The first 200 lines.
Де це я?
САН-ФРАНЦИСКО
Моє життя якесь нелогічне.
Привіт.
Колись я постійно ставив собі ці питання.
"Скотте, ти розведений зек. Як ти можеш бути Месником?
Чого ти подорожуєш у часі
з Капітаном Америкою? Маячня".
Моє життя дуже змінилося.
Але куди б я не пішов, мене питають те саме.
Сфоткаєтеся з моїм псом?
"Скотте, а що тепер?
Що далі?
Яка нова пригода?"
Якби я знав, це була б не пригода.
Отак.
- Шалені були кілька років. Для всіх. - Привіт. Як ти?
Для тебе все готове.
Ти неймовірний.
Ні-ні.
Тобі безкоштовно.
- Ми й досі про це? - Аякже.
Рубіне, ти найкращий.
Дякую, Людино-павуче.
Тож знаходьмо час на дійсно важливі речі.
Наприклад, на друзів.
Про існування яких і не знав.
ПРАЦІВНИК СТОРІЧЧЯ
Пам'ятаймо про помічників.
Без них нічого б не вийшло.
Я той тип, якого звільнили з "Баскін-Роббінса".
Інколи тобі просто щастить.
Мені пощастило зустріти Хоуп Ван Дайн.
Ви маєте знати, хто це.
Вона повернула собі компанію тата.
А тепер змінює світ Пімовою частинкою.
Багато хто каже, що хоче врятувати світ...
Але Хоуп рятує його щодня.
Дякую.
НАГОРОДА ЗА ГУМАНІЗМ
Щиро вам дякую.
Відновлення лісів. Доступне житло. Виробництво харчових продуктів.
Вона не марнує ні секунди.
Мені досі не віриться.
Нічого цього не мало статися.
Але ж сталося.
Світ прекрасний.
Я радий, що ми його врятували.
КНИЖКОВИЙ МАГАЗИН
"Чи сумую за драйвом?
"НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО МЕНШИХ НАШИХ"
Інколи.
Чи прийду, коли покличуть Месники?
Ще й як.
Я ніколи їм не відмовлю.
Але зараз я хочу просто бути татом.
Я люблю тебе, Кессі.
Дякую, ти моя героїня.
Вибач, що пропускав дні народження.
А вам, діти, які це читають,
дам пораду.
Не забувайте про менших.
Помиляйтеся.
Ризикуйте.
Бо життя дало мені один урок:
вам завжди є куди рости".
Вибачте, це мій.
ТЮРМА САН-ФРАНЦИСКО
Чого дзвонять з тюрми?
Ленґ!
- Ленґ! - Я тут. Ось я.
Так, давай. На вихід.
Ходімо.
Привіт. Як вона? Ти щось чула?
Ще ні.
Привіт, Хоуп, тату.
Кессі. Що сталося?
Розпишіться тут.
Та знаєш, тюремні приколи.
Віддай.
Знаю: це була ти.
Ви впевнені?
Важко було розгледіти
крізь сльозогінний газ, яким ви розганяли протест.
Де він?
Шкода. Вам, мабуть, дуже незручно.
Але я знайшла це.
Ти зменшила машину копів?
Чим ти думала?
А що було робити? Відвернутися?
Вони розганяли табір безхатченків.
- Ні, я не... - І куди їм іти?
Вони втратили дім під час Блиму.
Це я знаю.
Зараз і оренда дорога, якщо ти не з багатої сім'ї.
Я не вчу тебе жити.
- Просто кажу... - Як жити.
Власне, вчиш жити.
Ні, роби що хочеш.
Я пропоную інший підхід.
Добре.
Я обіцяв мамі,
що ти користуватимешся цим у нас на очах.
Це небезпечно.
Знаю, що небезпечно.
А якби копи забрали? Чи загубила?
Костюм я не загубила.
Є костюм?
Стій, у тебе? Костюм?
Я завжди обережна, ясно?
Повір. Зараз я вже профі.
Ображаєш.
- Не хотіла. Вибач. - Так.
Нічого. Усе гаразд.
Я розумію.
Просто ти мала б жити нормальним життям.
Тату, чувак у костюмі оси
хотів убити мене в мої 6 років.
Яке там нормальне життя?
Послухаємо музику?
"І в цю мить я думав лише:
"Як Халк перетворив мене на немовля?
Я тепер вічно буду немовлям?
Я - немовля Халка?""
Тату, ти власну книгу слухаєш?
- "Але я був готовим". - Ні...
- Радіо. - "Стів і я..."
- Вимкни. - Так дивно.
Заклинило. Не вимикається.
Вимкни, кажу.
Що? Голосніше? Ага.
"Потім з'явився єнот із космосу.
Він не знав мого імені.
Я був радий знайти єнота, що вміє говорити".
Перепрошую.
Дякую.
Гаразд.
Нобелівська премія їде.
Хай краще їде. Я вісім баксів зекономив.
Я вами захоплююся.
Дякую.
Мені цього бракувало.
У квантовому вимірі нема піци?
Нема. Нічого там нема.
Знаєш, мамо, про це можна говорити.
Якщо хочеш.
Доцю, я провела там 30 років.
І зараз я хочу жити.
Ну що, Кессі, цього разу знайшла нових друзів у тюрязі?
Дідусю.
"Цього разу?"
А був інший?
Той раз майже не рахується.
Я цього не знав.
Чого не дзвонила?
Знала, що збісишся.
Я міг би витягти тебе мурахами.
Так, знаєте що? Нарада.
Сімейна нарада.
І так уже нарада.
Так, щодо цього.
Що всіх усе влаштовує.
Слухай, ти хочеш допомогти. Я розумію.
Чесно, Кессі. Розумію.
Але не марнуй життя.
Я хоч роблю щось зі своїм життям.
Я буквально врятував світ.
Та ти що?
А раніше ніколи й не казав.
Народ, Скотт урятував світ.
І як воно, Скотте?
Напиши про це книгу.
Ха-ха. Дуже смішно.
Нема за що, світ не став пилом.
А що ти робиш зараз?
Книжки підписуєш?
То не ти вдерся у "ВістаКорп"?
Не ти полетів у Німеччину,
щоб битися з Капітаном Америкою?
Битися разом з Капітаном Америкою.
З Капітаном Америкою я б не бився.
Я ще не здурів.
Людям потрібна допомога.
Ми хоч пробуємо зробити щось значуще.
Хто це ми?
Що ви втрьох задумали?
Науку.
З мурахами.
Мурашину науку.
Я вам не вірю.
Покажімо йому.
Що вони будують?
Це ви робите?
Насправді ні, вони розробили власну технологію.
Досить розумні мурахи.
Отже, доки вас усіх
тих п'ять років не було, у мене було багато часу.
Я стала читати старі журнали діда Хенка
і захопилася квантовим виміром...
Квантовим виміром?
No comments yet. Be the first to leave one.