Honey Boy

Ні!

Знято!

Закінчення та номер.

Гаразд, давайте закінчувати.

Потрібен ще один вогнегасник. Зараз!

Просто відійдіть. Назад.

Не підходьте.

Агов? Мені потрібна допомога.

Забирайся звідси!

Ні, нам повна дупа.

Не торкайся мене! Не чіпай!

За що мене заарештовують, га?

Гадаєш, ти крутий?

Ти просто не знаєш, наскільки я майстер своєї справи.

Чому я тут?

Відповідай на кляте питання!

Відповідай на кляте питання, вилупок!

Ти тупий вилупок!

Чому я тут?

Чому я тут?

Відповідай на питання!

Відповідай на кляте питання! Чому я тут?

На майданчику охорони немає, Отіс.

Я помітив.

Оскільки це твоя третя п'яна сутичка з поліцією,

тому якщо підеш, ми повідомимо судді, і ти сидітимеш чотири роки.

Так.

Отже, з чого почнемо?

Не знаю, шеф, ви кажіть. Я не здатен приймати рішення.

Я егоман з комплексом неповноцінності.

Спробуємо ще раз.

Що, як я професійний шизофренік? Що мені сказати? Я - лайно.

Я хочу, щоб ти почав записувати свої спогади,

щоб ми могли почати працювати з твоїм образним сприйняттям світу.

Як це?

Це простий спосіб припинити уникати того, що нагадує тобі про травми.

Я уникаю нагадувань про травми? Вся моя робота заснована на травмах.

Я кажу про подразники, які підвищують твій рівень тривоги до неконтрольованого,

- що приводить до насилля. - Наприклад?

Почнемо з того, що тебе злить.

Отісе, я давно цим займаюся.

Я бачила твої результати, в тебе є ознаки посттравматичного синдрому.

Ні, немає.

Від чого?

Знято!

Хвилинку.

Дякую.

Чудово відпрацював, Отісе.

Дякую.

Ти любиш тварин?

- У нас є пес. - Так?

В мене була курка Генрієтта ЛаФауль. Перша в світі курка-каскадер.

Тату, допоможеш зняти?

Я знав, бо всі кури... Що?

- Допоможи зняти. - Хвилинку.

В мене була ця курка, я садив її на голову і робив колесо.

І вона бігла від моєї голови до дупи, ось так.

- На родео я провів багато часу з курями. - Тату, відчепи їх.

Був ще один трюк. Я клав курку на голову... Ось.

...а по моєму тілу до неї йшов схований електричний дріт.

Я клав цеберко "Кей-Еф-Сі" та підпалював його для драматичності.

Бив Генрієтту струмом, і вона летіла з моєї голови прямо в те цеберко.

Натовп був в захваті. Дуже.

- Ого. - Так. Було круто.

Одного разу я виступав перед Стіві Нікс. Вона була на "Форумі".

Трясця, тату!

Що я казав, про такі слова?

- Що... Що я не повинен так розмовляти. - Що ти не повинен так розмовляти.

- І ти вибачишся перед Пем. - Так.

Так.

- Мені шкода, Пем. - Нічого, все гаразд.

- Знімай інвентар. Подякуй Донні. - Так.

- В тебе був чудовий день. - Так.

Я провів багато часу з курями. І знаєш, чому я навчився?

Знаєш, що то за біла штука в середині курячого лайна?

- Знаєш, що це? - Ні, що?

Теж куряче лайно.

Круто, га? Гей, в тебе є телефон?

Так.

Можеш дати номерок? Пізніше? Може, завтра?

- Добре. - Добре.

Гарного дня.

- Сів? - Так.

- Все гаразд? - Так.

З ким ти розмовляла?

Ні з ким.

Я казала, тобі не одягати цей топ?

- Я казала, не одягати цей топ? - В мене не було іншого чистого одягу.

Рокко! Я тут!

Гей, дай мені розклад. Там і мій бюджет.

Не чіпай їх, Рокко! Це мої шкарпетки.

- Можна ще 10 хвилин? - П'ять.

Трясця. Потрібна нова прасувальна машина та сушилка.

Бо це вже повний кошмар.

О ні.

О ні, хлопче.

Тобі дістався один з тих єврейських пісюнів.

Подякуй за це своїй мамі. В тебе член, як олівець.

- Його вистачить. - "Вистачить", куди там.

- На що такого вистачить? - На дівчат.

Ага, дівчат. З таким і самому подрочити не вийде.

Мабуть, обсцикаєш свої ж яйця.

- Яйця мокрі? - Мені 12.

Ага, 12-річний член.

Мій 12-річний член звучав так.

Увага.

Чув?

Чуєш цей гуркіт?

Це твоє коріння, хлопче.

Твоя кров.

Звідки ти родом.

Це важливо.

Я знаю, тобі це до сраки, гівнюк.

Що я сказав?

Ти і не слухав, це твоя проблема. І ти егоїст.

Я кажу тобі про родину, а ти витріщаєшся на папери.

Я бачу, ти концентруєшся. Дуже. Над тим, щоб бути 12-річним. Жбурляння тортом.

Це не жбурляння тортом.

Ні? А що там? Я знаю. Клоунада.

- Родео. - Ні.

- Це те ж саме. - Ні.

Звідки знаєш? Ти на родео не був.

- Був. - Не бреши.

- Хто тебе туди водив? - Том.

- Том водив на родео? - Так.

Авжеж. Куди ви ходили?

- Не знаю, це було родео. - Не пам'ятаєш?

На родео були клоуни? Ні. Отже це Помона. І це ярмарок.

Ти був на ярмарку. Бачив би ти мене у Маскоджі.

Ось там родео. Просто неймовірне.

Трясця. Атракціони, тварини. Сам займаюся гримом, костюмами. Комедією.

Я змушував биків бігати, доки не зламав кожну свою кістку.

Це інше. Я не клоун.

Авжеж, інше. Але і те ж саме, вилупку.

Клятий... Він там. Гей, Рокко, що я тобі казав?

Що я тобі казав? Це мої шкарпетки!

Трясця. Давай мені список та валізу.

Ну й вилупок...

Дякую!

Дограєшся в мене!

- Гей, тату... - Шоста ранку. Сьогодні ляжеш раніше.

Так. Щодо цього.

Ей-Джей дістав мені квитки на "Доджерсів",

- ...що круто, бо подаватиме Номо. - Так, круто.

Він відведе мене на гру.

- Хто подаватиме? - Завтра після роботи. Номо.

- Його так звати? - Так, "Торнадо" Номо.

- Невже. - Мені потрібні гроші.

- Ну, й ім'я. "Торнадо". - На хот-доги і все таке.

- Він, мабуть, вибиває всіх з закритими очами. - Мабуть.

Знаєш, як називається японська пов'язка на очі? Шнурки.

Припини, це смішно. Я знаю, і ти знаєш.

- Тату... - Гаразд.

Я збирався підкинути ще один жарт. Ти ж зрозумів?

Хотів пожартувати про Сам Тінг Вонг. Знаєш?

Ти знаєш, він дуже смішний... Гей... Обережно, бо зламаєш моє лайно.

- Я не хотів. - Збирай кляту валізу. Трясця.

Обережно зі своїми руками.

- Отже, підеш на гру з Ей-Джеєм? - Ага.

А хто повезе?

Ей-Джей.

Ні, ти ідеш на гру з Ей-Джеєм, а хто вас туди відвезе?

Бо йому 14 років, а його батьки у Кастаіку.

Отже, хто вас повезе?

Том.

Том повезе?

Так.

Це все, що ти скажеш?

Пробач, тату.

За що?

За брехню.

Я думав...

Думав, що тобі буде не по собі.

Витягни п'ять шкарпеток.

- П'ять? - Так. Дві для тебе.

Впаде хоч одна - десять віджимань.

Ось так.

- Гей, тату. - Так.

Пам'ятаєш, ти казав, що побудуєш мені будинок на дереві?

В нас немає дерева, купиш - побудую.

- Пробач? - Що це було?

- Не знаю. - Піднімай.

- Ходив на зібрання? - Так.

- Все добре? - Так.

- Добре. - Порівну.

Там святкували 45 річницю.

Великі торти.

Я сам там був чотири роки, ти ж знаєш?

- Здуріти можна. - Ага.

- Давай. Десятку. - Десять?

- Купиш мені торта? - Так, якщо хочеш.

- Знаєш, що ще я хочу? - Що?

Познайомитися з Томом, подивитися, чи не "по дітях" він.

- Не "по дітях". - Я не знаю.

Так, але ти маєш мені довіряти.

Це ти маєш мені довіряти. Не розумію, в чому проблема.

- Мама думає, ти поводитимешся дивно... - Лише твоя мама.

- Вона живе на своїй планеті. - Вона завжди мені допомагає.

Так, і вона була на ярмарку "Ренесанс".

Я теж допомагаю. Ти встаєш о четвертій, хто поряд?