A House on the Bayou

ТЕХАС

Привіт.

Ти сьогодні рано.

Так.

Ти ж мала показувати будинок.

Я все скасувала.

Усе добре?

Буде.

Сподіваюсь.

Щось сталося з Анною?

Ні, вона в порядку.

Тож…

що відбувається?

Я знаю про тебе і Вів'єн.

Кого?

-Можу пояснити. -Не треба пояснень.

Вислухай мене.

Присядь.

Усе не так, як здається.

Звісно.

Ти трахав жінку на ім'я Вів'єн.

Студентку твоїх літературних курсів.

Вона знає, що ти одружений?

Мені вкрай шкода.

Я полегшу твою долю.

Я не подам на розлучення.

Я люблю нашу сім'ю і люблю життя, яке ми побудували,

і я не відкину його.

Можна піти до психолога.

По-перше,

ти ніколи не побачишся з Вів'єн.

Лише щоб сказати, що це кінець.

Звісно.

По-друге…

жоден з нас не скаже про це Анні.

Що ж, згоден.

По-третє, ми поїдемо у відпустку.

-Що? -У сімейну відпустку.

Ти, я та Анна.

-Добре. -Наше життя, наша сім'я —

для мене важливіші за все на світі.

Для мене теж.

А тепер…

поїдь забери Анну з футболу, будь ласка.

ДІМ БІЛЯ ЗАТОКИ

Ну і чому я маю їхати з вами?

Ще замала, аби бути сама вдома.

-Майже на місці? -Це сюрприз.

Я знаю, що саме ти обрала це місце.

Спекотне, в чорта на болоті,

а ще й нудне.

Ти ж знаєш, як кажуть.

«Немає нудних місць.

-Є нудні люди». -«Нудні люди».

Правильно.

У її віці

я б теж не хотів провести тут тиждень.

Дякую, що потураєш мені.

-Я не це мав на увазі. Просто… -Звісно.

Послухай.

Я стараюсь.

Старайся краще.

Ого.

Ти ще басейн не бачила.

Срань господня.

Стеж за язиком.

Але ж реально, тату. Будинок величезний.

Ми дійсно тут зупинимось?

Я не один місяць казала про нього.

Що хочу сюди. Показувала тобі онлайн.

Але ж ти не пам'ятаєш?

Ну, так.

Власник продає дім, тож найняв моє агентство.

На ринку буде через місяць. А доти нам можна тут пожити.

Його здавали в оренду.

Це я теж казала, але ти не пам'ятаєш.

Кому потрібен дім у цій глушині?

Багатію, який втомився від людей.

Візьми валізи.

Тут гарно.

Тепер уже не так нудно?

Продавець будинку — якийсь стариган?

Чесно кажучи, я нічого про нього не знаю.

Це частина трасту. Вісімдесят гектарів землі.

Усе через посередників.

Мене попросили попрацювати над переліком майна.

Виходь, Таб-Табе.

Привіт, котику.

Не випускай Таб-Таба на вулицю. Там койоти.

Можна обрати спальню?

Звісно. Спальні нагорі.

Що тепер?

Слід установити камеру для віртуального туру.

Вибач, упустив.

Господи Ісусе!

Я б щось випив.

За 30 кілометрів звідси є крамниця.

Бачила вивіску.

Можна купити продукти та вино.

Думала сьогодні приготувати котлети з телятини.

Я можу посмажити бургери.

Ми з Анною ненавидимо телятину.

Чудово.

Значить, котлети.

Так, я винен, але не треба бути такою уїдливою.

Я уїдлива?

Я більше не знаю правил цієї гри.

Це твоя ідея приїхати сюди.

І тобі пощастило, бо інакше розлучення,

та навряд чи тобі б це сподобалось.

Так, ти б забрала Анну й гроші.

Я вже чув ці погрози раніше.

Вони, певно, реальні.

Ненавиджу це.

Я теж.

Знаєш що? Я б теж випила.

Поїдь по їжу та вино.

Анно, ходімо. Мама дала нам доручення.

-Та ну. Я розважаюся. -Так, знаю.

Ось, тримай.

Допоможи мені.

ЖИВА НАЖИВА І СНАСТІ ХОЛОДНЕ ПИВО

Ого.

Ми тут схожі на міських піжонів.

Ми скрізь міські піжони, тату.

СУЧАСНА ДІВЧИНА 99 СЕКС-ПОРАД, ЩОБ ЗАВЕСТИ ЙОГО

-Не поможеш мені з покупками? -Вибач.

Старенькі журнали мод цікавіші.

-Що ти від мене хочеш? -Добре.

Котлети з телятини Акційна ціна!

Привіт.

Що читаєш?

Нічого.

Звідки ти?

З Х'юстона.

Ого. Далеченько.

Мене звати Айзек.

Я Анна.

Знаєш що, Анно? Ти схожа на мою колишню.

-Дійсно? -Так.

Однак куди гарніша.

Де ви з татом зупинилися? Бачив, ви приїхали разом.

Мама теж із нами.

Вони не ладнають.

Суворі до тебе?

Ні. Нормальні.

Ми зупинилися у тому великому домі біля затоки,

у самій глушині.

Наче знаю його. Тридцять кілометрів на схід?

Десь так.

Кермував тато. Тож…

Скільки тобі?

Майже 15.

Дійсно? А на вигляд старша.

Треба поїсти морозива разом.

Мені 18. Я буду за кермом.

З ким ти розмовляла?

Вже знайшла друзів?

Замовкни.

Сканер зламаний.

Допоможеш запакувати?

Так.

Мама сказала, тобі тут буде добре.

А не сказала взяти телятину?

Ну, тут її немає.

Ти лише поглянь.

-Цукерки-шипучки. -Яка гидота.

Ти про що? Ти ж їх колись любила.

Так, коли мені було десять.

-Та ну, тату. -Знаєте що?

Додайте їх.

Гаразд.

З вас 58,06$.

Тримайте 60.

Решти не треба.

Дякую.

Ось, тримай.

Тату, ти в порядку?

ЗА ТОБОЮ СПОСТЕРІГАЄ ДИЯВОЛ

Старий якийсь дивний, еге ж?

Та наче ні. А що?

Може, є крамниця ближче до нашого будинку.

Я не проти їздити й сюди.

-Тату. -Що?

-Можна дивне запитання? -Давай.

У вас із мамою все гаразд?

У якому сенсі?

Не роби цього.

Не ухиляйся, як мама.

Будь чесним.

Шлюб — це тяжка праця,

й інколи все йде не так, як сподівався.

Ви розлучитеся?

-Ні. -Не психуй.

-Усе добре. Чхати. -Хто психує?

Батьки усіх моїх друзів розлучені.

-Слухай. -То й що?

Не думай так, добре?

Що ж…

Я люблю вас обох.