The first 200 lines.
"ЦІЛКОМ МОЖЛИВО, ЩО ПОЗА МЕЖАМИ НАШОГО ЧУТТЯ
ІСНУЮТЬ НОВІ СВІТИ, ПРО ЯКІ МИ НЕ МАЄМО ЖОДНОЇ УЯВИ".
НОВИЙ СВІТ
Дияволи!
НАШ СВІТ
СПІЛЬНИЙ ШТАБ ОПЕРАЦІЙ ООН
ШИРОТА: 33º 56' 2.54'' ПІВНІЧ ДОВГОТА: 67º 42' 12.35'' СХІД
"Фелкон-Мейн", це команда "Браво".
"Фелкон-Мейн", це команда "Браво". Як чуєте?
Наближається шторм. Видимість нульова. Викликаю негайну підтримку.
"Фелкон-Мейн", тут щось є. Потрібна негайна підтримка.
"Фелкон-Мейн", це "Браво". Надішліть негайну підтримку.
Пані.
- Маршал. - Знайшли щось за півкліку від нас.
- "Браво"? - Гадаю.
Акс.
- Зі Стілером. Збираємося. - Так, босе.
Гаразд, дівчатка.
По конях.
Вона жінка, але їй вдається так сказати, що воно звучить наче знущання.
Звикай.
Капітане.
- Бачите маркери? - Так.
Чи є ідея, що воно таке?
Сержанте Девіс, я рейнджер, а не археолог.
Так точно.
- Акс! - Що?
- Що ти слухаєш? - Джорджа Джонса.
Хто це, в біса, такий?
Ну ти й селюк, Стілер.
Так точно.
Трясця, Маршал, оце в тебе рефлекси.
П'ятнадцята жертва сьогодні.
- Нищиш їх. - Полонених не беремо, Девіс.
- Лінк, що знайшов? - Це точно "Браво".
Але сліди кінчаються тут.
- На чому була "Браво"? - Броньований "Хамві" та всюдихід.
Це десять тон броні. Вони не могли просто зникнути.
Бос, щось є.
Прямує у наш бік. На вашій 12 годині.
- Звідки він взявся? - Не звідки.
Команда "Браво" доповідала про шторм.
- Прикриття ворогів? - Засада. Як у Гельманді?
Краще не перевіряти.
"РЕДКОН-ОДИН".
Якщо за тим штормом ховаються вороги,
може стати гаряче.
Так точно.
Маршал, що ти робиш, братан?
Якщо мені відірве голову, вони зможуть мене опізнати.
Жорстко, чортяко.
Трясця!
Це було близько.
Лінку, бачив колись такі блискавки?
Ні. Ніколи.
Але почуваюся безпечно в цій сталевій коробці,
тримаючи металеву зброю.
Деш, на твою 12 годину!
Подивися на цей маркер!
Що це, в біса, таке?
- Обережно! - Трясця!
Тримайтесь!
Трясця!
Де ми, в біса?
І що сталося зі штормом?
Що це, трясця, було?
- Гей! - Народе!
Цілі?
- Переживу. - В нас влучила блискавка?
- Стілер, цілий? - Краще за всіх.
Звідки взявся весь цей пісок?
Це неправильно. Все це.
Що це, в біса, таке?
Я не бачу жодних будівель чи гір, відмічених на цій мапі.
Згідно неї найближча дюна за 20 кліків від нас.
- Як це можливо? - Де ми, трясця?
- Чому ми так далеко від дороги? - Не знаю.
Акс, заберися на дюну
- та влаштуй точку спостереження. - Так, бос.
- Стілер! - Машинка бігатиме. Вона бачила гірше.
- Маршал? - Джи-Пі-Ес здох.
І радіо та супутник. Лише статика.
Навіть компасу гаплик. Мабуть, через блискавку.
Що робитимемо?
Орієнтуватимемося за сонцем.
Доберемося до бази. Якщо треба - пішки.
Бос, шлях не близький.
Ага, тупцятимемо, доки не спіймаємо сигнал.
Потім база зв'яжеться з підмогою. Ті надішлють гелікоптери чи броньовики.
- Чудово. - Знов у бізнесі.
- Бос. - Давай.
Ви маєте це побачити.
Броньована автівка та всюдихід.
Це команда "Браво".
Рухаємося клином. Вперед.
Що робитимемо з ними?
Коли матимемо зв'язок, повідомимо, щоб забрали тіла.
- Що з ними трапилося? - Вогнемети.
Не схоже.
Вогнемет такого не наробить.
- Навіть напалм не зможе. - Пані?
Це скло.
Скло?
Коли пісок плавиться, він стає склом.
Як розплавити пісок?
Не знаю.
Це завдання для тих з вищим рівнем оплати.
Вони відбивалися.
- Багато гільз. - Але ні у що не влучили.
Тіл немає.
Може, тіла забрали з собою?
- Я таке вже бачив. - Так.
- Вони таке роблять. - Що бачиш, Лінку?
Нічого.
Жодних слідів.
Той, хто це зробив, не лишив й волосинки.
Треба рухатися. Вперед!
"Дарк-Стар" - "Фелкону", прийом.
Трясця. Блискавка знищила всю електроніку, га?
Не тільки електроніку.
- Тобто? - Тут щось нечисто.
Все це неправильно.
Та блискавка щось з нами зробила.
Капітан знає, що робить.
Кажуть, що в армії До біса чудова зарплатня
Кажуть, що в армії До біса чудова зарплатня
Дають сто доларів З них 99 забирають назад
Дають сто доларів З них 99 забирають назад
Як я хочу звідти піти
Але вони не відпускають
Додому
Кажуть, що в армії До біса чудове взуття
Ти просиш розмір 11 Тобі дають дев'ятий
Ти просиш розмір 11 Тобі дають дев'ятий
Боже, як я хочу звідти піти Але вони не відпускають
Додому
Боже.
- Це ж динозавр, так? - Я раз бачив динозавра в музеї.
Він був менший.
Ворог, 12 година, 300 метрів!
Припинити вогонь!
- Що відбувається? - Це просто крейда.
Шеф?
Дияволи.
На шосту годину!
Що це, трясця, таке?
Лінку, відступай до автівки.
Деш, Стілер, вперед!
Вогонь!
Наздоганяє!
Застряг.
- Давай, забираймося! - Трясця!
- Один... - Твою ж...
...два, три!
Вогонь!
Дай руку. Ну ж бо!
Деш! Ну ж бо!
Намагаюся!
Стілер!
- Є! - Маршал, сідай!
Давай, здорованю!
Давай руку!
Залізай!
Лінку, РПГ!
Боже.
Відступаємо!
У прикриття!
Капітане.
Ну ж бо!
Давайте, бос!
Є! Вперед!
Перезаряджаюся!
Що це було? Що воно таке?
Казала ж, той світ нас кудись переніс.
Нам треба повернутися додому.
- Заспокойся, сержант Девіс. - Боже. Ми тут загинемо.
Стули пельку, солдат. Це наказ.
- Бачили, що сталося зі Стілером та Аксом? - Деш, гей.
В мене три. А в тебе?
- Що? - Три магазини.
Яка різниця? Ви це бачили?
Велика, бо ми солдати. І це наша робота. Битися.
- Я права? - Рейнджери ідуть попереду.
- Ви зі мною? - Завжди, бос.
Ви здуріли.
Мені наплювати, що то за чортівня.
Ми постараємося, ми битимемося і ми виживемо.
І наплювати на обставини. Зрозуміло?
- Так, пані. - Так, пані.
Добре чула?
Гучно та чітко, пані.
В мене лишилося три. А в тебе?
Медпак!
- Допоможи, Маршал. - Зараз.
- Запізно. - Брехня!
Не помирай мені тут, рейнджере.
- Немає пульсу. - Лайно відповідь. Ще раз.
- Мені шкода. - Трясця! Пруть ще!
Ну ж бо! Треба йти!
Вони всюди!
No comments yet. Be the first to leave one.