Family Switch

-Готовий, сонце? -З народження. Гайда.

-Застанемо їх зненацька. -Давай.

РОДИННИЙ ОБМІН

-Готовий? Шість, сім, вісім. -Сім, вісім.

Агов, діти. Діти, настав час щорічного різдвяного відео.

Не зараз, мамо.

Що ти таке кажеш? Ти їх любила.

«Любила», у минулім часі.

Ми застарі для цього. Це соромно.

А ти, друже? Гайда. Вайяте, ти мене чуєш?

-Хапай гітару. Нумо. -Я помер через тебе в копальнях гномів.

-Приєднаєшся до нас у фізичнім світі? -П'ять хвилин.

Я спробував, як у фізичному світі. Тепер порину в цифровий.

-Майлзе? -Майлзе.

-Ти з нами, малюче? -Майлз.

-Піклзе. -Де Піклз?

-Боже. -Піклзе.

Ялинка — це не твоя територія.

Сонце, обережно. Твоя тростина. Ти зачепився.

Я в нормі. Усе гаразд.

Слухай, Білле,

коли ця сім'я відмовилася від Різдва?

Нове правило в цьому домі: жодних дощиків.

Сісі ж обожнювала знімати святкові відео.

Вони повсюди.

А Вайят був природжений актор. Мав рухи, як у Джаггера.

Звідки в цьому маленькому песику стільки сечі?

Боюся, ми немов роз'єднані.

Вибач, ти щось питала?

-Що? -Даруй?

-Усе гаразд. -Я не чую… Що?

Ні.

-Добре. Добраніч. -Добраніч.

Доброго ранку, Лос-Анджелесе. Лише три дні до Різдва,

і знов спекотні свята в Південній території.

Не забудь нас, Санто.

Двадцять чотири градуси, і стовпчик росте.

До речі, про стовпчики, не забудьте глянути нині в небі на парад планет.

І, звісно, продовжуйте слухати 99,3 KMCG, аби відчути різдвяний дух.

Топідеї, командо. Але без мене нічого не робіть.

Візьмуся за це, коли приїду.

Сісі!

Мати рідна.

Гадаєш, так нормально жити?

Мамо, я готуюся до гри. Не треба лекцій про чистоту.

Усе пов'язано. Безладна кімната означає…

Безладний розум. Так, я знаю.

Це впливає на все, зокрема й футбол. І, що важливіше, твої оцінки.

Якщо я хочу грати за нацзбірну,

головне — тренування, а не прибирання.

Стережись.

Руками не можна.

На кухні, 12 хвилин.

Агов, Білле?

-Білле. Усе гаразд? -Так.

Розслабляюся. Знаєш, як малюк любить «Камаро».

-А, малюк. -Де матуся?

Відремонтував і поїдеш на роботу?

-Похвалишся? -Жартуєш?

Стільки часу вклав у неї. Вона стоятиме.

Якщо й доторкатися, то ледь-ледь. Просто насолоджуєшся її силою й красою.

Коли насолодишся,

перевіриш, чи Вайят одягнений і готовий до наради?

Споку, як завжди, бездоганно.

Але я збагнув, чому зроблена тобою лінза не так заломлює.

-Ти не підніс С до квадрата. -Твоя робота — топ.

Ні, топ — це мій голографічний Чарізард 1999 року з оцінкою десять від ПСА.

Заздрю, що в тебе є ця карточка.

Вайяте, унизу сімейна нарада. Гайда!

Хто це? Це твої розумні друзі?

Братани по алгебрі?

Народ, мушу йти. Споку, скажи Ілону, що він мені винен.

Я тут подумав, може, ми потусимо після школи.

Я навчу тебе водити.

Бензинові двигуни — надуживання наукою.

Та й ти знаєш, що я боюся водити.

І я готуюся до співбесіди в Єльському універі.

Я не можу розслабитися.

Цілком тебе розумію.

Допоможеш із цією задачею?

-Жартую. Ти не можеш помогти. -Не можу.

Добре, прошу зберігати порядок.

У нас попереду важливі дні.

-Сісі, слухаєш мене? -Так, я шукаю домашнє завдання.

Шукаєш його як виконану роботу

чи через 20 хвилин школа, а ти лиш берешся?

Варіант Б, мамо.

Коли ти дізнаєшся, чи вступив до коледжу?

Залюбки поможу зібрати речі.

Відчуваю сарказм, який усіма вважається найнижчою формою гумору.

Їдемо далі. Якщо забагато говорити, він наїжується.

Так. Завтра важливий день для Вокерів.

Співбесіда Вайята в Єлі,

чемпіонат Сісі з футболу, у мене важлива презентація на роботі…

Не забудь про планетарій після школи.

Я наближалася. Ідемо на цю штуку.

Я репетирую з групою.

«Ходячі Татусі» грають на шкільному святі.

Це може бути мій другий шанс.

Я геть не хочу йти на нуднятину Вайята.

Це парад п'яти планет.

Галактичний збіг найвищого порядку.

-Це мій міжзоряний білий кит. -Серйозно, хто його справжній батько?

Вам може бути байдуже на Різдво, але не мені.

Тож сьогодні ми всі йдемо в планетарій.

Маю гарний святковий светр. Хочу фото.

Ми створимо щасливий сімейний спогад.

Можна завершити нараду?

Завершено.

-Аво! -Сісі!

Уперед, Сісі! Уперед, Сісі! Уперед, Сісі!

Йоу, стривайте.

Йоу.

-Доторкніться до дядька Скруджа. -Ясно!

-Я спартанець! -Де він, трясця?

-Обіцяю… -Я Хантер Дрю!

Я спартанець!

Уперед, Сісі! Уперед, Сісі! Уперед, Сісі!

Оп-па. Вокере.

Стоїш у коридорі й витріщаєшся на Аріану?

Агов, Аріано! Та цей малий зараз кінчить!

Вибач. Клянуся…

Тебе розгромили, малий!

Ти невдаха, Вокере.

Один, два, три.

Добре.

Зупиніться на хвильку.

Є напруга. Відчуваєте напругу в цій залі?

Треба бути вільними. Киньте музику й свої ноти.

Пожбурте. Чому ти підняла руку?

Станьте анархічними. Виразіть себе. Так?

Як ми маємо грати пісню без нот?

Як Люк Скайвокер підірвав Зірку смерті без комп'ютера?

Про що ви? Я народилася у 2008-му.

Гаразд.

Бакстере?

-Він використав Силу. -Так!

Що таке Сила?

Сила — це така таємнича енергія,

яка є всередині кожного з нас, і вона добра.

Народ, ви в гурті. Ви не окремі виконавці.

Ви є цілим. Ви є одним цілим.

Тож вийдіть зі своєї голови й зайдіть у серця кожного.

Станьте на місце іншого й потрудіться з усіх сил.

Спробуйте відчути, що означає бути колективом.

Нумо. Ушануймо Джека Вайта так, як він на це заслуговує.

Уперед.

Барабани, будь ласка.

Так.

Мелодія, струнні.

Духові. Починайте. Гайда.

Хтось відчув?

Супер.

Тарілки, готуйтеся. Тарілки.

Ви це відчули?

Що… Ви…

Щось сталося. Я на хвильку.

Маккрекене, ти за головного. Jingle Bells.

Я зараз.

Що це за екстрена зустріч із «Ходячими татусями»?

Не кажи, що ти знову розтягнув довбане зап'ястя.

Ні, ми почули про невелике телешоу «Вжарите нам рок?»

-Що? -І нас прослухають! Так!

Народ, тільки без приколів. Я як на голках.

Знімальна група приїде на шкільні танці в п'ятницю знімати наживо.

«Ходячі Татусі» стануть відомими!

Що? Та це ж круть!

-Це неймовірно. Бомба! -Так!

Ти такий кремезний Ззаду особливо

Спасибі твоїй мамі Бро, за дупу-диво

Чи за ствол, бабах Він потужний, страх

А як він висить на своїх горбах?

«Коханцю, не спішися Казав Прінс, ти сексі мама, киця…»

Мусиш копати глибше, щоб заплутати мене зірками 90-х.

Усе знаєш!

-Усе твоє улюблене. -Дякую.

Як же святкове печиво без M&M's?

Прошу. Я ж щось та й тямлю.

-Ось і ти. Доброго ранку, Каро. -Доброго.

Потрійне еспресо. Саме так, як ви любите.

-Вівсяне молоко? -Так.

-Дякую. -Ми навчилися.

Шефине, ви не повірите. Мене вкусила змія мого сина.

От і довіряй тепер зоомагазинам.

Казали, нешкідлива. Виявляється, це мокасинова водяна змія.

Боюся, це зіпсує презентацію.

Зовсім ні. Майже не видно.

Ніхто не помітить.

-Дякую. -Веселого Різдва.

Це та, хто я думаю?

-Готова до виступу? -Уже так, Глене.

-Це тобі. Твоє улюблене. -Щиро дякую.

-Веселого Різдва. -І тобі.

«Група Молсона» прийде завтра на презентацію,

а містер Гейнс хоче зустрітися з вами та партнерами

«після того, як закриємо угоду».

Ви станете першою жінкою-партнеркою в історії цієї фірми.

-Якщо закрию угоду з Молсоном. -Закриєте.

Ну, якщо Стів не підсуне мені якусь свиню.

-Привіт, Стіве. -Джесс.