обережним,
щоб не опинитися не в тому місці.
Тут видно розмір цього велетенського сліду.
Ми маємо справу з велетенським крокодилом.
Суперслід.
Найстрашніше в ловлі крокодилів —
те, що ми не знаємо, де саме вони перебувають.
Я не хочу стрибати у воду.
Хочу зробити це якнайбезпечніше.
Можуть бути за метр від вас, коли ви по коліна чи до талії у воді.
Не завжди відомо, де вони зараз.
Тож я просто тицяю довкола гілкою.
Щоб, якщо я наткнуся на щось, він укусив її першою.
І щоб перевірити, чи тут немає глибин, де б він міг залягти.
А тепер зав'язую.
Щойно Матт повернеться туди, він спустить її в мою пастку.
Відчуваєш запах?
Жахливо тхне!
Оце мене чорт заніс!
Встав штир.
-Трохи вниз. Отак добре? -Ага.
Пастка досить проста. Мотузка, що активує механізм, обводить наживку.
Тут добре.
Крокодил, що заходить,
має бути досить великим, щоб порвати мотузку.
Відтак шнур активує механізм, витягає штир, і ворота падають на місце.
Я встановлюю нагорі камери.
Вони покажуть нам крокодила, якого ми ловимо.
Спускайся, Коровожере.
Ти тепер наш.
Може минути кілька годин або й днів, поки Коровожер утрапить у пастку.
Поки ми чекаємо, приїхали Кайя і Банджо.
Рушимо в дику природу, потренуємо навички глушини.
Бо в таких віддалених і суворих землях, як Північна Територія,
No comments yet. Be the first to leave one.