See

Головнокомандувачу, вас викликали дати пояснення

про втечу полоненого Тамакті Джуна.

Тамакті Джун не був моїм полоненим.

-А Баба Восс був. -Баба Восс був ворогом республіки.

Якого треба було судити,

а після цього стратити, як вимагає закон.

Якби ви це зробили, він би не зміг

утекти з Тамакті Джуном.

Відьмолов був потенційним джерелом

важливої інформації про стратегічні наміри паянської королеви

та про її війська.

Як вони взагалі могли втекти?

Це нечуване порушення правил безпеки.

Їм допоміг хтось із наших.

Ми повинні знайти зрадника чи зрадників

і показово покарати.

Якщо зрадники є, я їх знайду.

Генерале Восс, ви служили цій раді

з великою честю й мужністю багато років,

але вашу одержимість чутками про повернення зору,

вашу особисту помсту братові треба поки що відкласти.

Ґаніти на заході зовсім знахабніли.

Ви наш найкращий стратег.

Зосередьтеся на справжніх загрозах республіці.

Розумієте?

Так. Розумію, пане.

Допитайте кожного вартового, що спілкувався

з Бабою Воссом чи Тамакті Джуном.

Уже допитала. Вони не розповіли нічого корисного.

То допитай знову. Хтось розколеться.

Так, пане.

Сліпота

Хто там?

-Усе гаразд. -Оломан?

Усе гаразд.

Знову наснився кошмар?

Ти не зрозумієш.

Ці сни такі гарні.

Я бачу світ, своїх дітей.

А як прокидаюся, починається кошмар.

Ми й досі тут, батьку.

Ми тебе не покинемо.

Ти придумав, як це виправити?

Я знаю, що це можна зробити, якщо є обладнання.

Але в нас нема техніки, машин, за допомогою яких це роблять.

Ти забув усе, чого я тебе навчив?

Я будував цей дім усе життя.

Витримав усі негаразди й труднощі.

Тепер ти…

Ти теж повинен боротися.

Поставити перед собою неможливе завдання й виконати його.

Ти повинен присвятити кожну мить свого життя відновленню мого зору,

щоб я виконав своє призначення.

Це станеться нескоро,

і я помилявся, коли квапив тебе.

Ми повинні вистояти й подолати цю біду.

Байдуже, скільки треба часу.

Так, батьку.

Добре.

А зараз – твій ранковий звіт.

Зараз?

Наша робота триває, правда?

Авжеж, просто…

Я поранений, але не втратив впливу.

І ти повинен ставитися до мене відповідно, інші діти теж.

А тривантійці…

Тривантійці…

не повинні знати про моє поранення.

Вони нас не чіпають, бо бояться моїх здібностей.

Розумієш?

Так, батьку.

Добре.

Тоді… давай ранковий звіт.

Нонні перейшла до квадратних рівнянь.

Вона дуже розумна.

Я дав їй почитати текст, який ти запропонував.

Її він дуже зацікавив.

Вони пішли раніше, ніж ми домовлялися. Мабуть, щось сталося.

Немає часу їх шукати.

Спершу треба знайти принцесу Маґру.

Принцесу Маґру? Що він говорить?

Якщо йому вірити, твоя мама – королева.

-Королева Кейн? Це смішно. -Знаю, у це важко повірити.

Важко повірити в те, що ти не розірвав його на шматки, щойно зустрів.

Я про це думав.

-Це може бути пастка, тату. -Так.

А ти дозволяєш йому вести нас. Чому?

З тієї ж причини, що я пішов шукати тебе у Тривант.

Вона моя дружина, Ганіво.

Єдина жінка, яку я будь-коли кохатиму.

І якщо є бодай найменший шанс, що вона жива…

Я розумію.

Та якщо він тобі бреше, я хочу вбити його з тобою.

Даю слово.

А якщо він не бреше, то моя мама – паянська принцеса.

Як таке може бути?

У мене немає відповіді.

Вірю, мама все пояснить, коли ми її знайдемо.

Ходімо.

Троє коней, два пси.

-Тривантійці? -Відьмолови.

Якщо вони скривдять сина…

Відьмолови служать королеві.

Якщо Маґра з королевою, то їм наказано

знайти й привести дітей до неї.

-А королева накаже їх спалити. -Ні.

Я чула, що королева видала новий декрет:

зрячих більше не можна вважати відьмами й відьмаками.

Куди нам іти?

На схід. Недалеко є табір відьмоловів.

Вони знають, де тепер королева.

У Пеннсі.

Що?

Кофуна відвели в Пеннсу.

-Він лишив тобі знак? -Так.

ПЕННСА

Пеннса.

Добре укріплена, заможна, стратегічно розташована.

Мабуть, королева проголосила її новою столицею.

Лорде Гарлане, що у вас такого термінового?

Я не хочу здіймати паніку,

але коли йдеться про безпеку вашої величності,

краще реагувати надмірно, ніж заспокоювати себе.

Обов'язково завжди виголошувати промови?

Я довго вас не затримаю. Обіцяю.

Хочу, щоб ви почули це з перших вуст.

Тільки, будь ласка, не рухайтеся.

Якщо він знатиме, що ви тут, не говоритиме відверто.

Я сидітиму тихо, як павук.

Лорде Гарлане, це Зечан, чоловік, що просив аудієнції.

Дякую, Керріґане.

У кімнаті ще хтось є?

Вірний слуга, якому я довіряю.

Звідки ти, Зечане?

З Канзуа, пане.

Ти охороняв палац у Канзуа?

Так, пане, понад 20 років.

Ти був там під час нападу тривантійців?

Я був там під час падіння Канзуа.

Але річ у тім, що нападу не було.

А хто ж тоді зруйнував дамбу?

Точно не знаю, пане.

Знаю тільки, що тривантійців там не було.

Я не розумію.

Це був звичайний день.

Пташки й вітер.

Я не чув ні звуку тривантійських стріл,

ні бойових вигуків.

Якщо не тривантійці, то хто ж у цьому винен?

Ви маєте зрозуміти, пане.

Мій батько був вартовим у Канзуа, його батько теж.

Ми кілька поколінь служили монархії.

Я розумію.

Усе гаразд.

Кажи те, що збирався, солдате.

Я знаю ці будівлі вздовж і впоперек, знаю, хто має доступ до якого проходу.

І я думаю, що воду пустити могла тільки…

сама королева.

Лорде Гарлан, ви маєте схильність до драматизму.

Такі розмови…

поширяться, як чума, якщо їм не перешкоджати.

А якщо люди сумніватимуться у ваших словах про Канзуа,

вони сумніватимуться в тому, що у вас буде зряча дитина,

і у вашій богом даній владі.

В усьому.

А ви повинні запобігти цьому.

Це найменше, що я зроблю, щоб захистити мою королеву.

І подумайте, наскільки я буду пильніший,

якщо загрожуватимуть сестрі моєї дружини.

Пильні новини, королево.

Підійди.

Не сумнівайся, Гарлане, ти матимеш наречену.

Сібет, будь ласка. У мене зараз немає сили.

Заспокойся, сестро. У мене добрі новини.

Знайшли Кофуна.

Мої солдати зараз ідуть сюди з ним.

Що? Коли вони прибудуть?

А що з Ганівою й Бабою Воссом?

На жаль, їх не знайшли.

Це нелогічно.

Він змусив би їх за всяку ціну триматися разом.

Мабуть, більше не міг.

Кофун приєднається до нас,

треба гарантувати йому безпеку.

Безпеку?

Як ти бачила, люди не одразу приймуть новий порядок.

За Бутса ти не боялася.

Бутс – ніхто.

Просто батько твоєї дитини.

Що?

Я чую, що твоє серце забилося частіше, Сібет.

Але тільки твоє серце.

Дитина.

Ти втратила дитину.

Сібет, співчуваю.

Твій син повертається, а мій вирішив узагалі не народжуватися.

Це ставить нас у трохи складне становище.

Якщо люди дізнаються, що я не вагітна,

то не захочуть захищати зрячих дітей

навіть більше, ніж тепер.