Love Like the Falling Petals (桜のような僕の恋人)

NETFLIX ПРЕДСТАВЛЯЄ

Я завдав тобі глибоких страждань.

Що ти відчула тієї миті?

Сум… Чи, може, ненависть?

Хоч як я про це шкодую, я не можу віднайти відповідь.

Тож єдине, що я можу робити, - це продовжувати тебе шукати.

Ту, що я зустрів тієї весни,

коли моє кохання розцвіло мов сакура.

Квітне сакура.

Авжеж.

Наступного тижня розквітне повністю.

Уже можна милуватися квітами.

Я була така заклопотана, що й не помітила, що вже весна.

Через тиждень підуть дощі, тож краще наступного тижня.

-Наступного тижня? -Так.

У тебе є плани на свята?

Жодних.

А ти як завжди зайнятий?

О, не зовсім.

Так чудово, що ти професійний фотограф.

Що ти зараз фотографуєш?

Ну…

Я знаю. Цвітіння сакури?

Так.

-Боже. -Цвітіння сакури…

Це так гарно.

О так.

Хочеш піти зі мною…

-Що ти робиш? Принеси рушник! -Гаразд!

З тобою все гаразд?

-У нас є лід? -Так.

-Де? -У службовому приміщенні.

-Вибач! -Як ти?

Ти плакала.

Через мою жалюгідну мочку.

Уперше ми зустрілися за пів року до того.

Це був звичайнісінький день.

Я Місакі Аріаке, і я сьогодні буду вашою перукаркою.

Я мав купон на безплатну стрижку

і сидів геть розгублений, коли ти з'явилася.

Яку зачіску хочете?

Га?

Вирішуйте самі.

Як хочете.

Що думаєте?

Думаю, це…

Значно охайніше, ніж зазвичай.

Яке полегшення!

Чесно кажучи, у мене калатало серце.

Розумієте, так сталося,

що ви мій перший клієнт.

Ти посміхнулася всім обличчям.

Після того я щомісяця ходив у «Пенні Лейн».

Ти знав?

-У тебе на голові два невеликі вихори. -Так.

Кажуть, ті, у кого два вихори, - природжені генії.

Потрохи ми розговорилися.

Ти назвала фільм, що тобі сподобався,

і я кілька разів подивився його перед наступним записом.

Дізнавшись, що ти неодружена,

я так зрадів, що пішов у парк і катався на гойдалках, як дитина.

Знаю. Цвітіння сакури?

Так.

Нарешті, коли я набрався сміливості запросити тебе на побачення…

О так. Ти не хочеш піти зі мною…

Вибач.

Ні, нічого. Не переймайся.

Я невчасно повернув…

Ні, це я винна!

Я оплачу лікування та все відшкодую.

Я зроблю все, що хочеш.

Що завгодно?

Так.

У такому разі…

Помилуєшся зі мною цвітінням сакури?

Запрошую тебе на побачення.

«АРІАКЕ»

Скажи мені номер телефону того хлопця з мочкою.

Я його вполюю, відітну йому другу мочку

та порубаю її на фарш!

Припини!

Не говори про це, коли я їм дещо схоже на вухо!

Однак ти маєш вибачитися перед ним.

Не кажи дурниць. Якщо він каже, що все гаразд, отже, усе гаразд.

Я зламав стільки кісток…

Це тому, що ти не дотягнув і програв у четвертому раунді.

Я тобі казав: це був восьмий раунд.

Не заводь знову про це мову!

Я вже пообіцяла, що зроблю, що завгодно. Не втручайся.

Він не може не втручатися, Місакі.

Відколи померли твої батьки,

він замінив тобі батька.

Так?

Він інакше не може, Місакі.

Я йому вдячна, та часом він перегинає палицю.

-Вона йому сказала. -Ти забагато випив.

Не відчиняй вівтар без дозволу.

Мушу запитати,

чому ти зустрічаєшся з Такасі?

Ти така гарна,

працюєш у косметичній компанії, розробляєш нові продукти.

Що ти в ньому знайшла?

Перепрошую?

Але я вважаю, що це мило.

Що?

-О ні! -Справді?

Серйозно?

Я про побачення з тим молодим фотографом.

Що?

Я не вважаю це побаченням.

Це просто відшкодування збитків.

-Відшкодування? -Збитків?

Що?

Що довше ти не ходиш на побачення, то важче знову почати.

Не лізь не у свої справи.

Як щодо тебе?

Мені нема через що перейматися!

-Справді? -Чек, будь ласка!

Я щиро перепрошую за всі спричинені незручності.

Помилку на роботі потрібно відробляти.

Зрозуміло?

Так.

Тоді гайда до роботи.

-Із задоволенням. -Гаразд.

Добре, готуймося.

-Так. -Так.

О ні. Ще одна.

Що? Сива волосина?

У мене їх останнім часом побільшало.

Я її тобі виріжу.

Може, треба пофарбувати волосся.

Певно, це через нерви.

Так, це жахлива робота.

Твоя правда!

Щодо побачення. Вибач, що так пізно повідомляю.

Це я, Харуто Асакура.

Можна чек, будь ласка?

Вибач.

Щодо побачення, про яке ми домовилися днями.

Я хочу, щоб воно відбулося наступного вівторка, якщо ти будеш вільна.

Зустрічаємося об 11:00

біля південного виходу зі станції Сіндзюку.

Будь ласка, зауваж, що я кажу не про Південну терасу, а…

«З нетерпінням чекаю на зустріч».

Ого.

Він надто офіційний.

МІСАКІ АРІАКЕ

Зрозуміло. Також чекаю з нетерпінням

-на зустріч із тобою. -Гаразд!

Я радо допоможу тобі робити фотографії.

Я мав вибачитися за те,

що збрехав їй.

Я мріяв стати фотографом.

Коли я закінчив школу,

батько купив мені Nikon F3, і я тримався за нього як за виграшний лотерейний білет

дорогою до Токіо.

Токійська вежа здалася мені бундючною.

-Вибачте! -А натовпу я боявся до чортиків.

Але я був у захваті, адже фотографував у місті мрії.

Це була моя перша фотографія.

Але…

Ти так зіпсуєш зйомку, телепню!

Думай!

Будь уважний, чорт забирай! Облиш. Макото, зроби це.

Гаразд.

-Іди налаштуй монітор. -Вибачте.

Мене взяли інтерном у фотостудію.

-Проба! -Але робота виявилася важчою, ніж уявляв.

Асакуро.

-І я почувався нездарою. -Кабель розірваний.

Гаразд.

До зустрічі.

До побачення.

Я пішов звідти менш ніж за рік.

-Так! -Дивовижно!

-Це було чудово! -Так!

Після цього я перебивався різними підробітками.

Казав собі, що просто

набираюся сил.

Що це тимчасова перерва.

Поки знову не відчую бажання натиснути на кнопку спуску.

Я Місакі Аріаке, і я сьогодні буду вашою перукаркою.

Яку зачіску ви хочете?

Саме тоді

я зустрів тебе.

Спостерігаючи, як ти нервуєшся, підрізаючи мені волосся,

я згадав колишнього себе.

До речі, ким ти працюєш?

Ну…

Я… роблю фотографії.

-Фотографії? -Так.

Ти фотограф?

Ну, так.

-Ого! -Я лише починаю.

Це так круто.

Ти не робиш фотографії?

О, ну…

Як щодо тебе?

Чому ти захотіла стати перукаркою?

О, ну…