The first 200 lines.
Так, Марліне.
Я бачу. Тут дійсно гарно.
Що, Корал, коли ти мріяла про житло з видом на океан,
то й не сподівалася, що бачитимеш весь океан, правда?
Так!
Рибі тут є чим дихати. Молодець твій чоловік чи ні?
– Молодець. – І це було непросто.
Багато риб-клоунів теж хотіли тут жити.
Можеш не сумніватися. Про це мріяла кожнісінька рибина.
Ти в мене герой, і район тут чудовий.
– Може, тобі тут не подобається? – Ні-ні, дуже подобається.
Але, Марліне, Куток, звісно, прекрасний район,
і школи тут хороші, і краєвид казковий,
та чи потрібно нам стільки місця?
Корал, кохана, мова йде про наших дітей.
Усе найкраще – їм.
От послухай: прокидаються вони, вистромляють свої маленькі носики
і бачать, як перед вікном пропливає кит!
– Ти розбудиш дітей. – Так. Справді.
Подивися.
їм щось сниться.
– Ми ще не дали їм імен. – Усім? Просто зараз?
Добре. Назвемо цю половину "Марлін-молодший",
а цю – "Корал-молодша".
– От і все. – Мені подобається ім'я Немо.
Немо?
Нехай один буде Немо, але всі решта – Марлін-молодший.
Тільки уяви – за пару днів ми станемо батьками!
Так.
– Що, як я їм не сподобаюсь? – Марліне…
Тут понад 400 ікринок.
Тому хоч одній дитині ти точно сподобаєшся.
Що?
– Пам'ятаєш, як ми познайомилися? – Намагаюся про це забути.
А я пам'ятаю.
Даруйте, міс, чи не стирчить у мене з губи гачок?
– Марліне. – Дивіться уважніше.
– Відчепися! – Ось він. Красень!
А куди всі поділися?
Корал, тікай у дім.
Ні, не треба. З ними все буде добре. Просто сховайся.
Чуєш? Хутко.
Ні!
Корал!
Корал?
Корал?
Корал!
Корал!
Корал?
Малесенький.
Усе гаразд. Татко з тобою.
Татко тебе не покине.
Обіцяю, я ніколи не дозволю, щоб з тобою щось сталося,
Немо.
"Walt Disney Pictures" представляє
фільм "Pixar Animation Studios"
У ПОШУКАХ НЕМО
Перший день школи! Прокидайся! Ходімо. Час іти до школи.
Не хочу я йти до школи.
– Не ти, тату. А я. – Добре.
Вставай! Час іти до школи!
– Добре, я встав. Час до школи. – Ура!
Немо!
– Перший день школи! – Не рухайся.
Ти сам звідти не виберешся. Давай допоможу.
– Щось зламав? – Ні.
Іноді до місця травми приливає кров. Відчуваєш прилив крові?
– Ні. – Скільки на мені смуг?
– Відповідай на запитання. – Три.
Ні! Ти таки щось пошкодив. На мені одна, дві…
Три смужки. Оце і все?
Ну, нехай. Як твій щасливий плавник?
– Добре. – Покажи.
Ти точно цього року хочеш до школи?
– Бо можна років п'ять-шість зачекати. – Пливімо, тату. Час до школи!
Забув почиститися.
Хочеш, щоб анемон тебе обпік?
– Так. – Чистися.
– Уже. – Ось тут ще плямка.
– Де? – Там.
Ось де. А ще тут і тут.
Ми схвильовані. Перший день школи, і ми готові набиратися розуму.
Що треба пам'ятати про океан?
– Він небезпечний. – Молодець.
Перш за все дивимось, чи обрій чистий. Туди – і назад.
Знову туди – і назад.
Тоді ще раз. Виходимо – і назад.
– Можна й чотири рази зробити… – Тату…
Добре. Пливімо, синку.
Тату, може, я в школі акулу побачу.
– Сумніваюся. – Ти колись зустрічав акул?
– Ні, і не планую. – А скільки живуть морські черепахи?
Морські черепахи? Не знаю.
Сенді Планктон, наш сусід, сказав,
що морські черепахи живуть до 100 років.
Як колись зустріну черепаху, я спитаю, а з акулою вже наговорився.
Стій. Чекаємо, щоб перейти на той бік.
Візьми мене за плавник. За плавник.
Тату, ти не осоромишся, як тоді, в зоопарку?
Той равлик збирався на тебе напасти.
Цікаво, куди нам із тобою?
– Бувай, мамо. – Після школи я вас заберу.
Хлопці, годі. Припиніть. Віддайте.
За мною. Зараз ми спитаємо.
Вибачте, на вчителя тут чекати?
– Ти диви, хто вибрався з анемона. – Так, знаю, самому незвично.
– Марті? – Марлін.
– Боб. – Тед.
Філ. Ти ж риба-клоун, так?
Значить, смішний? Розкажи анекдот.
– Так. – І правда.
Це помилкове уявлення. Риби-клоуни не смішніші за інших риб.
– Та давай, клоуне. – Зроби щось смішне.
Ну добре. Один анекдот я знаю.
Отже, один молюск підходить до…
Ні, він же не ходить, він плаває.
Тобто він взагалі не пересувається. Стоїть собі молюск.
Тут підпливає морський огірок…
Ні, переплутав. У нас є молюск і морський огірок.
Ніхто з них не ходить…
Шелдоне! Ану геть із двору містера Йохансена!
Ах ви ж такі-сякі!
Куди ви поділися? Куди поховалися?
Можна й мені пограти? Можна?
Краще он на тих губках, так мені буде спокійніше.
Я б грався саме там.
– Що в нього з плавником? – Якийсь він дивний.
– А що я зробив? – Будь чемним. Він уперше у школі.
Він із таким народився. Ми вважаємо, що цей плавник щасливий.
Тату…
Бачиш це щупальце? Воно коротше за інші.
Але це майже непомітно. Особливо коли я роблю так.
А в мене алергія на Н20.
А я нестерпний.
Назвемо зони, зони, зони
Назвемо зони морського дна
Містер Рей!
– Пливімо, Немо. – Залишися біля мене.
Епіпелагічна, мезопелагічна, батіальна, абіспелагічна
А решта – недоступна для нас глибина
Цікаво, а куди подівся мій клас?
Ми тут, під вами.
Ось ви де! Дослідники, всі на борт.
Наукові дослідження – галузь лірична
якщо мислити вмієте ви емпірично
Тату, далі вже не йди.
– Вітаю. Хто це в нас? – Я Немо.
Так, Немо, новий дослідник має відповісти на наукове запитання.
– Добре. – Де саме ти мешкаєш?
В ане-мемо… В ане-мо-но-мі…
Годі, язик зламаєш. Ласкаво просимо на борт.
Хочу попередити: один плавник у нього слабкий.
Коли йому стане важко пливти, хай перепочине. Хвилин 15.
Тату, тобі вже час додому.
Ми пересуваємось тільки групою.
Отже, учні. Органи зору спрямувати просто перед собою.
І тримайте свої надглоткові ганглії при собі.
– Це я до тебе, Джиммі. – А що я?
– Бувай, Немо. – Бувай, тату.
Бувай, синку.
Бережи себе.
А ти мужньо тримаєшся, як на перший раз.
Усе життя я його біля себе не втримаю, правда?
Я, коли старшого вперше проводжав на Куток, мало не плакав.
Куток! Вони пливуть на Куток?
Ви що тут усі, подуріли?
Могли б одразу їх засмажити й подати на стіл!
Марті, заспокойся.
Нема чого мене заспокоювати, поні.
Чому поні?
Якийсь він не смішний, хоч і риба-клоун.
Шкода.
Назвімо види живих організмів
Що населяють глибини морські
Ктенофора, бріозоа – цікавий вид А ще є молюски та гастроподи
А також – риби, як я та ви!
Давайте. Підспівуйте.
Морська капуста зубів не має
Промені сонця вона поглинає
Отже, перед вами Куток.
Так, діти. Оглядайте все, але далеко не відпливайте.
Колонія ціанобактерій! Сюди.
Ціла екосистема в одній лише крихітній часточці.
Тікаймо. Попливли.
Ну ж бо. Підспівуйте.
Тут є поріфера, колентерата, гідрозоа, скіфозоа
антозоа, ктенофора, бріозоа – цікавий вид
Гей, зачекайте на мене.
Ого!
Круто.
Я тебе врятував!
Я через вас замурзалася.
А це що?
Я знаю, що це. Сенді Планктон таке бачив.
Він сказав, це називається чан.
Ого. Який великий чан.
Дивіться. Я майже поруч із чаном.
Он як? А хто підпливе ближче?
Добре.
Ось так.
No comments yet. Be the first to leave one.