Monday

Крістосе, я залишила тобі вже три повідомлення

і ти вочевидь мене ігноруєш.

Я думала ти приїдеш.

Сподівалася, що зможемо попрощатися,

як цивілізовані люди.

Вочевидь тебе це не цікавить, тож...

Знаєш, що? Йди до біса, Крістосе.

Пішов ти.

У тебе нюх на американських краль.

Та облиш, дівчина просто вражаюча.

-Підійди познайомитися. -Ні, я працюю.

Годі тобі, я твій плейлист напам'ять знаю.

R&B на повторі, а потім трішки диско.

Та не R&B це, і не диско!

Годі тобі, це ж 20-хвилинний трек, пішли вже!

Гей! Трясця!

П'ЯТНИЦЯ

-Перепрошую. -Вибачте.

Що ж, послухайте.

Ти американка, він американець.

Ти чоловік, вона жінка. Все просто.

-Якого дідька, Арґірісе! -Хто це, в біса, такий?

Арґіріс. Не знаєш такого?

-Ні. -Він придурок.

Одразу до роботи, еге ж!

Підемо звідси?

-Так. -Давай.

Пішли.

Добрий ранок!

-Тут, взагалі-то, діти! -Пані, ідіть-но назад.

Може, принести вам кави абощо?

Що це таке?

Одягніться уже.

Тут навколо діти. Зробіть щось!

Пані, повертайтеся на своє місце!

Ми самі розберемося.

Одягайся, пішли.

Та вони п'яні. Наручники і вперед.

Привіт, я Мікі.

Я Хлоя.

Приємно.

Заходьте.

Ну ж бо, хутчіш.

Вітаю!

-Вітаю, комісаре. -Що тут у нас?

Застукали їх голими на пляжі.

А мені що накажете робити? Одягнути їх?

-Ми їм це вже наказали. -Познімайте наручники!

Посвідчення особи зі собою? Паспорти?

-Так. -Паспорт? ID-картка?

Дідько, моя сумка. Я загубила її.

Ми...

Америкоси!

Так, американці.

Улюблена баскетбольна команда?

Кавальєри.

Так. А ваша?

Мілвокі.

-Точно, Яніс же грек. -Грек, так!

-Авжеж. -Атож.

Нехай підпишуться і відпускайте їх.

-Містер. -Так.

-Одягатися, так? -Так.

-Пляж – одягатися. -Звісно.

Так, авжеж.

Вдома – не одягатися.

Куди ти йдеш?

Я мушу повернутися за сумкою.

Я з тобою.

Треба забрати велосипед.

Добре.

Ви ж повертатиметеся на пляж?

Перекур.

Ну ж бо, прошу. Куріння шкодить здоров'ю.

Підвезіть нас.

Та нехай, підвезу.

Ну що за...

Дякую.

Велике дякую.

Боже! Є хто живий?

Зачинено?

Так.

Агов!

-Думаю, його немає вдома. -Є хто?

-Кому ти телефонуєш? -Арґірісу.

-Кому? -Тому, хто нас познайомив.

Придурку.

Так, це будинок його баби.

Радше, один із.

Ну що ж.

Трясця!

Пішли, треба повертатись у місто.

Ні, я зачекаю, мушу забрати свою сумку.

Зателефонуємо йому пізніше і заберемо. Давай відвезу тебе назад.

Візвезеш мене додому?

Куди завгодно.

Приїхали.

-Дуже дякую. -Вау, непогано.

Ага.

Дякую.

Спасибі, що відвіз додому, справді.

Звичайно, без проблем.

Гарно погуляли.

Так, приємно було познайомитись.

Мікі.

Я пам'ятаю.

-Хлоя. -Хлоя.

Які плани на вечір?

Пакуватиму валізи. Завтра повертаюсь до США.

Справді? Надовго?

Назавжди.

З мене вистачає Греції.

Що ж, якщо хочеш добре попрощатися,

ввечері я буду діджеєм на острові.

Буде дуже весело.

Думаю, мені краще підготуватися до відльоту.

То я піду, гаразд?

Дякую і дякую за те, що не був козлом.

Це для мене щось новеньке.

Старатися не бути козлом, зрозумів.

Гаразд, я пішла.

У тебе ж немає ключів, правда? Вони у сумці?

Так.

Але, хоч один з сусідів, я думаю.

То поїдеш на острів зі мною?

Заходь.

Ну ось.

Перепрошую за безлад.

-Гарненько. -Так, це ж...

Район Кіпселі.

Це твій друг, придурок Арґіріс.

Так, він придурок, але з добрим серцем.

У тебе просто так його фото, чи це його квартира?

Ну, це квартира його баби, але вона померла.

Вона була дуже багатою.

Гаразд, якщо поспішимо, то ще встигнемо на пором.

Я мушу сходити в душ, чи, хоча би, освіжитися.

Серйозно? Тобі треба освіжитися?

-Так. -Та невже?

Будь ласка. І, може, ти маєш якийсь одяг для мене?

Я більше не можу в цьому ходити.

Так, ось.

І ось ще.

-І ще це... -Окей.

-Дякую. -Підійде.

-І рушник. -Звісно.

-Знайшов. -Дякую.

-Окей. Ванна тут? -Ні, ось тут.

-Дякую! -Це кімната мого сусіда.

Окей, чудово, дякую.

Ага. Ти зі всім розберешся, чи...

Пісок.

Запевняю, що так.

-Гаразд. -Гаразд? Побачимось.

Агов, Мікі?

Ні, ну...

Що ти робиш?

Ти ж зіпсуєш свої брюки.

Комусь слід бути терплячішим.

Другу обріжеш?

Зараз. Слід бути обережним, працюючи з гострими предметами...

Я тебе недостатньо добре знаю для таких маніпуляцій.

-Що ж... -О боже.

-Непогано вийшло. -Окей.

-Гаразд, мені підходить, непогано вийшло.

Добре. Ось тут трішки опустимо.

Чудово.

А рукава?

Хвильку.

Так, здається...

Непогано?

Гей! Гаразд, ходімо.

Освіжилась і вперед.

То, чим ти була зайнята у Греції?

Я юрист з імміграційних питань. Фрілансер.

О боже!

-О боже! -Облиш.

Допомагаю людям потрапити до Америки.

-Просто прекрасно. -Що таке, недолюблюєш юристів?

Залежить яких.

Люди різні бувають.

Ну, ця юристка тобі, наче, до вподоби.

Це ми ще побачимо.

Якщо я переможу, то ти знімеш футболку.

Готуйся.

Хіба ти не сумуватимеш за цим?

Ну, я пробула тут 18 місяців. Думаю, цього достатньо.

Справді?

А якщо чесно?

У тебе є колишній чоловік?

Можливо, діти?

Тебе звільнили з роботи?

Причин завжди є багато.

Авжеж.

Ти така скритна!

-А ти тут скільки вже? -Сім років, крихітко.

Отакої! Чому?

А чому б і ні? Поглянь навколо.

Так, не посперечаєшся.

То ти з Клівленда?