No Country for Old Men

СТАРИМ ТУТ НЕ МІСЦЕ

Я став шерифом у цьому окрузі, як мені було 25 років.

Аж не віриться.

Мій дід був шерифом. Батько теж.

Ми були шерифами одночасно.

Батько в Ппано, а я тут.

Він цим, мабуть, дуже пишався.

Бо я пишався.

Колись шерифи, бувало, не носили зброї.

Багатьом у це важко повірити.

Джім Скарборо не носив. Це молодший Джім.

І Ґастон Бойкінс не носив, у окрузі Команч.

Я завжди любив слухати про людей, що жили колись.

Не втрачав жодної нагоди.

Мимоволі порівнюєш себе з тими людьми.

Питаєш себе - як би вони діяли в наш час.

Недавно я пвідправив на електричний стілець одного хлопця.

Сам його заарештував,

сам проти нього свідчив.

Він убив 14-річну дівчинку.

Газети писали, що злочин було скоєно є стані афекту...

...та він мені сказав, що ніякого афекту не було.

Розповів, що планував когось убити,

скільки себе знає.

Сказав, якщо його випустять, він уб'є знову.

Сказав, що розуміє - він потрапить у пекло.

Хвилин через 15 після смерті. Не знаю, що й сказати.

Не знаю.

Сучасні злочини важко навіть збагнути.

Не скажу, що я боюся.

Я завжди знає, що на цій роботі треба бути готовим бо смерті.

Та я не хочу марно ризикувати...

...йдучи назустріч тому, чого не розумію.

А тут доведеться наражати на небезпеку свою душу.

І при цьому казати: "Нічого".

"Я стану таким, як цей світ".

Так точно, сер, я щойно зайшов.

Шерифе, у нього був якийсь балон, наче кисневий.

Як при раку легень.

І шланг у рукаві.

Самі побачите, як приїдете.

Так точно, все під контролем.

- Чого зупинили? -Будь ласка, вийдіть з машини.

- А що таке? - Вийдіть з машини, сер.

Що це таке?

Стійте спокійно.

Стій спокійно.

Води.

Води. Заради Бога.

Води.

Нема в мене води.

Води.

Я ж тобі сказав, що нема "аква".

Англійською говориш?

Де останній?

Ультімо омбре. Останній, той, що вцілів.

Куди він пішов?

- Я пішов би туди, звідки прийшов. - Двері...

Тут є вовки...

Нема ніяких "лобос".

Ти зупинився глянути, що ззаду.

І зараз мене, дурня, застрелиш.

Але якщо ти зупинився,

то зупинився в затінку.

- Що у портфелі? - Повно грошей.

Так не буває.

- Де ти взяв пістолет? - Там, де треба.

- Ти цей пістолет купив? - Ні. Знайшов.

- Луелін! - Що? Не кричи.

Що ти віддав за цю штуку?

Не треба тобі все знати, Карло Джін.

Мені треба знати.

Якщо не закриєш пащу,

відведу тебе в спальню і вдрючу.

Брешеш.

А ти перевір.

Що ж.

Я навіть не хочу знати, де ти був цілий день.

Правильний підхід.

НУ Що ж.

- Луелін. - Що?

- Що ти робиш, маленький? - Іду.

І куди йдеш?

Я забув дещо зробити. Скоро повернуся.

І що ж ти надумав робити?

Одну страшенну дурість, але все одно піду.

Якщо не повернуся, скажи матері, що я 'її' люблю.

Твоя мати вмерла, Луелін.

Тоді я сам їй скажу.

- Скільки? -69 центів.

І за бензин.

Дощу не було по дорозі?

- По якій дорозі? - Я бачу, Ви з Далласа.

Яке твоє діло, звідки я?

Друзяка.

- Я нічого такого не мав на увазі. - Точно нічого?

Я просто так сказав для розмови.

Якщо Ви не приймаєте моїх вибачень, то я не знаю.

- Ви ще щось хочете? - Не знаю. А що саме?

Щось не так?

- З чим? - З чим-небудь.

Це ти мене питаєш?

Щось з чимось не так?

- Ви ще щось хочете? - Ти мене про це вже питав.

Мені пора закривати.

- Пора зачиняти? - Так, сер.

- О котрій годині зачиняєш? - Зараз. Зачиняю зараз.

"Зараз" - це не час. О котрій завжди зачиняєш?

Тоді, як смеркне. Коли темно.

Сам не тямиш, що мелеш?

Сер?

Я кажу, що ти сам не тямиш, що говориш.

- Коли ти лягаєш спати? - Сер?

Ти що, глухий? Я спитав, коли ти лягаєш спати?

Приблизно о 21.30.

Я можу вернутися в цей час.

Навіщо Вам вертатися? Тут буде зачинено.

Ти вже казав.

Мені треба зачиняти.

Ти живеш у будинку отам ззаду?

Так.

Ти тут прожив усе життя?

Ця заправка спочатку належала тестеві.

Заради неї оженився?

Ми багато років прожили в Темплі, штат Техас.

Виростили там дітей. У Темплі.

Сюди переїхали 4 роки тому.

Ти оженився заради заправки.

Можете й так це називати.

Мені не треба ніяк називати. Так воно і є.

В "орел-решку" програвав?

Тобто?

Що ти найбільше був програв в "орел-решку"?

Не знаю. Не можу сказати.

Угадуй.

- Угадувати? - Так.

- Навіщо? - Угадуй і все.

Треба знати, навіщо вгадуєш.

Тобі треба вгадувати.

Я за тебе вгадати не можу. Це буде нечесно.

- Я ж нічого не поставив. - Поставив.

Ти поставив усе своє життя. Просто ти цього не знав.

-3наєш, який рік на цій монеті? - Ні.

1958.

Вона мандрувала 22 роки, щоб потрапити сюди. Тепер вона тут.

І це або орел, або решка.

Угадуй.

А що я можу виграти?

Усе.

- Як це? - Ти можеш виграти все. Угадуй.

НУ добре.

Тоді "орел".

Молодець.

Не клади 'й в кишеню.

Це твій щасливий четвертак.

- Куди ж 'її' покласти? - Куди завгодно, тільки не в кишеню.

А то вона змішається з іншими й стане простою монетою.

Якою вона і є.

Луелін?

Що за чорт?

- В Одесу. - Навіщо нам в Одесу?

Не нам. Тобі. Поживеш у матері.

Чого це?

Зараз неділя, північ.

Суд відкриють через 9 годин.

Поліція звірить номерний знак мого пікапа

й номер на моторі.

О 9.30 поліція вже буде тут.

І довго нам доведеться...

А коли б ти перестала шукати

свої два мільйони доларів?

Що я скажу мамі?

Стань у дверях і загорлай: "Мамо, я приїхала!".

- Луелін... - Збирай речі.

Якщо тут щось залишиш, то вже ніколи не побачиш.

Не напружуйся просити пробачення.

Так вийшло.

Я вже нічого не можу змінити.

Сідай посередині.

- Це його пікап? - Так.

Викрутка є?

Хто порізав шини?

Мексиканці, мабуть. Не ми.

- Тут дохлий пес. - Так і є.

- Де приймач? - У мене.

Трупи смердять.

Потримай ліхтар.

Діє?

Є що-небудь?

Ані звуку-

Ясно...

Ану дай мені.

- Я думала, щось горить. - Таки горіло.

Вендел каже, що в пустелі теж щось сталося.

Заходь.

Коли округ почне платити за оренду мого коня?

Я тебе люблю щодень більше.

Як приємно.

- Будь обережний. - Я завжди обережний.

- Не зроби собі якоїсь шкоди. - Та ніколи!