Colombiana

"КОЛОМБІАНА"

Колумбія - 1992 рік.

- Не можу в це повірити. - Чому ні?

Тому що я люблю тебе, Фабіо, як сина.

Я вас теж, Дон Луїс, як батька.

Я буду сумувати за тобою.

Я теж буду по вас нудьгувати.

Добре.

Досить сентиментальної нісенітниці.

Вип'ємо? Ще слово, і розплачуся, як дві бабусі!

Давай!

За майбутнє!

За здоров'я та життя.

Щодо справи, ти все зрозумів?

Абсолютно.

Все тут.

- Копії ні? - Ви сумніваєтеся?

Гей, гей, гей!

Та киньте ви.

Прощай, Фабіо.

Я буду сумувати за тобою!

Поки, Марко.

Поки що.

Убий ублюдка.

Я не вірю йому. Негідник, ублюдок.

Щось не так, бос?

Мерзотник! Він вважає, мене ідіотом, робить з себе добряка!

Якби він кричав і погрожував вбити всю мою родину...

це було б краще!

У на всього близько години, щоб забратися з міста. Поїхали!

Давай, давай! Тисни на газ!

Залишіться тут! Будьте напоготові!

На збори 10 хвилин!

- Каталея, збирайся! - Я зібрана, мама!

Каталея!

Слухай мене, квіточка! Якщо щось трапиться мила, це...

це твій паспорт!

Якщо ти опинишся одна, йди за адресою на цій візитці,

покажеш це людині біля воріт.

- Я не розумію, тату. - Тобі й не треба розуміти!

Просто уважно слухай і запам'ятовуй!

Ось адреса. Сідай на автобус і їдь. Знайди свого дядька.

А це... це буде тебе охороняти!

Це орхідея "Каталея". Моя мама, твоя бабуся...

вирощувала їх. Щоранку я прокидався і втік до них.

Я вдихав їхній аромат.

Ось чому я назвав тебе Каталеей.

Ніколи не забувай, звідки ти родом!

Хай береже тебе Господь!

Привіт. Нам потрібен Дон Фабіо.

Його немає вдома.

Чорт!

- Я готова! - Пора. Пішли, швидше, швидше!

Пішли! Пішли!

Назад, назад, назад!

Його люди кажуть, його ще немає вдома.

Почекай хвилинку.

Занадто пізно, вони вже тут! Поквапся.

Я люблю тебе. Дуже сильно!

І я тебе люблю, тату.

Дякуємо.

- Вбийте його! - Зрозумів.

Плани міняються!

Каталея!

Алісія! Йдемо! Швидко!

Ти пам'ятаєш мене, Каталея?

Я був на твоєму хрещенні.

Мене звати Марко. Я був близьким другом твого батька.

Ти знаєш, хто такий Дон Луїс. Вірно?

Він був як батько для твого батька.

Це означає, що ви для нього, як сім'я.

Але... якщо... хтось.

Робить тобі добро...

а ти не відповідаєш йому тим же, відбуваються нехороші речі.

Ти добре вчишся в школі,

так що я знаю, тобі не складно це зрозуміти. Вірно?

Відмінно.

Отже, у твого тата була одна річ, яка належить Дону Луїсу. Маленька штучка.

Не більше, ніж ця.

Ти знаєш, де вона?

Що ж.

Якщо ти мені її даси, Дон Луїс буде просто щасливий і дуже вдячний.

Так що. Просто дай мені цю маленьку штучку,

яка належить йому.

Ти ж віддаси її?

Ти розумна дівчинка.

А в цьому житті, розумні дівчатка завжди мають те, що хочуть.

Просто скажи мені, мила...

Що ти хочеш?

Вбити Дона Луїса!

Вона мені потрібна жива!

Знайдіть її! Знайдіть цю сучку!

Не бешкетувати!

Вона не піде! Швидше!

Вибачте.

Посольство США. Джон Девіс.

Ти кажеш... що в тебе для нас щось є, люба?

Можна глянути?

Гаразд, у всіх п'ятихвилинний перерва на каву.

Джим, нам треба це записати.

- Звідки ти це взяли? - Мій тато дав.

А де твій тато?

Помер.

Ти знаєш що це?

Так.

Мій паспорт.

Скоро будемо в Майамі.

Дай, я тебе пристебни.

Ласкаво просимо в Америку.

Добре, йди. Я почекаю тут.

Каталея?

Привіт юна леді, куди бажаєте поїхати сьогодні?

- Чикаго! Це не сусідня вулиця, ти знаєш?

Скільки?

Гей, дівчинка... Що ти тут робиш?

Еміліо.

Тебе запитує якась дівчинка.

Нехай почекає як і всі.

Вона не така, як усі.

Її звуть Каталея.

Каталея!

Дядя.

Я думав, ти мертва.

Ти в безпеці.

Все добре. Ти в безпеці.

Все позаду.

Дякую, мамо.

Доброго ранку, Ката.

У тебе як...

у твоєї матері... гарні очі.

Не бійся!

Тепер це твій будинок.

Коли ти висипалася останній раз?

Я не знаю. Давним-давно.

Це погано. Молодому організму потрібен сон.

У твоєму віці я спав по пів дня.

Я не знаю, чи допомогло це зростання,

але зате я завжди був готовий до будь-яких несподіванок.

У чиїй кімнаті я спала?

Мого сина.

Він був двоюрідним братом тобі.

Де він?

Він мертвий.

Убили?

Так.

Хто?

Його вже немає в живих.

Ти дуже талановита.

- Може ти хочеш стати художником? - Я хочу бути як Зена.

Принцесою - войовниці.

Більше ніким?

Ні?

Я хочу бути кілером.

Ти допоможеш мені?

Звичайно.

Зазвичай ми не приймаємо учнів в середині навчального року.

Але при таких обставинах, що її батьки загинули в автокатастрофі.

Ось. Це... список необхідних шкільного приладдя.

На жаль...

Вона ще не відійшла від потрясіння.

Звичайно.

До понеділка, Каталея.

Таке гарне ім'я.

Дякуємо.

Після того, як ми все це купимо, ми підемо на вулицю Максвелла...

їсти хот-доги у місцевих поляків.

Ти любиш хот доги?

У чому справа?

Я не хочу вчитися в цій школі.

Я ж казала тобі, що я хочу.

Ти не хочеш мені допомогти? Прекрасно.

Я сама впораюся.

Дивись.

Бачиш? Ти цього хочеш?

Ти хочеш, щоб я навчив тебе бути кілером? Немає проблем. Я навчу.

Але через 5 років ти будеш мертва.

Якщо хочеш бути кілером і вижити, ти повинна бути розумною.

Мало натискати на курок, треба ще і багато знати.

Ти повинна знати, як влаштований світ, як думають люди...

Тобі треба стати психологом.

Я не можу тебе навчити цьому, поки ти не освоїш шкільну програму.

Зрозуміла?

Ну давай. Що це буде? Каталея? Обирай.

Давай.

Прямо зараз. Обирай. Давай.

Чого хочеш? Обирай.

Молодець.

Каліфорнія. 15 років по тому.

- Ей, приятель. - У мене класна хрень.

- У мене є пропозиція... - Так?

Ти знаєш, давай прикупив дещо.

ця приправа трохи схоже на те, про що ми говорили.

Про тих, панчішках...

які йдуть вгору по стегнах. - Вірно, клас!

Це було 14 років тому. Ти зрозумів про що я?

Хоча, ти любиш тріскати стейки...

іноді баранину порубати непогано, вірно?

Саме так.

О, Господи!

Сучий син!