A Nearly Normal Family (En helt vanlig familj)

Схоже, у тебе складні стосунки

з обома батьками.

Стелло?

Так було завжди?

Як думаєш, що було б, якби вони діяли інакше?

Привіт.

Ні, я візьму.

Ось так.

Сподіваюся, ви добре проведете час.

Пий багато води, бо буде спекотно.

-Так, не забувай пити. -Обіцяю.

-Бувай. -Бувай.

-Люблю вас. -Бувай.

-Веселися. -Забивай голи.

-Так. -Передай Аміні.

-Так. -Бувай.

Бувай.

Бувайте!

-Бувайте! -Бувай.

Як справи?

Агов!

-Цілую. Аміно! -Привіт!

-Вітаю. -У захваті?

-Так. -Я можу потримати.

Звісно, дуже схвильована.

Я взяла айпад, можемо дивитися фільми жахів.

А ще взяла достобіса солодощів.

На кого ти дивишся?

Хіба він не милий?

Це Робін К'єлландер.

Новачок у топовій команді.

Схоже, допомагатиме тренеру.

-Спатимеш зверху? -Так.

Чудово.

Аміно, сюди!

-О… -Чудово!

-Чудово! -М'яч!

Ну ж бо, Мелісо!

Сюди!

Чудово, Стелло!

Молодець, Аміно!

-Думала, ми йдемо поплавати. -О, точно.

-Плавати? -Так.

Ні, тільки не це.

-Чому? -Мені стало погано вчора.

Не відчувала морське дно?

-Це було так огидно. -Тобі не обов'язково опускати ноги.

То я маю плавати як качка? Ні.

Може, відпочинемо?

Треба додивитися фільм.

Привіт.

Привіт.

Добре грала.

-Були гарні кидки й рухалася добре. -Дякую.

Так тримати.

Можна дещо запитати?

Звісно.

-Я збиралася поплавати. -Гаразд.

Хочеш теж піти?

Тільки ти і я?

Так.

-Стелло? -Так?

-Куди ти йдеш? -Поплавати.

З Робіном.

Як холодно.

-Гарна була ідея. -Так.

Правда?

Як холодно.

Ходи.

Робіне, ми…

Чекай.

Чекай.

Робіне, чекай.

Чекай.

Робіне, я не хочу.

Це мій приватний елінг!

Не знаю, що й сказати, Стелло.

Тобі 15 років. Тобі 15.

-Це ненавмисно -Ненавмисно?

Він не зупинявся.

Хоча я не хотіла того.

А він продовжував.

Ти не хотіла?

Ти йому це сказала? Що ти не хотіла?

Та він продовжував?

Так.

Стелло.

Це дуже серйозно.

Це правда?

Так.

Я трохи натисну,

але не буде боляче.

Дихай.

Добре. Дуже добре, Стелло.

Ти молодчина, доню.

Ми майже закінчили.

Очевидно, що в неї почервоніння на стегні,

але бачу, що ви написали «Без аномалій».

Не було слідів на…

-Але ми говоримо… -Я не кажу, що цього не було…

Стелло?

Ти маєш мені розповісти, це важливо.

Що сталося?

Я не хотіла,

але він продовжував.

Ти сказала, що не хочеш? Як ти це зробила?

Я казала припинити.

Добре.

То, як?

Як ти це казала? Ти говорила: «Ні, я не хочу»?

Намагалася відштовхнути?

-Ні. -Ні.

Ти нічого не робила, Стелло?

Я робила.

Так, що ж…

Ти чітко сказала? Може, Робін не почув?

Може, він неправильно зрозумів? Ти чітко висловилася?

-Ні. Я не знаю. -Що ж…

Ульріко?

-Що? -Я не знаю.

Можеш зачекати на кухні? Я прийду за хвилину.

Ось так.

Проспи трохи, і…

Ось так.

Ти чуєш мене?

Ми повинні звернутися у поліцію.

Я слухаю,

але медогляд не показав жодних ознак насильства.

Якщо чесно,

якби

я була прокурором, я б навіть не взялася за цю справу.

Не тому, що я б їй не повірила, а тому, що в мене не було б шансів виграти справу.

То ми маємо забути про це? Треба вчинити правильно.

-Правильно для кого? -Для всіх. Правильно!

Коханий, ми… Ми на одному боці.

Це питання не моралі, а закону.

Якщо напишемо заяву,

Стеллу будуть допитувати.

Спочатку поліція.

«Ти цілувала його? Хто кого роздягнув?»

Усі стануть на чийсь бік.

І Стелла, без сумніву, стане мішенню.

А потім ще гірше…

Йому й звинувачення не висунуть, бо в нас немає свідків.

І що? Що ти пропонуєш?

Що важливіше?

Захистити Стеллу

від подальшої шкоди

чи написати заяву й нічого не добитися?

То ми просто маємо рухатися далі? Удавати, що нічого не сталося?

-Ти ж їй віриш, так? -Звісно, я їй вірю.

Але неважливо, у що ми віримо.

У суді важливо лише те, що ти зможеш довести.

Ось як воно працює.

Адаме, коханий,

я юристка.

Я постійно бачу такі випадки.

Ми маємо бути в злагоді.

Добре.

Так.

Гаразд, ми розберемося самі.

Не будемо писати заяву.

Стелло.

Стелло…

4 РОКИ ПО ТОМУ

МАЙЖЕ НОРМАЛЬНА РОДИНА

ДОЧКА

Я вчилася цілий день, сьогодні збиралася відпочити.

Ні. Агов, Аміно.

Слухай. Сьогодні ти моя.

Не обов'язково напиватися й мастурбувати комусь у туалеті, але…

Чорт, у мене день народження.

ЗАПИСКА НА

Так, добре.

Гаразд, я тебе почула.

Коли ти приїдеш?

Щойно зможу. До години.

Так.

Скоро подадуть десерт.

Тож,

що скажеш?

-Хочеш отримати подарунок? -Так.

Авжеж, дуже.

-З днем народження, сонечко. -З днем народження.

-Дев'ятнадцять років. Божевілля, правда? -Справді.

Прочитай.

Так. Дякую.

З 19-РІЧЧЯМ!

Глянь у вікно.

Славний, так?

-Мопед? -Щоб не їздила на велосипеді на роботу.

-Гарний, та я ж просила… -Думав, що це дитячий колір.

Але хлопець сказав, що він популярний серед твоїх однолітків.

Чому ви мене не слухаєте?

-Я сказала, що хочу грошей на подорож. -Знаю, але…

-Що ж не зрозуміло? -Стелло…

Що ж, ми можемо…

Поговоримо про це пізніше. Десерт принесли. Гарний.

-О, тірамісу. -Так.

Як апетитно.