The first 200 lines.
"Золотий лев" на Венеціанському кінофестивалі 1966 року.
Міжнародна нагорода кінокритиків. 1966 рік.
Нагорода від міста Венеція 1966 року.
Раніше не міг розказати?
Не було б цих складнощів.
Він нарешті розговорився.
Дай йому кави.
Не хвилюйся.
Випий. Тобі стане краще.
Не сприймай це так близько.
- Це правда? - Ніби так. Вулиця Абдерам, 3.
Одягніть його.
Збадьорись.
Усе закінчується. Треба тільки зробити ще одне маленьке зусилля.
Стояти можеш?
Пустіть його.
Ось, одягнись.
Форма твого розміру.
Ми зараз вирушаємо до Казбаху. У формі вони тебе не впізнають.
Покажеш нам де переховується Алі Ла Пуанте.
Після цього ми тебе відпустимо.
Дайте йому картуза і одягніть.
Вітаю у війську!
Годі блазнювати, Лаґлуа!
Ходімо.
Досить! Хочеш знову цих складнощів?
Годі дуріти. Зберися.
"БИТВА ЗА АЛЖИР"
Фільм Джілло Понтекорво
Автор сценарію - Франко Солінас
Оператор - Марчелло Ґатті
Композитори - Енніо Морріконе та Джілло Понтекорво
Мабуть вони не знають, що ми тут.
Алі Ла Пуанте, будинок оточено. Опір не має сенсу.
Здавайся. Але спочатку нехай вийдуть жінка з хлопчиком.
Потім твій спільник, а тоді виходь ти.
Зброю залиш там.
Без фокусів. Тобі кінець.
Ти у нас під прицілом. У тебе жодних шансів. Тобі ясно?
Ти чуєш мене, Алі?
Слухай уважно! Ти - останній! Усьому кінець.
Організації кінець.
Усі мертві або у в'язниці.
Якщо ти зараз вийдеш, тебе чекатиме справедливий суд.
Вирішуй!
Алжир, 1954 рік.
Європейська частина міста.
Казбах.
"Національний визвольний фронт", повідомлення № 1:
Народе Алжиру, наша боротьба спрямована проти колоніалізму.
Наша мета - незалежність і відновлення Алжирської держави,
згідно принципів ісламу та поваги до основних свобод,
не залежно від раси та віросповідання.
Щоб уникнути кровопролиття, ми пропонуємо французькій владі
розпочати з нами переговори щодо нашого права на самовизначення.
Алжирці, це - ваш обов'язок: зберегти нашу країну та відновити її свободу.
Її перемога буде належати вам.
Вперед, братове! Об'єднуйтесь! "Національний фронт" закликає до зброї.
Пані та панове, робіть ваші ставки.
Цей програє, цей програє...
Туз виграє.
500 франків.
Ваша черга, мадам.
Туз виграє, ця програє.
Він завжди там!
- Що за поспіх? - Зупини його.
Знесіть голову виродкові!
Ім'я - Алі.
Прізвисько - Алі Ла Пуанте. Народився 15 січня 1930 року в Міліані.
Неписьменний.
Рід занять: чорнороб, муляр, боксер. В даний час безробітний.
Військовий статус: уникає служби.
1942 рік, Алжирський суд у справах неповнолітніх,
один рік у виправній колонії за вандалізм.
1944 рік, Оранський суд у справах неповнолітніх,
2 роки за хуліганство.
1949 рік, суд Алжиру, 8-місячне ув'язнення
за образу офіцера поліції.
Аллах величний!
Хай живе Алжир!
Хай живе Алжир!
Замовкніть! Ось він.
Тихо.
5 місяців після цього.
Геть!
"У людей два обличчя. Одне сміється, а інше плаче". Геть!
"У людей два обличчя. Одне сміється, а інше плаче".
Тебе прислали вони?
Так, вони.
Ось.
Зачекай!
Повернись.
- Вмієш читати? - Так.
Прочитай.
"На вулиці Рандон, в Казбаху, є мусульманське кафе.
Мерабі, власник кафе, - інформатор поліції.
Кожного дня о 5:00 туди приходить французький поліцейський.
Стоїть кілька хвилин, п'ючи каву та отримуючи інформацію.
Потім іде. Ти повинен убити поліцейського".
- Не Мерабі? - Ні, поліцейського.
Гаразд.
"Ти не маєш права на невдачу.
Справа від кафе ти побачиш дівчину з кошиком.
Ви обоє підете за поліцейським.
У потрібний момент вона передасть тобі револьвер.
Ти повинен тільки натиснути на курок".
Відійди!
Дивіться, брати!
Привіт! Боїшся?
Погляньте, як організація знищує зрадників.
- Сука! Ти мене підставила. - Обережно, поліція!
- Негайно поясни! - Якщо нас до цього не спіймають.
Хто послав тебе? Відведи мене до нього.
- Він чекає. - Де?
Побачиш, якщо нас не спіймають.
Іди першою. Я за тобою.
А що, якщо ти зрадник? Ми мали переконатися.
- Пістолет був пустим. - Скажімо, ти - шпигун поліції,
НВФ зв'язується з тобою у в'язниці, щоб ти пішов на справу,
і французи дозволяють тобі втекти.
І стріляють у мене?
Холостими.
Ти втікаєш, ідеш за адресою, яку вказав тобі НВФ у в'язниці,
і проникаєш до нас.
А хто ти?
Джаффар. Ель-Гаді Джаффар.
Щоб приєднатися до нас треба виконати завдання.
Якщо я накажу вбити власника бару, алжирця,
то поліція дозволить його убити, навіть, якщо він - інформатор.
Але це не підтвердить твою відданість.
Якщо ж я накажу тобі убити поліцейського,
то французи цього ніколи не дозволять.
І якщо ти - один з них, ти цього не робитимеш.
Але ж я не вбив його.
Ні, але ти намагався. І це найважливіше.
Ти мені не довіряєш!
Годі. Заспокойся.
Взагалі-то, я наказував стріляти йому у спину.
Нізащо!
Ти досі не зрозумів.
Поясни краще.
Гаразд, поясню.
Перш за все, нам треба зорганізуватися
та убезпечити наші укриття.
Після цього можна починати діяти.
Організація стає сильнішою,
але ще досі є багато пияків, повій, наркоманів,
людей, які забагато говорять, людей, готових нас продати.
Ми повинні змінити їх або ліквідувати.
Спочатку нам треба очиститись самим та зорганізувати країну.
І лише тоді виступити проти справжнього ворога. Розумієш, Алі?
Квітень 1956 року.
"Національний визвольний фронт",
повідомлення №24:
Народе Алжиру, колоніальна адміністрація
відповідальна не лише за збідніння наших людей,
але й також за розбещення і деградацію наших братів та сестер,
які втратили почуття власної гідності.
НВФ проводить кампанію щодо викорінення цього лиха
і просить у населення допомоги та співпраці.
Це - перший крок до незалежності.
Від сьогодні НВФ бере на себе відповідальність
за фізичне і духовне благополуччя алжирського народу.
У зв'язку з цим прийнято рішення
заборонити продаж і вживання будь-яких наркотиків та алкогольних напоїв,
заборонити проституцію і сутенерство.
Порушники будуть покарані. У разі повторного порушення - на них чекає смертна кара.
Пияк! Пияк!
Хіба ти не знаєш, що наркотики заборонені?
- Чому? - Більше так не роби.
Ти бачив Хасана Ель-Бліді?
Ти бачила Хасана Ель-Бліді? Скажи йому, що я шукаю його.
Бачила Хасана?
Якщо побачите Хасана Ель-Бліді, скажіть, що я шукаю його.
Алі, де ти був?
- Хасан тут? - Він пішов дуже рано. Щось треба?
Якщо побачиш його, скажи, що я його шукаю.
Алі! Як справи?
Стій там. Не рухайся.
- Розслабся, Алі. - Я сказав тобі не рухатись.
Ти що боїшся?
Я боюся тільки Бога.
Ти про що?
Між нами дружба.
Ми ж друзі. Ти що забув?
Ми були друзями.
Що з тобою таке?
Ти засуджений до смерті.
Тепер я розумію.
Ти засудив мене до смертної кари.
Чим вони платять тобі?
Тільки одна річ може врятувати тебе.
Тебе двічі попереджали. Це - останнє попередження.
Тобто?
Працюй на НВФ.
Геть звідси!
Навіть не намагайтесь! Уважно подивіться. Ситуація в Казбаху зміниться.
Бачили? Ми очистимо це місце.
А тепер забирайтеся!
І слідкуйте за собою.
No comments yet. Be the first to leave one.