The first 200 lines.
ДЕСЯТЬ РОКІВ ТОМУ
Батько завжди зробить для сина все.
Твоя мати ніколи цього не розуміла.
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Вона бачила в тобі чудовисько. А я бачив потенціал.
Коли кривдник забрав твої гроші, ти забрав його око.
Тим, хто називав тебе несповна розуму, ти виривав язики.
Та все ж я запросив тебе сьогодні.
Зі щедрості? Чи з любові?
Ні.
Просто мої надбання не мають померти зі мною.
Мій спадок має жити далі.
Бо немає нічого ціннішого за зв'язок батька та сина.
У мене є робота, яку я довіряю лише одному.
Тобі.
Наші сховки з грошима стерегли мої найлютіші бійці,
які дозволили цьому Домініку Торетто спалити мою власність.
Я вб'ю Домініка Торетто.
Я вб'ю їх усіх.
Уб'єш?
Проявиш таке милосердя?
Ні, сину.
За завдані страждання не відплачують смертю.
Змусь Торетто страждати.
РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРО
ВІЙСЬКОВА ПОЛІЦІЯ
Наша робота починається.
Сьогодні
ми спрямуємо нашу сім'ю до справжньої влади.
Тож до справи.
Що сталося?
Вони забирають сховище!
Вони забирають сховище!
ЩО?
Сховище!
Дідько!
Не впусти їх.
На мості їм не відірватися.
Їх забагато! Нам не вибратися!
Ти правий щодо нас.
Вибирайся сам.
Я тебе не кину. Не відступай від плану.
Це і є мій план.
Тікати вже нікуди.
Що він робить?
Завалити його.
ФОРСАЖ Х
ЛОС-АНДЖЕЛЕС НАШ ЧАС
Майже вийшло.
Не вийшло.
Бі, ніхто не стартує на фінішній прямій.
Вір у себе.
Пам'ятай сьогоднішній урок.
Окресли лінію…
відчуй авто
і лети вперед.
Нічого, якщо ти боїшся.
Часом страх — найкращий учитель.
Я не боявся.
-Усі бояться, синку. -Ти не боїшся.
Ти нічого не боїшся.
Нам краще поквапитися.
Прабабуся вже прилетіла,
зараз смажить свої фірмові банани.
Треба встигнути, поки дядько Роман усе не з'їв.
А тепер навіть мені стало страшно.
ГОЛЛІВУД
Ти наче мрець. Час повертатися до життя.
Я вже казав, мені це не потрібно.
Готово. Ось твій профіль.
Не дякуй.
Зачекай три-чотири дні.
Це не буває швидко.
-Що там? -Ого!
ПАРА!
-Покажи фото ще раз. -Це все фільтри.
-Остання дівчина… -На що дивитеся?
Стоп, ні.
-Чекай, друже. -Це просто відео.
-Можна сісти біля тебе? -Ага.
-Дрифтиш уже? -Звичайно.
Шкода, що ти нас не бачила. Було так круто, мам.
Агов!
Я зараз помру з голоду.
Ходіть сюди.
Я хочу обійняти кожного з вас.
Бачиш цю чергу? Ми всі чекаємо на твої обійми, бабусю.
-О, так. -Скуштуйте це.
Дуже смачно! Я так старалася.
Це смажені банани.
О, так. Неймовірно.
Любі, помовчте, будь ласка. Бабуся хоче дещо сказати.
Послухайте бабусю.
Коли я дивлюся на цю прекрасну сім'ю…
Мене переповнюють гордощі.
Гордощі, які мій син,
твій батько,
відчував би, якби був із нами.
Я знаю, що цей шлях був дуже складним.
І несправедливим.
Проте ви всі тут.
Незважаючи ні на що,
ви створюєте цей прекрасний спа…
Спадок для багатьох поколінь.
І ніхто не зможе відібрати його.
Ніколи!
-Так. -Так!
Так, бабусю!
За сім'ю!
-Будьмо! -Так!
Так. За сім'ю.
Завжди.
Агов, це нові кросівки. Досить гратися!
О, дідько.
Романе, агентство призначило тебе головним.
Ти казав, я за кермом.
Насправді мені потрібен твій мозок.
Цього Роман Пірс ще нікому не казав.
Тож, розкажіть мені ще раз. Я хочу знати все.
Агентство отримало наводку на викрадене військове обладнання.
Завтра новий квантовий комп'ютерний чип
везтимуть вулицями Рима.
Вони хочуть, щоб ми вкрали його.
Я перевірив дані Романа. Усе чисто.
Звісно, чисто. Ми ж говоримо про Рим.
Рим, Роман…
Годі тобі, чуваче. Це як планувати крадіжку в мене на подвір'ї.
Ти знаєш про Рим лише те, що там смачна паста.
Ти так і не пояснив,
нащо нам радіокерована машинка,
золотий «ламборґіні» та балон звеселяючого газу.
Так, я з вами.
Тобі точно знадобиться мозок, і не один.
Це точно підстава.
Романе…
Замовкни, чуваче. Замовкни.
-Гаразд. -Знаєш що?
Я не терпітиму таку неповагу.
Ніколи!
Чуєте, що кажу?
Чуєте мій лідерський голос?
Я бачу, що тут відбувається.
Тедже, думаєш, я тебе не бачу?
Шпигуєш за мною.
Нащо тобі ця стара колимага без паливного інжектора?
Я очікував від тебе чогось більшого й кращого, Доме.
Я збираю її разом із Малим Бі.
Карбюратор змушує його слухати.
Це проблема сьогодення. Ніхто нікого не слухає.
Будь обережний.
Коли малому виповниться 12, він усім нам покаже клас.
Цього я і прагну.
Навчити його всього, що знаю.
Щоб наступне покоління було кращим.
Твоя правда.
Ось що таке батьківство.
Пам'ятаєш, як ми крали бензовози в Домінікані?
Пам'ятаю.
Складні були часи.
Але ж і веселі.
Ой, ви розмовляєте?
Пардон. Не хотів заважати.
Ходімо, Хане.
Роману запропонували бути головним.
Як я міг відмовити йому?
Та ти знаєш, що я не відпущу їх у Рим без тебе.
Бандитинавіки.
Бандитинавіки.
ТОРЕТТО
ГЕРОЙ ПЕРЕМАГАЄ В ПЕРЕГОНАХ
Ти прославляєш його ім'я.
Тримай нас у своєму серці…
Так ти ніколи не звернеш зі шляху.
Ти будеш кращим за мене.
На що ти дивишся?
На тебе.
Діти сплять.
Чому ти стаєш усе вродливішою?
Дитинка тут?
Ні.
З'явиться в слушний час.
Знаєш, коли ми їздили сьогодні…
Бі сказав: «Тату,
ти нічого не боїшся».
Але я боюся.
Боюся втратити сина.
Або дружину.
Це не повториться.
Ти можеш і далі озиратися в минуле.
Але так ти проґавиш головне.
Що?
Вічність…
у цій миті.
Я здивована не менше за тебе.
Я тисячі разів уявляв, як убиваю тебе.
Минулого разу тебе врятували 15-сантиметрове армоване скло,
-зброя та охорона. -Ні!
Того разу я не дістав тебе.
А зараз можу.
Ти точно захочеш почути мої останні слова.
No comments yet. Be the first to leave one.