Brightburn

БРАЙЄР

Безплідність - докладний медичний посібник

Добре.

Мені це подобається.

Можливо, цього разу нам пощастить та вдасться завагітніти?

Давай розважимось.

Я люблю розваги.

Замовкни вже та поцілуй мене.

- Вибач. - Зачекай.

Клятий годинник.

Давай.

Що сталося?

Ти чуєш?

Ні.

- Він зупинився. - Дивно. Я нічого не чув.

- Люба, ти ціла? - Так, все нормально.

Якого біса?

Боже мій, дивись.

Обережно.

Що це?

Привіт.

Як там наш маленький хлопчик?

Привіт. Як справи?

Подивись. Ти вже сидиш.

Штовхай.

Поглянь, як він посміхається.

Такий радісний.

Ти повзаєш. Подивись... Кайл!

Він повзає.

У цьому комбінезоні він просто твоя маленька копія.

А як ти здіймаєш маленькі сіднички!

Будеш працювати на фермі, як твій татко.

Так само, як Брайєр!

Гаразд, я вимикаю камеру. Скажи "бувай".

Бувай.

10 років потому

Брендон.

Час збиратися до школи.

Попався.

Холодно!

Я знайду тебе.

Сподіваюсь, ти не в сараї!

Ти переміг!

Ти вже дорослий задля цього.

Але ти назавжди залишишся моїм маленьким хлопчиком.

- Добре, Ходімо. - Ти мене довго шукала.

Доброго ранку.

- Привіт. - Що ви тут робите?

Я сховався тут.

Ви ж знаєте правила?

- Так. - Тут багато дошок, цвяхів та мотлоху.

- Я не хочу, щоб ти зламав шию. - Він просидів тут лише дві хвилини.

Ви вже снідали?

- Ще ні. - Хто хоче вафель?

- Я. - Ти готуєш вафлі?

- Так, сьогодні я приготую вафлі. - А як же бекон?

Ось це і є вулик.

Оси та бджоли.

Належать тій самій сім'ї комах,

мають дві пари крил, а також жало.

Хтось може пояснити, в чому різниця між ними?

Містер Брайєр?

Бджоли - запильники,

а оси - хижаки.

Добре. Що ще?

Оси більш агресивні, небезпечніші.

Один різновид з роду полістів займається гніздовим паразитизмом.

Він неспроможний будувати гніздо, тому змушує інші види ос

вирощувати власне покоління.

Він також змушує годувати їх

личинками жуків та мух.

Чувак, чому ти кажеш "личинки"? Личинка тут одна.

- Гаразд. - Не хвилюйся.

Розумні хлопці володіють світом.

Брендон?

Брендон?

Брендон?

Брендон?

Брендон.

Брендон.

Брендон.

Брендон.

Брендон.

Брендон. Агов.

Брендон.

- Агов. - Що відбувається? Де я?

- Це я. Мама. - Де...

Це мама. Поглянь на мене.

Все нормально. Ти в порядку.

Все добре.

Здається, ти ходив уві сні.

Так...

Я чув голоси.

Знаю.

Все буде добре. Ти в порядку.

Добре.

Все нормально?

Так. Певно,

він ходив уві сні.

Де?

Ніде. Він був внизу.

З ним все добре.

Лягаймо спати.

Вже дуже пізно.

Тримай знизу. Міцно тримай. Ось так.

Гадаю, витримає.

- Хочеш спробувати? - Звісно.

Спочатку, коли ми всиновили тебе,

я не мав жодного уявлення, що означає бути батьком.

Одного разу твоєї мами не було вдома, ти почав голосно репетувати.

- У мене була таємна зброя. - Ти дав мені цукерку?

Так.

Спрацювало?

Здається, так. Ти виріс не таким вже й жахливим.

Зможеш підстригти газон? Мені треба до крамниці, придбати насіння.

Звісно. Я впораюсь.

Дідько.

Давай!

Прокляття!

"У ДАРБО"

- Ти мене не переможеш. Обожнюю! - Чудово.

- Не підходь близько. - Ти теж так стріляєш.

А, може, коричневий? Здається, його легше витягти.

- Ось там. - Ні!

Ти був поруч. Але занадто швидко вдарив.

- Ось він. - Так.

З днем народження, любий Брендоне

З днем народження тебе

Ви тільки подивіться.

Молодець.

- Це для малечі. - Годі. Загадай бажання.

Дякую, Еріко. Ми не знали, що вони принесуть торта. Дуже люб'язно.

Якщо не хочеш, передай мені. Я з радістю з'їм його.

Давай.

Молодець.

Брендоне, я чув про твої успіхи в школі.

- Результати тестів - 1 відсоток. - Ні, це одна десята...

від одного відсотка.

- Усі викладачі обговорюють його. - Бо він - маленький геній.

Тому особливий хлопчик заслуговує на особливий подарунок.

Це від нас з тіткою Мерілі.

Ну-бо, відкрий його.

Я підстрелив першого самця з цієї моделі.

Круто.

Ні. Ніякої зброї. Ми обговорювали це, Торі.

- Я знаю, але... - Ні. Він ще дитина.

Мені вже 12 років.

Точно. Ти ще замалий.

Віддай.

- Вибач, що ти сказав? - Я сказав: "Віддай"!

- Брендон. - Гаразд, досить.

Ми не будемо їсти морозиво. Дякую.

Брендоне, ходімо.

Брендоне, ходімо. Брендон?

- Підіймайся. - Брендон.

Слухай батька.

- Ми їдемо додому. Підіймайся. - Люблю вас.

- Я люблю вас. Мені шкода. - Було весело. Дякую.

- Ходімо. - Подзвони мені.

Добре. Вибачте.

- Не хвилюйтесь. - Дуже шкода.

Так. Бувайте.

Люблю вас, друзі!

Я ж казала тобі.

Ти впевнена, що хочеш дітей?

Я не розумію цю дитину.

Щойно стукнуло 12, і він вже так пихато поводиться?

Дуже дивно. Це зовсім несхоже на нього.

Я хвилююся за нього.

Він дорослішає, змінюється.

Ми були набагато гіршими в його віці.

Пам'ятаєш, яке розпусне життя ми вели,

приховувались, валяли дурня в батьківському підвалі.

Так.

Мої батьки напевно знали, що ми там робили.

- Так. - Але їм було начхати.

Вони взагалі не звертали на мене уваги.

Люба.

Ми не можемо так вчинити з Брендоном.

Він повинен знати, що ми турбуємось про нього.

Він зрозуміє.

Може, підемо в похід на вихідних?

Утрьох. Вирушимо в "Драйвуд".

Ми давно цього не робили.

Знаєш, що ще ми давно не робили?

- Я знаю, що ти маєш на увазі. - Ще трохи...

Не ходили до церкви.

- Ми давно не ходили до церкви. - Так, ти маєш рацію.

Але я думав не про це.

- Треба прибрати в шафі. - Ні.

- Ти про це думав. - Ні.

- Добре, але тихенько. - Я завжди тихий.

Він ще не спить.

Ось.

- Що це? Три або чотири? - Три. Досить.

- Добре. - Цього вистачить.

Візьми ліхтарик.

Потрібно знайти батарейки. Брендоне, буде холодно.

Одягни теплу куртку, добре?

Ти чув, що сказала мати?